|
Василь Скригунець «Гамалія»
15 травня 1948 року в криївці на Щербаковій долині що біля села Верхній Березів Косівського району - загинув Василь Скригунець «Гамалія» — командир сотні «Черемош», заступник шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН, хорунжий УПА.
Народився 27 листопада 1891 року в родині землеробів Миколи Юрійовича Скригунця і Марії Гаврилівни Ґрекут в селі Стопчатів Косівського повіту Станиславівського воєводства.
Воював у складі Легіону Українських січових стрільців. Як старшина створеного в Коломиї Гуцульського куреня УГА під орудою Гриця Голинського пройшов з боями від Львова до Києва і Одеси, хоробро й завзято бився з польськими окупантами, з московитами червоними й білими.
Після програних перших українських національно-визвольних змагань Василь Скригунець боротьбу не припинив, вступив до Української військової організації, став членом ОУН 1929 року. Вищу освіту здобував у Празькому вільному університеті.
1943 року вишколював у рідних Карпатах стрільців у таборі УНС. 1944 року 51-річний український старшина створив і очолив сотню важких скорострілів «Черемош», яка ввійшла до складу куреня «Гуцульський» під орудою командира «Книша» — Дмитра Горнякевича. Через рік «Гамалія» передав сотню молодому командирові з Жаб'я «Чабанові» — Іванові Скульському, а сам посів вельми відповідальний пост заступника шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН.
Обставини загибелі
Загинув Василь Скригунець у неділю вранці, 15 травня 1949 року в криївці на Щербаковій подині, що біля села Верхній Березів Косівського району. З криївки вийшов з піднятими руками «Ганджа», але несподівано вихопив зброю і застрелив одного чекіста. Сам, скошений кулями, скотився до потічка. За ним спробував вихопитися нагору «Грізний», але був убитий, коли висунувся з люка, і провалився назад під землю. Цілий день чекісти викурювали з бункерів повстанців димовими шашками, пропонували здатися, виходити нагору без зброї з піднятими руками. Але відповіді не було. Під вечір підняли люк криївки. На верхніх нарах лежав «Гамалія», на його грудях був пістолет, на нижніх нарах лежав «Зірка», а неподалік — «Стародуб». Потрапити до рук ворога живими повстанці не захотіли і застрелилися.
В оточеній чекістами лісовій криївці разом з командиром «Гамалією» загинули повстанці: «Грізний» — Дмитро Негрич, боївкарем березівської боївки, «Стародуб» — Микола Арсенич, членом ОУН з 1937 року, станичний Нижнього Березова, «Ганжа» — Петро Скільський станичний Вижнього Березова, «Зірка» — Іван Урбанович. Там загинула і Марія Симчич — дружина повстанця з Вижнього Березова «Карпа». Тіла вбитих більшовики відвезли до Яблунева.
|