Микита Ґалаґан - Сусанін

Микита Ґалаґан (пом. 16 травня 1648) — легендарний український національний герой, який напередодні Корсунської битви 16 травня 1648 року за дорученням Богдана Хмельницького свідомо пішов на тортури та смерть, аби видати ворогу дезінформацію про кількість і розташування козацьких військ і завів 25-тисячне польське військо в хащі, що дало змогу козакам атакувати з вигідної для них позиції. У результаті військо поляків було повністю знищене — у козацький полон потрапило 18 тисяч польських військових, зокрема вся військова верхівка командирів  різного рангу включно з гетьманами Потоцьким і  Калиновським.

Подвиг Микити Ґалаґана став хрестоматійним і ввійшов до шкільних підручників та довідників з історії козаччини.

У кінематографі епізод історії Ґалаґана використав Єжи Гофман у багатосерійному художньому фільмі «Вогнем і мечем».

Микита народився в м. Корсуні, походив зі старовинного козацького роду — козаками були його батько, дід і прадід. З часів гетьмана Сагайдачного в козаків було заведено давати дітям освіту, тож за наполяганням батька Микита вступив до бурси Київського Братства, яку Ґалаґан згодом успішно закінчив і був записаний до реєстру козаків.

Діставшись табору запорожців, Ґалаґан приєднується до війська Хмельницького. Інформація про розташування та чисельність польських військ, яку приніс Ґалаґан, виявилася дуже доречною — сил у запорожців було недостатньо, щоб штурмувати укріплення противника. На раді в присутності Хмельницького, Богуна, Нечая, Кривоноса, Джалалія та Виговського ухвалили рішення завести противника в засідку до заздалегідь підготовленого Ґалаґаном місця. Для цього потрібен був доброволець, який міг би найнятися до ворога провідником. Виконати цю місію зголосився Ґалаґан. Рішення було схвалене всією радою.

Коли військо Хмельницького підійшло до Корсуня, Ґалаґан уночі показав Кривоносу, де приготовані ними рови, ями й засідки, та попрямував у бік Корсуня. Добравшись до ворожих укріплень, Ґалаґан почав повзати вздовж них, періодично встаючи, щоб видатися за козацького розвідника. Помітивши його, четверо гусарів полонили Ґалаґана і привели до польського штабу.

Допит Ґалаґана вів особисто Потоцький. На всі питання Микита відповідав відмовою, знаючи, що повірять тільки тому, що сказано під тортурами. Потоцький покликав ката, який розжарив залізо і став палити ним спину Микити. Під тортурами Ґалаґан «зізнався» і розповів, що війська у Хмельницького дуже багато, а ще з ним татари та незабаром до них приєднається сам кримський хан зі своєю ордою, і що Джалалій з Кривоносом обходять їх з тилу. Потоцький вирішив відходити лісом. Дізнавшись, що Ґалаґан родом з цих місць, польські командири під страхом смерті наказали вивести їх з-під Корсуня, на що Ґалаґан "погодився". До того часу козаки Кривоноса вже перекопали всі ймовірні шляхи відходу противника глибокими ровами й завалили дороги стовбурами дерев.

На світанку Ґалаґан повів поляків через ліс у заздалегідь приготовлені засіки й рови. Коли половина війська увійшла в ліс, на решту напали загони Нечая і Богуна, а з тилу підійшло основне військо Хмельницького. Джалалій, обійшовши Корсунь, ударив з правого флангу, а Морозенко і Чорнота з лівого. Серед противника почалася паніка; відбиваючись від козаків, польське військо йшло понад крутим яром, після чого дісталося засіки — її почали розбирати, але кіннота запанікувала і спробувала об'їхати засіку, збільшуючи тисняву і хаос.

Калиновський звинуватив Ґалаґана в тому, що він їх завів у пастку, на що Ґалаґан відповів, що не знав цього. Розібравши завал, поляки рушили далі. Багато возів з обозу довелося кинути тут же. Далі шлях став ще складнішим, вози один по одному зривалися в яр. Праворуч і ліворуч наступали козаки, а із засідки вдарили заздалегідь встановлені гармати Кривоноса. Побачивши, що відбувається, Калиновський під'їхав до Ґалаґана і зарубав його шаблею. Бойові порядки урядових військ порушилися, почалася паніка, через відкритий фланг у табір увірвалися козаки, довершивши розгром.