Китай та Північна Корея ділять російський Далекий Схід

У жовтні 2025 року українська розвідка (ГУР) опублікувала звіт, який можна назвати сенсацією: росія, яка відчайдушно потребує підтримки союзників для продовження війни в Україні, фактично віддає контроль над своїм Далеким Сходом.

За даними розвідки, москва, не в змозі інвестувати у розвиток регіону, відчиняє двері для економічної, демографічної та трудової експансії Китаю та Північної Кореї.

Це не просто гіпотеза — це реальність, де 40% російської території (майже 7 мільйонів квадратних кілометрів із населенням 7,9 мільйона осіб) ризикує перетворитися на арену чужих амбіцій.

Спираючись на оригінальний звіт та свіжі дані 2025 року, отримані з відкритих джерел. У разі, коли російська економіка стагнує під санкціями, а війна висмоктує ресурси, Далекий Схід стає не периферією, а полем битви вплив.

Економічна хватка Китаю: від торгівлі до залежності

Китай давно дивиться на російський Далекий Схід як на природне продовження своєї "порожньої" Маньчжурії, де демографічна криза та дефіцит ресурсів штовхають Пекін на експансію.

Згідно з прогнозами, китайські інвестиції в регіон досягнуть 1-го трильйона рублів вже в 2025 році, але це переважно торгові угоди, а не інфраструктурні мегапроекти.

Торговий оборот між росією та Китаєм зріс на 5,5 мільйона тонн у 2024-му та на 36% у першій половині 2025-го, як зазначив сенатор від Хабаровського краю Віктор Калашніков.

Китай вже забезпечує дві третини всіх іноземних інвестицій у Далекий Схід, фокусуючись на енергетиці та сільському господарстві, що робить регіон залежним від постачання КНР.

Але це не просто гроші - це "китаїзація", термін, який все частіше звучить у російських та західних ЗМІ.

У вересні 2025 року Saratoga Foundation відзначила різкий спад російсько-китайської торгівлі порівняно з піком 2022–2024 років, але це не послабило вплив Пекіна: навпаки, воно посилилося за рахунок міграції.

Десятки тисяч китайських робітників і торговців осіли в прикордонних районах, формуючи анклави, де росіяни ледь беруть участь у економіці.

За оцінками, від Владивостока до Уралу проживає до 2 мільйонів китайців, і їхня кількість зростає завдяки територіям випереджального розвитку (ТОР) та безвізовому режиму.

"Китай і КНДР повільно захоплюють Далекий Схід росії", - зазначають коментатори, посилаючись на новий аналіз United24 Media.

Аналітично це виглядає як класична "м'яка сила": Пекін вирішує свої внутрішні проблеми - демографічний спад у Маньчжурії та сировинний голод - за рахунок росії, яка в обмін отримує кредити та товари.

Але ціна висока: за даними Engelsberg Ideas, Далекий Схід страждає від демографічного спаду, слабкої віддачі від інвестицій і зростання залежності від Китаю, незважаючи на державні вливання.

У довгостроковій перспективі це може призвести до того, що москва втратить не лише економічний, а й політичний контроль, перетворивши регіон на "китайський форпост".

Північнокорейська "робоча армія": від дешевої сили до стратегічного ризику

Паралельно Китаю москва звертається до КНДР за "дешевою робочою силою", щоб заповнити прогалини, спричинені мобілізацією та еміграцією. За останній рік офіційно прибуло понад 15 тисяч північнокорейських робітників на Далекий Схід, але неофіційні оцінки – до 50 тисяч.

рОсійські компанії запросили ще 150 тисяч контрактів, а Пхеньян заробляє до 500 мільйонів доларів на рік, сплачуючи робітникам копійки.

У червні 2025 року кремль офіційно підтвердив відправку 5 тисяч північнокорейців на реконструкцію прикордонних регіонів з Україною, які постраждали від війни.

Свіжі розслідування 2025 року малюють похмуру картину: BBC у серпні процитувала північнокорейців, які працюють як раби на російських будівлях, де війна в Україні спустошила ринок праці.

NKNews у вересні описав умови як "рабство-подібні", посилені санкціями, які зробили північнокорейців ще більш експлуататорськими.

Більше того, за даними Kyodo News, деякі з цих робітників вступають до російської армії з сотнями вже відправленими на фронт.

Коментатори зазначають, що Північна Корея використовує росію для своїх цілей, відправляючи зброю та війська, наголошуючи на ролі Пхеньяна в "брудній роботі" для москви.

Це не просто трудова міграція: КНДР вирішує проблему безробіття та валютного дефіциту, а росія – кадровий голод. Але ризики величезні. Sejong Institute у 2025 році фіксує зростання кількості північнокорейців на кордоні з Україною до 15 тисяч до середини року, з планами на додаткові 6 тисяч.

У трикутнику "росія-Китай-КНДР" москва стає молодшим партнером: як пише Asia Times, Пекін виграє від дешевих російських енергоносіїв та стабільної КНДР, але уникає формального альянсу, щоб не дратувати Вашингтон.

FPRI у березні попереджала: глибоке співробітництво росії з Пхеньяном може підірвати інтереси як москви, так і Пекіна у Східній Азії.

Геополітичні наслідки: зіткнення інтересів та розпад імперії

Подвійний тиск Китаю та КНДР створює вибухонебезпечну суміш. Обидва ядерні гіганти зміцнюють позиції на російській землі: Пекін — через економіку, Пхеньян — через робочу силу. У довгостроковій перспективі це може спровокувати конфлікт інтересів між партнерами, як прогнозують аналітики.

Для росії це не лише втрата 40% території, а й стратегічний провал: війна в Україні посилила залежність від Азії, зробивши Далекий Схід "ахіллесовою п'ятою".

рОсія тепер "молодший партнер" Китаю і потребує допомоги від однієї з найбідніших країн світу КНДР.

Для глобальної безпеки це сигнал тривоги. CSIS у жовтні аналізує відновлення дипломатії Китай-КНДР - Візит Лі Цян до Пхеньяну 2025-го символізує не лише ритуал, а й реальне зближення, яке може дестабілізувати Азію.

рОсія, у свою чергу, ризикує не лише територією, а й суверенітетом — GIS Reports ще 2024-го попереджали, що китайська присутність на Далекому Сході позначиться на Європі більше, ніж на Азії.

рОсія платить за війну з Україною не лише санкціями, а й шматками своєї території. Поки кремль чіпляється за поворот на Схід, Китай і КНДР методично перекроюють карту впливу.

Для москви єдиний вихід — інвестувати у регіон самостійно, але війна та корупція роблять це утопією. У результаті Далекий Схід може стати мостом в Азію, а могилою російської імперії.