Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан загинув внаслідок атаки російського безпілотника в Україні

37-річний французький фотожурналіст Антоні Лаллікан загинув внаслідок атаки російського безпілотника під час висвітлення війни на сході України в п'ятницю, 3 жовтня. Це перша смерть журналіста від безпілотника за майже трирічний конфлікт. Європейська та Міжнародна федерації журналістів засудили напад як воєнний злочин, закликаючи до розслідування винних.

Ця трагедія підкреслює зростання небезпеки, з якою стикаються журналісти, що документують війну в Україні, оскільки дрони FPV все частіше атакують цивільних осіб у передових районах. Для пілотів дронів та фахівців галузі це підкреслює смертельну реальність подвійного використання технології дронів у сучасній війні.

Деталі та обставини нападу.

Лаллікан та український фотограф Георгій Іванченко були закріплені з українськими військами поблизу Дружківки в Донецькій області, приблизно за 12 миль (20 кілометрів) від лінії фронту, коли в п'ятницю вранці стався напад. За даними 4-ї окремої механізованої бригади України, обидва журналісти були одягнені в засоби індивідуального захисту з чітким маркуванням «PRESS», коли російський дрон FPV здійснив удар. Іванченко був поранений, але залишається у стабільному стані.

Дрони FPV – це квадрокоптери, оснащені фронтальними камерами, які передають відео в реальному часі операторам, які носять окуляри віртуальної реальності. Російські війська все частіше використовують ці недорогі дрони – вартістю всього кілька сотень доларів – для цілеспрямованого нападу на цивільних осіб, машини швидкої допомоги та гуманітарних працівників у прифронтових громадах, таких як Херсон, згідно з численними розслідуваннями щодо прав людини.

Військовий фотограф.

Парижський фотожурналіст висвітлював події в Україні з березня 2022 року, одразу після повномасштабного вторгнення Росії. Його вражаючі знімки з'являлися у провідних виданнях, включаючи Le Monde, Le Figaro, Der Spiegel та The New York Times.

У січні 2025 року Лаллікан отримав премію Віктора Гюго 2024 року за фотографію за свою серію «Раптом небо потемніло», яка документує вплив війни на українських мирних жителів. Лише за тиждень до своєї смерті він опублікував в Instagram допис про постійну загрозу дронів-камікадзе для цивільних осіб та солдатів.

Міжнародна реакція та зростання кількості загиблих.

Президент Франції Еммануель Макрон висловив «глибокий смуток» з приводу смерті Лаллікана у своєму дописі на X, заявивши, що він «загинув, виконуючи свою роботу, ставши свідком наслідків війни». Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звинуватив Росію у «навмисному нападі на журналістів», що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Міжнародна федерація журналістів повідомляє, що з лютого 2022 року загинуло 17 журналістів, які висвітлювали війну в Україні, хоча за деякими оцінками, їх кількість сягає 22. Лаллікан — четвертий убитий французький журналіст після Армана Сольдена з AFP, Фредеріка Леклерка-Імгоффа з BFMTV та оператора Fox News П'єра Закржевського.

Сергій Томіленко, президент Національної спілки журналістів України, заявив, що «російська армія навмисно полює на тих, хто намагається задокументувати воєнні злочини». «Репортери без кордонів» закликали до швидкого розслідування нападу.

Думка DroneXL

Ця трагічна втрата особливо сильно вражає всіх у спільноті дронів. Та сама технологія FPV, яку ми прославляли для перегонів, кінематографії та пошуково-рятувальних операцій, стала високоточною зброєю, що навмисно атакує журналістів, які намагаються задокументувати правду.

Ми широко висвітлювали інноваційну тактику ведення війни з використанням дронів в Україні, включаючи їхні можливості далекобійного удару та краудфандингові платформи, які постачають послуги підрозділам на передовій. Але смерть Лаллікана, який мав чітко позначене прес-ідентифікаційне посвідчення, являє собою жахливу ескалацію. Human Rights Watch задокументувала сотні атак російських FPV-дронів на цивільне населення в таких містах, як Херсон, причому оператори використовували зображення з камер високої чіткості, що не залишає сумнівів щодо їхніх цілей.

Використання комерційної технології дронів для атаки на некомбатантів викликає нагальні питання щодо відповідальності виробника, експортного контролю та міжнародного гуманітарного правоохоронного органу. Оскільки індустрія дронів продовжує вдосконалювати цю технологію, ми повинні враховувати, як легко ці інструменти можуть бути використані як зброя проти тих самих людей, які намагаються показати світові, що відбувається.

P/S

Це перший випадок, коли журналіст загинув від дрона в Україні, йдеться у заяві Європейської федерації журналістів.

«Сьогодні в Україні головною загрозою для журналістів, як і для всіх цивільних осіб, є російські дрони, які полюють на людей», – сказав Сергій Томіленко, президент Національної спілки журналістів України (НСЖУ). «Це не побічні жертви війни. Цілячись на журналістів, російська армія навмисно полює на тих, хто намагається задокументувати воєнні злочини».

Про перший випадок цілеспрямованого вбивства журналіста за допомогою дронів.

Антуан Шюзвіль з французької профспілки журналістів SNJ закликав до міжнародних заходів для захисту репортерів, які працюють в Україні.

«Це стає надзвичайно серйозною проблемою для свободи інформації», – сказав він RFI. «Вкрай важливо вжити заходів на рівні міжнародного права».