Інфо Online
Главная : Гостевая книга : Статьи : Фотогалерея : Поиск                            1237954                          Портал Інфо Online існує — 17 років, 8 міс. та 12 д.
  Рашизм

Общие боевые потери рашистов с 24.02.2022 по 11.11.2024
ориентировочно составили:

Погибших рашистов более
- 710 660 чел.
Груз 200 на россию
Генералов РФ уничтожено 22 чел.  
Танков - 9253 ед.   Потери русских на фронте за 2024 год:
Бронемашины - 18 776 ед. За 01.24г. 25 940 потери рашистов
Артиллерийских систем - 20 314 ед. За 02.24г. 28 530 потери рашистов
РСЗО - 1245 ед. За 03.24г. 28 200 потери рашистов
Средства ПВО - 996 ед. За 04.24г. 25 840 потери рашистов
Самолеты - 369 ед. За 05.24г. 38 390 потери рашистов
Вертолеты - 329 ед. За 06.24г. 30 410 потери рашистов
БПЛА оперативно-тактические - 18 676 ед. За 07.24г. 34 420 потери рашистов
Крылатые ракеты - 2634 ед. За 08.24г. 36 830 потери рашистов
Корабли/катера - 28 ед. За 09.24г. 38 130 потери рашистов
Підводні човни - 1 ед. За 10.24г. 41 980 потери рашистов
Автомобильной техники - 28 802 ед.  C 01-11.24г. 15 170 потери рашистов
Спецтехника - 3620 ед.      
[<<<]  Статьи / Історія / Чекірда Віктор Оникійович

Чекірда Віктор Оникійович

Опубликована: 11.11.2012 Просмотров: 3406 Комментарий: 0 Оценка: (1)

Чекірда Віктор Оникійович
Подільський отаман Чорний Ворон 

Чекірда́ Ві́ктор (псевдонім Чорний Ворон, 11 листопада 1894, с. Іванківці, Проскурівський повіт, Подільська губернія, тепер Хмельницька область — + після 1964) — військовий діяч часів УНР, повстанський отаман.

Народився Віктор Чекірда 11 листопада 1894 року в родині селян Оникія і Єфросинії в с. Іванківці Проскурівського повіту Подільської губернії (тепер Хмельницька область). Дитячі роки провів у рідному селі. Освіту здобував у Проскурівській міській школі, шість класів якої закінчив 1911-го. 1913 року здав екстерном екзамен в реальній школі ще за два роки. Після цього влаштувався урядовцем у казенній палаті Кам’янця-Подільського.

На початку 1915 р. Віктора Чекірду мобілізували до війська. Скінчивши Першу київську школу прапорщиків, виїхав на фронт, де перебував до 1917-го. 
Після Лютневої революції брав активну участь в українізації частин російської армії, пізніше в лавах Армії УНР “боровся за самостійність Батьківщини”.
Згодом діяв на чолі партизанського загону.

Коли в жовтні 1920 р. внаслідок прелімінарного договору в Ризі українсько-польський протибільшовицький фронт завмер на Поділлі, Віктор Чекірда перебував у запіллі ворога. Не дочекавшись визволення свого терену українською армією, мусив сам переходити кордон – щоб інформувати українське військове керівництво про дислокацію більшовицьких частин. 
Робив це неодноразово. Виконав і доручення української сторони – передав особисто в руки секретний пакет комдиву 41-ї совєтської дивізії Володимиру Стойкіну, який був у таємних зносинах зі штабом української армії. 
Про цю небезпечну місію Віктор Чекірда детально розповів у своєму спогаді “З недавнього минулого”.

Коли по закінченню перемир’я українська армія внаслідок контрнаступу червоних відступила і врешті сховалась за польськими дротами, Віктор Чекірда лишився на Батьківщині. Невдовзі нав’язав зв’язок із Повстансько-партизанським штабом Юрка Тютюнника, який готував повстання в Україні. Легалізувався під іншим прізвищем на посаді заступника заготівельного відділу в Томашполі Ямпільського повіту.

Відчувши, що йому не довіряють і, більше того, вже почали за ним стежити, мусив тікати. Невдовзі влаштувався “начальником міліції на 4 волості”. Довелося і тут міняти своє прізвище. Та й у міліції не загрів він місця – після двох місяців служби мусив тікати і звідси. Знову під іншим прізвищем знайшов собі роботу на цукроварні.

Партизанський загін Чорного Ворона був непостійним, козаки збиралися лише на акції. Нальоти здійснювали вночі, атакували переважно “ріжні чека”, нещадно нищачи живу силу ворога, документацію та майно. Випускали політв’язнів. 
А вдень отаман знову ставав “совслужащім”. Він налагодив ділові зв’язки з багатьма директорами цукроварень, більшість з яких були поляки. Оскільки в цукроварнях стояли червоні гарнізони, Віктор Чекірда мав можливість перезнайомитися з командирами багатьох більшовицьких частин. Проводячи з ними дозвілля, діставав багато цінної інформації. Червоні й не здогадувалися, що симпатичний чорнявий юнак і є отим грізним Чорним Вороном, за яким вони не один тиждень полювали.

1921 року (очевидно, наприкінці осені) Віктор Чекірда приїхав до Польщі зі звітом до українських військових інституцій. Перечекавши зиму, повернувся на окуповану Батьківщину...
У спомині “Калачі прозрадили” Віктор Чекірда розповів про одну з успішних відплатних акцій навесні 1922 року – одночасний напад на каральний батальйон і на зсипний пункт одного подільського містечка.

1922 року в бою біля с. Іванівки, що неподалік Яруги на Дністрі, його загін “знищив цілий радянський карний полк”. Під час цього “партизанського наїзду” отамана поранили. “Коли було вислано проти мене біля сотні чекістів, – писав Віктор Чекірда про цей епізод боротьби, – і коли большовики обіцяли велику нагороду за мою голову, хто мене пійме, я зробив останній наступ і під час бою був ранений, і в силу обставин мусів повернутись до Польщі”.

З таборів для інтернованих хотів він утретє вирушити до України – з метою організації повстання, “але за це усе заслужив лише зі сторони вищого командного состава невдячність – і я рішив їхати до Чехії, щоб продовжувати свою освіту. Но також глибоко помилився, позаяк уже 10 місяців тільки і чую, що стараються і обіцяют, а в цей час я мушу працювати тяжко в лісі, де ледве зможу виробити на харчі”.

Врешті Віктора Чекірду 1924 року прийняли до Української господарської академії в Подєбрадах на економічно-кооперативний відділ. Та хвороби, набуті під час збройної боротьби, заважали навчанню.

Рентген виявив у нього початковий туберкульоз легень. Окрім того, він хворів на неврастенію та малокрів’я. Мав відморожені вуха, нариви на голові. Страждав на серцеві напади. Внаслідок хвороб він несвоєчасно здавав заліки та екзамени. Через академічні заборгованості його позбавили стипендії. Віктор Чекірда в розпачі пише до ректорату листа, в якому просить допомоги, адже він на чужині “не має жадних засобів для існування”. В цей тяжкий час приходили думки про самогубство...

Довелося забрати документи з академії. Його особиста справа як студента УГА закінчена 4 липня 1925 року. Та від мрії про навчання він не відмовився і пізніше студіював у господарчій школі в Рожнові (Чехословаччина)...
16 грудня 1934 року, маючи вже сорок років, Віктор Чекірда повінчався з дочкою лісничого...

Після Другої світової війни Віктор перебував на еміграції в Німеччині. Потім тринадцять років жив у Парагваї. Заснував тут молочну ферму. Згодом виїхав до США, де, тяжкою працею заробляючи на життя, щедро жертвував на національно-громадські потреби. Співпрацював із журналом “Дороговказ” (Торонто) – органом вояцької думки і чину, до редакції якого надіслав чимало спогадів про свою партизанську діяльність.

У листопаді 1964 році редакція “Дороговказу” привітала сотника Армії УНР Віктора Чекірду з 70-літтям та надрукувала невеликий фрагмент одного з його спогадів.

У короткому вітанні редакція повідомила, що Віктор Чекірда є лицарем трьох українських орденів: Залізного хреста, Хреста Симона Петлюри та Воєнного хреста. Оскільки орден Залізного хреста видавали тільки учасникам Першого зимового походу Армії УНР, то зрозуміло, що він брав участь у цьому визначному поході Армії Михайла Омеляновича-Павленка на Центральну і Східну Україну. 
Далі сліди колишнього отамана губляться.

У будь-якому разі ми повинні запам’ятати це ім’я. 
Адже народ, який забуває своїх оборонців, невартий кращого життя. А ми ж претендуємо увійти в сім’ю європейських народів.
Народів, які гідно вшановують тих, хто пролив кров в обороні Вітчизни.

Оценить эту статью:
Добавить комментарий
  Сила России в руках Путина

Условия "Чистого Листа" для России.

Русские вы развязали с нами войну окупировали нашу территорию. Вы предагаете нам начать все с "Чистого Листа", мы можем согласиться при выполнении вами наших условий. Ну а теперь внимательно слушайте наши условия, которые вы должны обязательно выполнить, для восстановления нормальных отношений с нами и перейти к обсуждению "Чистого Листа"


Сила России в руках Путина

Один триллион долларов уложен 100-дол. купюрами составит высоту 1200 километров. Вот как воруют на россии Путин и его шайка. А теперь займемся подсчетами, сколько же Путин и его воровская шайка сперли денег? Какая всетаки будет высота (1200 км) и вес горы из украденных денег, если ее выложить 100-ми купюрами? И с какой скоростью они воруют?

  Меню
  Child abductors

Похитители детей

Список лиц, причастных к депортации украинских детей
  Категорії
КПУ
ОПГ
  Досьє
  РПЦ МП
  Корисне
  Вход

Логин:

Пароль:




Забыли пароль?

  Кто на сайте
Администраторы: 0
Пользователи: 0
Гости: 27
Всего: 27

Список пользователей
  Рассылка

Подписаться на рассылку Тестовая тема.
Формат:
Другие рассылки

  Однодумці

  Герої України
Степан Бандера

Євген Коновалець

Роман Шухевич
  З життя державної еліти
  Україна

  ЦПК
  Єрмак
“Гірше ніж москальські воші можуть бути тільки наші українські гниди” - Симон Петлюра
  Татаров
  Преступники


Армия бесславных ублюдков

  Vor

Воровской портал

  Важливе
  Русский мир
  • Дезинформация
  • Россия
  • ВАША РАША
  • Рейс MH17
  • Сдыхающая Россия
  • Русская гордость
  • Георгий Жуков
  • "Русский мир"
  • Русские каратели
  • Пытки ГРУ РФ
  • Русские на Донбасе
  • Русские в Сирии
  • Звери Путина
  • 17 сентября 1939
  • Война 1812 гола
  • Финская война
  • Зачистка с. Самашки
  • Трибунал
  • Муравьев в Киеве
  • Операция "Монолит"
  • Русские планы
  • Миф о братстве
  • Покушение на Россию
  • Обыкновенный фашизм
  • РПЦ и Сталин
  • Имя твое — Орда
  • Русские 3-го Рейха
  •   Партия Регионов
    Янукович и К



      Гамбіт президента


    От Шконки до Хонки
    От Хонки до Шконки

      Чорний стоматолог

    Сімейні традиції

      Моя кнопка
    Моя кнопка

     

     

    Інфо Online Приватний інформаціїно-аналітичний портал
    Сайт работает на LinkorCMS Всі права захищені © 2007 Матеріали сайту є вільними для розповсюдження за умови посилання (для internet-ресурсів - гіперпосилання) на джерело.  
    Веб мастер: yxypy@ukr.net
    Страница сгенерирована за 0.06 сек. и 11 запросов к базе данных ( PHP: 84% БД: 16% )