Ядерні навчання НАТО

Польща заявила, що перебуває у стані війни з росією

Голова бюро національної безпеки Польщі Славомір Ценцкевич заявив, що Польща перебуває у стані військового конфлікту з росією.

Ця заява була зроблена на тлі звинувачень на адресу москви у диверсіях, інцидентах із безпілотниками та кібератаках у Європі.

«Якщо подивитися на кіберпростір, Польща зараз перебуває у стані війни з росією. Це більше не стан загрози», - заявив Тінцкевич в інтерв'ю Financial Times.

За його словами, гібридні атаки в країнах Євросоюзу — від проникнення безпілотників у їхній повітряний простір до спроб злому систем водопостачання та іншої критично важливої ​​інфраструктури проводилися диверсантами, яким виплачували криптовалюту.

"Такий спосіб оплати дозволяє приховувати фінансові потоки від спецслужб", - зазначив він.

Як приклад, він навів мережу агентів ГРУ, розкриту в 2023 році. Тоді в Польщі було заарештовано понад 10 громадян України та Білорусі за звинуваченням шпигунства користі росії.

За версією агентства внутрішньої безпеки країни, вони стежили за перевезеннями озброєнь для України та мали вести пропаганду з метою дестабілізації польсько-українських відносин.

На тлі заяви Польща, країни НАТО розпочали велике ядерне навчання.

Черговий виток геополітичної напруженості в Європі та світі загалом зробив актуальним питання Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО).

Експерти вбачають явний зв'язок між масштабними навчаннями НАТО з ядерного стримування та позиціями москви та Вашингтона щодо продовження цього договору.

Навчання НАТО: демонстрація сили

Щорічні маневри Nн, що стартували 13 жовтня в Нідерландах, мають відпрацювати сценарії ядерного стримування. У них задіяно 71 літак з 14 країн альянсу, включаючи передові винищувачі F-35, Tornado та Eurofighter.

Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що мета навчань – підтвердити надійність та ефективність ядерного потенціалу альянсу. Офіційно вчення не спрямоване проти конкретної держави. Проте експертна спільнота не сумнівається, що сигнал, адресований москві, очевидний.

Реагуючи на навчання НАТО, путін заявив, що москва готова до переговорів щодо продовження ДСНО, але відмова США не стане критичною для росії. Він стверджував, що розробка та модернізація нових ядерних систем у росії йдуть за планом, а випробування проходять успішно.

Деякі коментатори вважають, що путін має на увазі ядерну крилату ракету «Буревісник», яка, за твердженням москви, може вразити ціль на відстані 20 тис. км. Також стверджується, що ракета може маневрувати та змінювати траєкторію польоту, що робить «практично неможливою» спробу її збити.

Порівняльний аналіз вигод від продовження договору

Порівняльний аналіз вигод від продовження договору показує, що для Вашингтона продовження критичніше, ніж для москви.

НАТО та США активно проводять навчання для демонстрації ядерної готовності, що вказує на стурбованість станом стримування та необхідністю підтримувати його на високому рівні.

Особливо важливо це на тлі загострення європейської безпеки, зокрема через порушення повітряного простору та активне використання росією ракет подвійного призначення у війні в Україні.

росія, судячи з заяв путіна, вже адаптувалася до можливого сценарію відмови від ДСНО. москва інвестує у нові види ядерної зброї і не покладається виключно на колишні договірні межі. Це надає кремлю більше свободи у стратегічному плануванні, знижуючи залежність від міжнародних угод, вважають експерти.

Ситуація з навчаннями Steadfast Noon (що проходять із застосуванням сучасних літаків, здатних нести ядерну зброю) наголошує на тому, що НАТО прагне зберегти ядерне стримування в актуальному стані.

Розрив у підходах: Захід vs. росія

Ситуація, що склалася, підкреслює розрив у підходах: Захід намагається утримати статус-кво через дипломатичні та військові сигнали.

росія робить ставку на модернізацію та стратегічну автономію.

Таким чином, продовження ДСНО вигідне насамперед Заходу, який потребує формального механізму контролю та передбачуваності у сфері стратегічних озброєнь.

Для росії відсутність договору не означає краху, а скоріше можливість прискореного розвитку нових систем і посилення наступального військового потенціалу.

Ця різниця у підходах створює додатковий фактор напруженості у відносинах із Заходом, що, у свою чергу, стає ключовим випробуванням для глобальної безпеки.