Китайський капкан. Геополітичні наслідки

Торгова війна між США та Китаєм, ініційована Дональдом Трампом ще в першому президентському терміні, виходить на новий рівень напруженості. Трамп оголосив про введення додаткових 100% тарифів на китайські товари з 1 листопада, що, за його словами, є відповіддю на "зловільний та ворожий" контроль Пекіна над експортом рідкісноземельних мінералів (REM).

Цей захід не тільки посилює економічний тиск на Китай, а й наголошує на стратегічній вразливості Заходу в ланцюжках постачання критично важливих ресурсів.

Аналізуючи останні події, можна побачити, як рідкісноземельні елементи перетворилися на ключовий важіль, і фактично – на зброю гібридної війни – у геополітичному протистоянні, де тарифи є не просто інструментом торгівлі, а проксі для більш широкої економічної війни.

Тарифна політика Трампа: Від риторики до дій

З початку свого другого терміну Трамп позиціонував Китай як "найважливішого і найнебезпечнішого суперника" Америки. Внутрішні дебати у Білому домі, як зазначається у документальних матеріалах, були найбільш гострими саме навколо тарифів, які розглядалися як засіб для великої економічної війни з Пекіном.

Трамп, не заглиблюючись у деталі політики, але інтуїтивно фокусуючись на Китаї, витрачав значну частину зустрічей – до 30 хвилин із двогодинних обговорень – на цю тему. Його підхід апелює до базових інстинктів: використовувати "грубі інструменти" для демонстрації перемоги над "опонентом, що програв".

Нещодавні кроки підтверджують цю лінію. У квітні 2025 року адміністрація Трампа знизила тарифи на низькоцінні імпортні товари з Китаю зі 120% до 54%, включаючи мінімальний поріг для посилок з Китаю та Гонконгу.

Це було сприйнято як тимчасова поступка під час переговорів, але лише маскувало підготовку до ескалації. До жовтня Трамп різко посилив курс: додаткові 100% тарифи на всі китайські товари, включаючи електроніку, яка раніше була частково звільнена.

Як заявив міністр торгівлі Говард Лутник, ці винятки можуть бути замінені на "інші збори" у майбутньому, що сигналізує про готовність до подальшого посилення. Ринки відреагували миттєво: акції різко впали, а інфляція, яка вже послабила ринок праці, ризикує зрости ще більше.

Така тарифна стратегія Трампа — не просто протекціонізм, а спроба перебудувати глобальні ланцюжки поставок. Проте вона ігнорує реальність: США дуже залежать від Китаю у високотехнологічних галузях, де рідкісні землеробські мінерали відіграють вирішальну роль.

Рідкоземельні ресурси: Китайський капкан для Заходу

Китай контролює близько 80% світового видобутку та переробки рідкісноземельних елементів - групи з 17 металів, необхідних для виробництва високотехнологічних продуктів - електромобілів, вітряних турбін, смартфонів військової техніки та ін.

Ця монополія стала потужною зброєю у торгівельній війні. У відповідь на тиск Трампа Пекін у квітні 2025 року призупинив експорт REM та магнітів, необхідних для передових технологій.

"Це допоможе нашим виробникам залишатися в позиції, де вони не можуть виробляти ключові товари, але Китай може?" — запитує Томас Фрідман в аналізі для The New York Times, підкреслюючи абсурдність ситуації для американської сторони.

Експерти, такі як Майлз Ю з Hudson Institute, наголошують, що Китай використовує REM не лише як економічний, а й як стратегічний інструмент.

У підкасті China Insider обговорюється, як Пекін прагне послабити вплив США у регіонах на кшталт Близького Сходу, пропонуючи арабським країнам розрахунки в юанях замість доларів.

Трамп, у свою чергу, критикує це як "захоплення контролю над ринком рідкісноземельних елементів", бачачи в ньому загрозу національній безпеці. У жовтні він прямо звинуватив Китай у використанні домінування на ринку REM як "переговорного чіпа" у торгових суперечках.

Для США це подвійний удар: тарифи підвищують ціни на імпорт, а дефіцит REM паралізує виробництво. Американські союзники, включаючи Європу, також уразливі — Захід загалом покладається на китайські постачання.

Пропозиції щодо диверсифікації, такі як розробка власних шахт в Австралії чи США, потребують років, а не місяців, і стикаються з екологічними та економічними бар'єрами.

Геополітичні наслідки: Хто виграє від ескалації?

Аналітики сходяться на думці, що торговельна війна Трампа ризикує обернутися проти США. Китай, незважаючи на внутрішні виклики, демонструє стійкість: призупинення експорту REM – це розважливий стратегічний хід, щоб змусити Вашингтон до компромісів.

Як зазначає Фрідман, ключове питання — "яка має бути мета?" Трамп фокусується на швидких перемогах, але ігнорує довгострокові ризики: ослаблення долара, зростання інфляції та втрату лідерства у технологіях.

З геополітичного боку, ескалація посилює розподіл світу на блоки. Китай зміцнює зв'язки з "Глобальним Півднем", пропонуючи альтернативи американському домінуванню, тоді як трампівський наратив "America First" ізолює США навіть від союзників, незадоволених тарифами.

У контексті рідкісноземельних ресурсів це може призвести до "ресурсного блоку" під егідою Пекіна, де Захід опиниться в ролі споживача, а не виробника.

Підхід Трампа спрямований на спробу змушує Китай сісти за стіл переговорів, як це було у 2018–2019 роках, коли Сі Цзіньпін особисто зустрічався із лідерами G20.

Якщо Вашингтон зможе залучити союзників до спільних інвестицій у REM, це послабить китайську монополію. Але поки що, як свідчать останні події, торговельна війна еволюціонує в ресурсну, де ставки — не лише економіка, а й глобальна перевага.

У результаті політика Трампа щодо рідкісноземельних ресурсів і тарифів ілюструє класичний парадокс: агресія може принести тріумф, але без стратегічної глибини приречена на невдачу.

Для США та Заходу урок простий: диверсифікація ланцюжків постачання — не розкіш, а необхідність, щоб не застрягти в китайському капкані.