Таємна війна Кремля проти ЄС

Таємна війна кремля проти європейської оборонки: кримінал, криптовалюта та тестування кордонів НАТО

У серпні 2026 року західні спецслужби зафіксували нову хвилю терактів на підприємствах європейської оборонної промисловості, які постачають озброєння та техніку Україні.

За оцінками розвідки, цитованим рядом європейських видань, росія активізувала приховану кампанію саботажу та терактів, у якій ключову роль відіграють не кадрові офіцери ГРУ, а завербовані через інтернет місцеві злочинці, які отримують оплату в криптовалюті.

Мета – завдати шкоди ланцюжкам поставок Києву, створити атмосферу незахищеності та перевірити, наскільки далеко можна зайти, не спровокувавши колективну відповідь НАТО за статтею 5.

Контекст та ескалація

Після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року масові висилки російських дипломатів та розвідників різко обмежили можливості москви для класичних операцій на території ЄС. ГРУ (у тому числі через новий підрозділ — Департамент спеціальних завдань, SSD, створений близько 2023 року і включає ветеранів підрозділу 29155), перейшло до моделі «гіг-економіки саботажу».

Завдання низького та середнього рівня ризику передаються «одноразовим» агентам: людям із кримінальним минулим, мігрантам, молоді у вразливому економічному становищі, часто російськомовним чи вихідцям із пострадянського простору.

За даними досліджень CSIS, IISS, GLOBSEC/ICCT та інших центрів, кількість інцидентів, що пов'язуються з російською диверсійною активністю в Європі, різко зросла: приблизно вчетверо з 2022 по 2023 рік і ще втричі з 2023 по 2024 рік.

На початок 2026 року каталогізовано понад 150 випадків (підпали, вибухи, пошкодження інфраструктури, спроби замахів). Значна частина цілей прямо чи опосередковано пов'язана з підтримкою України: склади, логістика, заводи боєприпасів, дронів та систем ППО. Німеччина, Польща, Великобританія, країни Балтії та Чехія особливо часто фігурують.

Механіка вербування та виконання

Схема виглядає відпрацьованою. Офіцери ГРУ чи посередники не виїжджають у країни-цілі. Контакт встановлюється через Telegram та аналогічні месенджери. Рекрутери пропонують завдання – від розвідки та графіті до підпалів та встановлення запалювальних пристроїв.

Оплата – від кількох сотень до кількох тисяч євро/доларів у криптовалюті (Bitcoin, TON та ін.) після надання фото- або відео підтвердження (часто з обов'язковим кодовим словом або використанням додатків із геоміткою та тимчасовою міткою). Багато виконавців навіть не знають кінцевого замовника: вони працюють через місцевих посередників із кримінального середовища.

Глава латвійської служби держбезпеки Нормундс Межвієцс публічно описував логіку: російські куратори залишаються в безпеці на території росії, а ризик несуть «витратний матеріал».

Британські та польські офіційні особи підтверджують: криптовалюта ускладнює відстеження фінансових потоків. Аналогічні схеми раніше застосовувалися для вербування в Україні, а згодом були масштабовані на ЄС.

Нещодавні інциденти (серпень 2026 та найближчий період)

- Естонія: У ніч на 15 серпня підпал будівлі, пов'язаної з компанією Milrem Robotics (виробник наземних безпілотників THeMIS, які постачаються Україні). Латвійська влада затримала трьох своїх громадян за підозрою у причетності.

- Болгарія: 10 серпня пожежа та подальша детонація на заводі EMCO (великий виробник 155-мм боєприпасів для України). Вогонь почався з вантажівки біля складу.

- Італія: 13 серпня вибух та пожежа на заводі KNDS Ammo Italy у Коллеферро (боєприпаси середнього та великого калібру). Італійська влада поки схильна говорити про внутрішню причину, проте західні джерела розглядають можливий російський слід.

- Чехія: Раніше у 2026 році пожежа майже знищила підприємство, яке виробляло дрони та тепловізори для ЗСУ; затримано підозрюваних.

- Литва: Звинувачення шести особам (включаючи громадян Іспанії, Колумбії, Куби, росії та білорусі) у спробі підпалу заводу, який постачав сканери радіохвиль Україні (інцидент 2024 року, але розслідування тривало).

Подібні атаки фіксувалися і раніше: пожежа на заводі Diehl у Берліні (2024, системи ППО IRIS-T), інциденти з BAE Systems, склади у Великій Британії, Польщі, Іспанії, спроби замахів на керівників оборонних компаній (у тому числі на главу Rheinmetall Арміна Паппер).

Стратегічний сенс

Компанія розрахована на ефект нижче за поріг статті 5 НАТО. Це не масовані удари по критичній інфраструктурі з масовими жертвами, а точкові акції, що правдоподібно заперечуються.

Вони створюють додаткові витрати на охорону, уповільнюють виробництво та логістику, підживлюють суспільну тривогу та політичні суперечки щодо ціни підтримки України. Одночасно москва демонструє здатність завдавати асиметричних збитків без прямого військового зіткнення.

Це частина ширшої гібридної стратегії: пошкодження підводних кабелів та трубопроводів «тіньовим флотом», кібератаки, дезінформація, використання дронів для розвідки та провокацій, вербування через онлайн-платформи.

Експерти наголошують на «кримінально-терористичному нексусі»: держава-актор використовує злочинні мережі так само, як раніше недержавні терористичні організації.

кРемль традиційно заперечує всі звинувачення, називаючи їх «необґрунтованими». Довести прямий ланцюжок командування складно саме завдяки конструкції з посередниками та криптою.

Проте збіг цілей, методів, часу та дані розвідки низки країн (включаючи перехоплення, фінансовий аналіз та показання затриманих) формують стійку картину.

Висновки та перспективи

Європа стикається з новою реальністю: війна ведеться не лише на фронті в Україні, а й на власній території через проксі з кримінального світу.

Відповідь вимагає посилення фізичної охорони оборонних підприємств, покращення моніторингу криптотранзакцій та Telegram-мереж, більш тісної координації спецслужб та, можливо, розширення правових інструментів проти гібридних загроз.

Повністю закрити канали вербування неможливо — надто низький поріг входу та висока мотивація грошима у виконавців.

Поки атаки залишаються відносно «дешевими» та локальними, вони працюють як інструмент тиску. Якщо кампанія розширюватиметься або призведе до серйозних жертв, ризик ескалації зросте.

Для кремля це спосіб карати прихильників України без оголошення війни. Для Європи тест на здатність захищати власну промислову базу в умовах затяжного конфлікту.