Відсутність стратегії – запрошення до агресії

Нещодавній виступ колишнього головнокомандувача ЗС України Валерія Залужного на Black Sea Security Forum в Одесі — це не просто черговий аналіз регіональної безпеки, а виклад стратегічного бачення, яке виходить за межі Чорноморського басейну.

Залужний заявляє: Чорне море перетворилося на ключову арену глобального протистояння між Росією та Заходом, де вирішуються питання не лише регіонального домінування, а й майбутньої архітектури європейської безпеки.

Відсутність стратегії – запрошення до агресії

Одна з центральних тез Залужного — критична відсутність у НАТО цілісної стратегії щодо Чорноморського регіону.

Попри розширення Альянсу рахунок країн Причорномор'я і очевидну активність росії, блок продовжував сприймати море як «внутрішнє озеро» москви.

Ця історична інерція, на думку генерала, дозволила росії нарощувати свої можливості, створювати осередки нестабільності у Східному Середземномор'ї та на Балканах, а також використовувати Чорноморський флот як логістичну базу для проекції сили за межі регіону (як це було у Сирії).

Європейський Союз також не уникнув критики. Стратегія ЄС щодо Чорного моря, представлена ​​у травні 2025 року, за словами Залужного, залишилася переважно декларативною.

За умов реальної військової загрози такі документи не стримують, а провокують росію на подальші активні дії. Це класична помилка: амбітні цілі без реальних інструментів стримування та оборони.

російські амбіції та китайський фактор

росія традиційно розглядає Чорне море як плацдарм для своїх глобальних амбіцій – від Середземномор'я до Близького Сходу та Африки. До повномасштабного вторгнення в Україну вона досягла у цьому напрямі значних успіхів.

Проте українські дії, зокрема ефективне застосування морських дронів та ударів по Чорноморському флоту, продемонстрували вразливість російської морської могутності.

Залужний підкреслює: росія вже зазнала стратегічної поразки в Азово-Чорноморському регіоні, втративши можливість безумовного домінування.

Серед інших загроз — ризик відкриття Босфору для російських кораблів (у разі зміни політики Туреччини) та вплив Китаю в регіоні. Пекін поступово розширює свою економічну та технологічну присутність, що може створити нові альянси та ускладнити ситуацію для Заходу.

Революція технологій: дрони змінюють правила гри

Особливу увагу приділяє Залужний трансформації морської війни. Сучасні технології, передусім безпілотні системи (морські дрони), компенсують традиційну перевагу надводних кораблях і створюють принципово нові можливості для проекції сили.

Український досвід показав, що навіть без потужного флоту можна ефективно нейтралізувати супротивника у прибережній зоні та порушувати його логістику.

Це не локальна особливість, а загальна тенденція сучасної війни: поле бою стає прозорим, а вартість традиційних платформ (великих кораблів) зростає непропорційно до їх уразливості. У майбутньому перемога залежатиме від швидкості запровадження інновацій, а не лише від кількісної переваги.

Геополітичні ставки

Контроль над Чорним морем для України – це не регіональне питання, а умова виживання. Від нього залежать морська торгівля, експорт зерна, доступ до ресурсів, критична інфраструктура та загальна безпека держави.

Для Європи це питання енергетичної безпеки, стабільності на флангах та стримування російської експансії. Для НАТО – тест на здатність адаптуватися до нової реальності гібридних та технологічних загроз.

Залужний попереджає: без чіткої стратегії закінчення війни може стати лише паузою перед новою фазою протистояння. росія обов'язково використовує будь-який пролом у балансі сил для відновлення потенціалу.

Висновки: час для нової реальності

Аналіз Залужного – це заклик до дії. Він вважає, що НАТО необхідно розробити комплексну безпекову стратегію в Чорному морі, інвестувати у військовий потенціал прибережних держав, активно впроваджувати нові технології та переходити від політики діалогу до реального стримування.

ЄС має наповнити свої стратегічні документи конкретним змістом - від спільних навчань та логістики до підтримки інновацій в обороні.

Для України пріоритет очевидний: збереження та нарощування досягнутого на морі успіху, прискорення технологічної трансформації армії та дипломатичні зусилля щодо формування ширшого регіонального альянсу.

Чорне море вже не «російське озеро» — це спільне місце, де вирішується майбутнє європейського порядку.