ВІДКРИТИЙ УРОК ПО ІСТОРІЇ ПОЛЬСЬКИМ ШОВІНІСТАМ

Заклик польських євродепутатів до української сторони позбавити Степана Бандеру звання Герой України рівнозначний тому, якби на пропозицію української делегації Парламентська Асамблея Ради Європи звернулася до Польщі з вимогою знести всі пам’ятники маршалу Юзефу Пілсудському, антидемократичному диктатору, відповідальному за шовіністичну програму «пацифікації» українців у Галичині. Нещодавно кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом «просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом України Віктором Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері.

Вже кілька поколінь українців вивчаючи історію України 20-30-років ХХ століття не звертають уваги на те, що окрім Західної (що входила до складу європейських держав) за межами УСРР існувала не менша – Східна Україна (справжня, а не та під якою ми сьогодні її розуміємо). Річ у тому, що керівництво Російської імперії, як більшості інших, традиційно здійснювало адміністративний поділ ігноруючи національні кордони народів, що її заселяли. Створення етнічно змішаних губерній (та навіть повітів) мало зашкодити процесам національної консолідації поневолених народів та посприяти їх асиміляції.

Тривалий час після поневолення України Совецькою Росією в середині XX – ого сторіччя керівництво Організації Українських Націоналістів (Степана Бандери) не мало змоги відкрито публікувати повну історичну правду про події часів другої світової війни на теренах України. Після відновлення національної незалежності України кожний українець, кожний громадянин України зобов’язаний вивчити правдиву історію власної країни і власного народу. Діючи українські політики у нашому минулому можуть знайти багато цікавого та попереджуючого, що варто використовувати у сучасному житті.  

Книга «История имперских отношений: белорусы и русские» только недавно вышла в свет, притом маленьким тиражом (150 экземпляров), но успела наделать много шума. В ней раскрывается сущность российского шовинизма, рассказывается о том, кто такие белорусы и как сильно они отличаются от своих восточных соседей – исторически, культурно, даже генетически. О том, почему белорусским властям следовало бы пожать руки ее авторам, и какое отношение к финнам имеет российский президент, поведал «Салідарнасці» составитель, переводчик и редактор книги Анатолий Тарас.

Достаточно взглянуть на карту расселения этносов времен эпохи великого переселения народов, чтобы понять, что основой складывания великорусского этноса стали именно финно-угорские народы Волго-Окского бассейна.

НЕСЛАВЯНСКАЯ РОССИЯ 

Начиная разговор о русском (российском) языке, следует прежде всего вспомнить, что Россия – это неславянская страна. К территориям, населенным древними околославянскими народностями, можно отнести лишь Смоленск, Курск, Брянск – территории древних кривичей (славянизированных западными славянами балтов). Остальные земли – финские, где никаких славян никогда не жило: чудь, мурома, мордва, пермь, вятичи и прочие. Сами главные топонимы исторической Московии – все финские: Москва, Муром, Рязань (Эрзя), Вологда, Кострома, Суздаль, Тула и т.д.