Річниці більшовицького перевороту присвячується. Розповідь очевидця про комуністичний терор в Україні

Підійшли до дверей, біля яких стояли два червоноармійці, й голова тричі стукнув у них револьвером. Двері відчинилися, і я побачив освітлений великий льох. Звідти долинув зойк. Чекісти із заляпаними кров'ю ногами, одягом, обличчями роздягали близько деся тка чоловіків і жінок. Тоді знову зв'язували їм руки. Якась жінка із розпущеним волоссям, у розірваній со¬рочці впала на землю, благаючи не вбивати її. Під сміх і глузування вона ці¬лувала чоботи одного з катів. Під стіною лежало на купі зо два десятки оголених тіл.

Автандил Цуладзе

В гостях у сказки

Происходящие в Грузии события у многих наблюдателей вызывают искреннее удивление со стороны — с чего бы это в Грузии поднялась очередная революционная волна?  Запад поддержал Грузию в конфликте с Россией, выделил щедрые кредиты, мировая пресса осуждает Россию за «чрезмерное применение силы», независимость Абхазии и Южной Осетии не признали даже страны СНГ.  Казалось бы, наоборот, вокруг Саакашвили должны были сплотиться, как вокруг лидера, чьи усилия принесли Грузии столь широкую поддержку в мире. Однако происходит нечто прямо противоположное — оппозиция объединилась для свержения грузинского президента и выводит на улицы тысячи людей. 

Недавно на "дискавери" была передача об Австралии. Приблизительно 250 лет назад Британская КОРОНА решила, что своих преступников они будут ссылать в свою колонию - АВСТРАЛИЮ! Ох и много воды утекло с той поры! И кого только туда не ссылали? Убийц и воров, бандитов и шулеров, аферистов и насильников, разве всех перечислишь? В общем была такая страна, состоящая из аборигенов, преступников и надсмотрщиков, чуть не забыл кенгуру, то-есть "я вас не панимай" так на чистом ихнем аборигенском звучит КЕН ГУ РУ... 

Сергей Грабовский,

для  "Украинской Правды"

Дискутировать о том, имел ли Виктор Ющенко основания и моральное право присвоить звание Героев Украины Степану Бандере и Роману Шухевичу, можно до бесконечности долго. Однако давайте попробуем поставить вопрос несколько иначе: на чём именно базируется вся эта шумиха, поднятая изначально в России, а теперь и в Европе вокруг присвоения этих званий? На утверждении об их якобы сотрудничестве с нацистами. Какие же есть основания для подобных утверждений?

Шановні читачі!

На фоне торжественного празднования 14 октября 2008 года праздника Покровы Пресвятой Богородицы и чествования бойцов Украинской Повстанческой Армии (УПА) незаметным прошло другое знаковое событие – именно в этот день, скорее всего, начался процесс распада современной России. Символично? Официально остров Тарабаров (теперь Иньлундао, «Остров Серебряного Дракона») передано Китаю, а Большой Уссурийский разделено на две части. Его западная часть, которая отошла под юрисдикцию КНР, теперь называется Хейсяцзидао (остров Чорного Медведя). Восточная же часть закреплена за Россией. В общей сложности Китай приобрёл около 174 кв. километров территорий, это если не считать малых островов на реке Аргунь в Читинской области, которые также отошли к Китаю.

В січні місяці кожного року мешканці Кримського півострова відзначають день, коли постановою Верховної Ради Української РСР було офіційно відновлено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку (КАРСР, згодом Автономна Республіка Крим, АРК). Це відбулося 20 січня 1991 року. Перед тим було 37 років історії Кримської області УРСР, 170 років російської історії Криму та майже півтисячоліття історії Кримського ханства. А ще перед тим була тривала і цікава українська історія Криму, яка свідчить про те, що іноді речі повертаються на власні кола. Історія українського Криму починається щонайменше тисячу років тому, коли було засноване Тмутараканське князівство.

ВІДКРИТИЙ УРОК ПО ІСТОРІЇ ПОЛЬСЬКИМ ШОВІНІСТАМ

Заклик польських євродепутатів до української сторони позбавити Степана Бандеру звання Герой України рівнозначний тому, якби на пропозицію української делегації Парламентська Асамблея Ради Європи звернулася до Польщі з вимогою знести всі пам’ятники маршалу Юзефу Пілсудському, антидемократичному диктатору, відповідальному за шовіністичну програму «пацифікації» українців у Галичині. Нещодавно кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом «просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом України Віктором Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері.

Вже кілька поколінь українців вивчаючи історію України 20-30-років ХХ століття не звертають уваги на те, що окрім Західної (що входила до складу європейських держав) за межами УСРР існувала не менша – Східна Україна (справжня, а не та під якою ми сьогодні її розуміємо). Річ у тому, що керівництво Російської імперії, як більшості інших, традиційно здійснювало адміністративний поділ ігноруючи національні кордони народів, що її заселяли. Створення етнічно змішаних губерній (та навіть повітів) мало зашкодити процесам національної консолідації поневолених народів та посприяти їх асиміляції.

Тривалий час після поневолення України Совецькою Росією в середині XX – ого сторіччя керівництво Організації Українських Націоналістів (Степана Бандери) не мало змоги відкрито публікувати повну історичну правду про події часів другої світової війни на теренах України. Після відновлення національної незалежності України кожний українець, кожний громадянин України зобов’язаний вивчити правдиву історію власної країни і власного народу. Діючи українські політики у нашому минулому можуть знайти багато цікавого та попереджуючого, що варто використовувати у сучасному житті.  

Книга «История имперских отношений: белорусы и русские» только недавно вышла в свет, притом маленьким тиражом (150 экземпляров), но успела наделать много шума. В ней раскрывается сущность российского шовинизма, рассказывается о том, кто такие белорусы и как сильно они отличаются от своих восточных соседей – исторически, культурно, даже генетически. О том, почему белорусским властям следовало бы пожать руки ее авторам, и какое отношение к финнам имеет российский президент, поведал «Салідарнасці» составитель, переводчик и редактор книги Анатолий Тарас.

Достаточно взглянуть на карту расселения этносов времен эпохи великого переселения народов, чтобы понять, что основой складывания великорусского этноса стали именно финно-угорские народы Волго-Окского бассейна.

НЕСЛАВЯНСКАЯ РОССИЯ 

Начиная разговор о русском (российском) языке, следует прежде всего вспомнить, что Россия – это неславянская страна. К территориям, населенным древними околославянскими народностями, можно отнести лишь Смоленск, Курск, Брянск – территории древних кривичей (славянизированных западными славянами балтов). Остальные земли – финские, где никаких славян никогда не жило: чудь, мурома, мордва, пермь, вятичи и прочие. Сами главные топонимы исторической Московии – все финские: Москва, Муром, Рязань (Эрзя), Вологда, Кострома, Суздаль, Тула и т.д.