Європа об'єднує розвідку

У Європі набирає обертів амбітний проект створення єдиної розвідувальної мережі, спрямованої на протидію російській агресії.

Довгі роки взаємної недовіри між спецслужбами країн ЄС поступаються місцем тісній співпраці, а несподіваним "дякую" за це прискорення кажуть Дональду Трампу.

За даними Politico, сумніви щодо надійності трансатлантичного обміну інформацією зі США підштовхнули європейців до самостійності.

За останній рік представники розвідок кількох європейських країн направили своїх співробітників до постійних місій до Брюсселя.

Внутрішня розвідувальна служба ЄС уже проводить тренінги для вищих чиновників, а ідея створення потужної структури, аналогічної до ЦРУ, обговорюється все серйозніше — те, що ще недавно здавалося фантастикою, тепер на порядку денному.

Цей імпульс дав відмову адміністрації Трампа надавати військову розвідку з Україні у березні цього року. "Трамп заслуговує на Нобелівську премію миру за те, що об'єднав європейські служби", - іронізує західне джерело, цитоване виданням.

Криза довіри до США

Криза у трансатлантичних відносинах змушує європейські агенції переглядати підходи до обміну даними з Вашингтоном. Голландські військові та цивільні спецслужби, наприклад, оголосили про припинення передачі інформації американським партнерам через політичне втручання та питання прав людини.

"Є відчуття, що американські зобов'язання можуть послабшати найближчими місяцями", - попереджає Антоніо Міссіролі, колишній високопосадовець НАТО.

Високопосадовці ЄС висловлюють занепокоєння, що такі платформи, як НАТО, можуть втратити роль надійних каналів для обміну розвідданими. У відповідь Європа прискорює інтеграцію: країни фокусуються на автономії, щоб не залежати від примх за океаном.

"Бернський клуб" та нові реалії

Традиційно обмін розвідкою в Європі координувався через неформальний "Бернський клуб" – мережу, створену майже 50 років тому у Швейцарії. У нього немає штаб-квартири, а зустрічі відбуваються лише двічі на рік. Клуб координував дії із ротаційним головуванням ЄС, але до повноцінної єдності було далеко.

Деякі країни, на кшталт Мальти, взагалі не брали участь, а Австрію тимчасово виключали через підозри близькості до Москви.

Ключові гравці – Франція, Німеччина, Нідерланди – традиційно уникали ділитися чутливою інформацією з усіма членами, побоюючись витоків. Болгарія, яка тривалий час вважалася вразливою для російського впливу, вже провела реформи у своїх службах, зазначають місцеві джерела.

Тиск на інтеграцію та виклики довіри

В останні місяці в ЄС дедалі активніше обговорюють створення загальноєвропейської розвідувальної агенції. Колишній президент Фінляндії Саулі Ніїністе запропонував структуру, подібну до ЦРУ, для координації стратегічної та оперативної розвідки.

Нині найближчий аналог – Центр розвідки та ситуаційного аналізу ЄС (INTCEN), який збирає добровільні аналізи від країн-членів. З вересня 2024 року ним керує хорват Даніель Маркіч, чия місія – посилити обмін та надавати прямі оцінки європейським лідерам.

Однак головний бар'єр – відсутність повної довіри між 27 країнами. Колишній глава місії ЦРУ в Італії Роберт Горелік наголошує: "ЄС надто різноманітний, щоби повністю ділити чутливу інформацію".

Деякі держави віддають перевагу регіональним коаліціям: після усунення США Франція та Великобританія очолили "коаліцію охочих", розширивши доступ України до європейських супутникових даних та технологій спостереження.

Нідерланди розглядають поглиблення співпраці з Великобританією, Польщею, Німеччиною та скандинавськими країнами. Але прогрес тендітний: нещодавно розкрилося, що угорські агенти під дипломатичним прикриттям намагалися проникнути в інститути ЄС — ще один сигнал, що далека прозорість.

"Коли йдеться про готовність, все зводиться до слова "довіра". Без нього справжньої співпраці не буває", - підсумував Ніїністе.

Перспективи: від слів до справи

Ініціатива щодо створення єдиної розвідмережі — це не тільки реакція на Трампа, а й стратегічна відповідь на загрозу, що зростає з боку росії. Війна в Україні, саботаж інфраструктури та кібератаки наголошують на необхідності єдності. Якщо проект реалізується, Європа зможе стати самостійним гравцем у глобальній розвідці, знижуючи залежність від зовнішніх партнерів.

Експерти попереджають: успіх залежить від політичної волі. Поки що це крок від "кожен сам за себе" до "разом проти загрози". Питання в тому, чи вистачить ЄС рішучості довести справу до кінця.