Погляд на війну, еволюцію світового порядку та майбутнє бойових дій

У світі, де геополітичні конфлікти визначають не лише межі держав, а й траєкторію технологічного прогресу, публікації ключових військових постатей набувають особливого значення.

Нещодавня стаття колишнього головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного, опублікована на платформі Substack, є глибоким аналізом поточної війни з росією, трансформації глобальної безпеки та перспектив сучасної війни.

Сучасна війна. Від траншей до інтелектуального поля бою

Залужний починає свій аналіз із переосмислення суті сучасної війни. За його словами, вона давно вийшла за межі традиційних елементів — окопів, танкових атак та повітряних боїв.

Сьогоднішній конфлікт інтегрує безпілотні та роботизовані системи, розподілені мережі датчиків та електромагнітний спектр у єдиний простір бою.

Цей простір дедалі більше "інтелектуалізується" за рахунок штучного інтелекту (ШІ), який автоматизує процеси та мінімізує людський фактор.

Генерал підкреслює роль української креативності та свободи думки як каталізаторів технічного прогресу: "Українська креативність та свобода думки стимулюють технічний прогрес".

У той же час він розвіює ілюзії про швидку розв'язку: жодна країна не має достатньої військової сили, щоб зупинити війну між росією та Україною.

Ця теза особливо актуальна в контексті ескалації конфліктів у всьому світі. Залужний має на увазі, що в епоху глобальної взаємозалежності традиційні інструменти дипломатії та військової сили поступаються місцем технологічному домінуванню.

Для України це означає необхідність адаптації від оборонних стратегій до інноваційних підходів, де дрони та ШІ компенсують чисельну перевагу супротивника.

Підсумки чотирьох років війни. Прозорість поля бою та криза мобілізації

У розділі, присвяченому підбиттю підсумків чотирирічного конфлікту, Залужний описує поле бою як повністю прозоре, де "роботизована зона поразки" тягнеться щонайменше на 25 кілометрів у глибину, а можливості порушення логістики — до 50 кілометрів.

Це унеможливлює класичні наступальні або оборонні операції, а людський фактор у зонах бойових дій зводиться до мінімуму і продовжує зменшуватися, поступаючись місцем роботам.

Особлива увага приділяється мобілізації. Традиційні підходи вичерпані: люди — найдорожчий ресурс, який потребує тривалого відновлення, а прозорість поля бою призводить до неминучих втрат незалежно від рівня підготовки.

Це впливає стійкість суспільства у війні на виснаження. росія, за спостереженнями генерала, уникає повної мобілізації через політичні ризики, віддаючи перевагу найманцям і добровольцям.

Майбутні війни, стверджує Залужний, залежатимуть не від масового призову, а від технологічної та економічної мобілізації задля досягнення переваги.

Демографічні виклики ускладнюють ситуацію країни з обмеженими людськими ресурсами, такі як Україна, не можуть дозволити собі обмін життям на тактичні успіхи.

Навіть росія, незважаючи на свої ресурси, стикається із закінченням своїх запасів. Цей аналіз наголошує на зрушенні від "людської" війни до "технологічної", де економіка та інновації визначають результат.

Технологічна трансформація та роль ШІ

Хоча у публікації розділ про технологічну трансформацію війни не деталізований глибоко, Залужний неодноразово повертається до теми ШІ та безпілотних систем.

ШІ "інтелектуалізує" війну, роблячи її більш передбачуваною та автоматизованою. Людський фактор відсувається від зон поразки завдяки прозорості та автоматизації, що знижує втрати, але потребує нових стратегій підготовки військ.

Генерал має на увазі, що в майбутньому домінуватимуть нації, здатні інтегрувати ШІ у військову доктрину. Для України це шанс незважаючи на обмежені ресурси, фокус на безпілотні системи може нівелювати асиметрію сил.

Однак це також виклик глобальної безпеки — поширення таких технологій ризикує ескалювати конфлікти в інших регіонах, від Близького Сходу до Індо-Тихоокеанського басейну.

Ядерна зброя, ракети та авіація у війні на виснаження

Публікація не заглиблюється у специфіку ядерної зброї, ракет чи авіації, але контекст має на увазі їх роль у війні на виснаження. Залужний згадує, що прозорість поля бою впливає всі аспекти, включаючи стратегічні.

Без детального аналізу можна припустити, що ці елементи інтегруються в загальну картину роботизованої війни, де ядерний фактор залишається стримуючим, але не вирішальним у затяжних конфліктах.

Економіка війни та зміна світового порядку

Розділи про військову економіку та ядерні аспекти в публікації не розкриті докладно, але Залужний пов'язує їх із ширшим контекстом. Війна стимулює технологічний прогрес через виживання та опір нав'язаній волі.

Генерал наголошує: "Війна відображає зсув у глобальному порядку", де жодна країна не може зупинити конфлікт, наголошуючи на новій реальності в міжнародній безпеці. Еволюція війни до ШІ-керованих збройних конфліктів, роботизованих та прозорих операцій змінює баланс сил.

Це спостереження резонує з поточними тенденціями, від зростання мілітаризації в Азії до реформування НАТО. Для України рекомендації Залужного мають на увазі перехід до "війни майбутнього" — інвестиції у технології, партнерства із Заходом та відмова від застарілих доктрин.

Висновок. Уроки для глобальної безпеки

Публікація Залужного це не просто мемуари воєначальника, а маніфест про майбутнє війни. Він попереджає необхідність адаптації до технологічної реальності, де людські життя поступаються місцем машинам, а перемога залежить від інновацій.

Інсайти Залужного наголошують на важливості реформ у військовій сфері. На його думку, колективну безпеку без глобального співробітництва, контролю над ШІ та безпілотними системами буде порушено і світ ризикує скотитися в еру нескінченних, роботизованих воєн.