росія - теракти, саботаж, провокації та перевірка згуртованості НАТО
Європейські розвідувальні служби попереджають, що росія може перевірити НАТО на міцність протягом «місяців, а не років» за допомогою ударів безпілотників або ракет, провокацій під хибним прапором, операцій з впливу або навіть обмеженого вторгнення на територію НАТО.
У середині вересня 2026 року у європейському інформаційному просторі та серед політиків східного флангу НАТО різко зріс рівень тривоги.
Коментатори звертають увагу на хронологію подій останніх тижнів, яка, на їхню думку, складається в єдиній картині підготовки кремля до ескалації проти країн, які підтримують Україну.
Ця хронологія не нагнітання страхів, а відображення реальних сигналів розвідки та публічних заяв лідерів.
Що саме сталося в останні тижні
25 серпня директор ЦРУ відвідав москву. 12 вересня російський безпілотник пролетів через Сувалкський коридор до Калінінграда — очевидна спроба промацати шари ППО.
17 вересня польський прем'єр Дональд Туск виступив з одним із найжорсткіших попереджень: за даними польської, натовської, української та американської розвідки, росія може готувати удари безпілотниками та ракетами по країнах, що підтримують Україну, включаючи членів НАТО.
Такі удари, за словами Туска, можуть бути оформлені як «випадкові», щоб перевірити, чи готовий альянс застосувати колективну оборону.
Того ж дня Емманюель Макрон скликав французькі спецслужби та посилив увагу до гібридних загроз, критичної інфраструктури, кібератаків та дронів.
Британія почала закликати населення готувати запаси їжі та води.
Глава генштабу британських ЗС Річард Найтон у своїй заяві наголосив, що у його 35-річній кар'єрі у збройних силах, Британія переживає «найнебезпечніший період» через загрозу, яка виходить із росії.
«Уряд хоче, щоб ми всі почали готуватися до серйозних збоїв у нашому житті. Він закликає нас запасатися консервованими продуктами та питною водою, зміцнювати нашу громадянську стійкість та складати плани на випадок війни», заявив Річард Найтон.
Німеччина готує лікарні до можливих воєнних дій. Литва переглядає плани евакуації, а сили НАТО проводять навчання у Балтії на тлі великих маневрів білоруських військ біля литовського кордону.
Латвія підтвердила дані про можливі невеликі групи спецназу, які можуть перетнути кордони НАТО для перевірки реакції за статтею 5. Додатково ФСБ запровадила нічну комендантську годину в прикордонних районах Нарви.
Ці події відбуваються на тлі вже зафіксованого різкого зростання російської гібридної активності: саботаж, кібератаки, порушення повітряного простору, спроби диверсій на інфраструктурі.
За оцінками західних джерел, кількість таких інцидентів помітно зросла порівняно з попередніми роками.
Стратегія Кремля - не обов'язково повномасштабна війна
Більшість західних аналітичних центрів (ISW, CSIS, Carnegie, Atlantic Council) сходяться в оцінці: росія навряд чи готова до класичного великомасштабного вторгнення до НАТО протягом найближчих місяців.
Сили, задіяні в Україні, зазнали важких втрат, а відновлення повноцінного ударного угруповання, здатного кинути виклик усьому альянсу, вимагатиме часу.
Німецька розвідка раніше орієнтувалася на обрій 2029 року; естонські та голландські оцінки допускають більш ранні терміни для обмежених операцій (2027–2028 або навіть раніше у разі завершення активної фази в Україні).
Найімовірніший сценарій — обмежена, навмисно двозначна провокація. Можливі варіанти:
- Масовані або поодинокі удари безпілотниками/ракетами по території Польщі, країн Балтії або іншим державам східного флангу з подальшим запереченням або поясненням помилкою. – Невеликі групи «зелених чоловічків» спробують створити локальну кризу (особливо в районах із російськомовним населенням, таких як Нарва). - Інтенсифікація гібридних операцій: саботаж та теракти проти критичної інфраструктури, підводних кабелів, енергетичних об'єктів, кібератаки, дезінформація. - Тиск через Сувалкський коридор - географічно вразливе місце, що поєднує країни Балтії з рештою Європи.
Ціль таких дій — не обов'язкове захоплення території, а тест політичної волі НАТО. Якщо альянс відповість мляво або розколеться щодо застосування статті 5, це стане стратегічною перемогою москви.
Якщо відповідь буде жорстока тоді кремль зможе представити це як «агресію Заходу» і використовувати для внутрішньої мобілізації.
Паралельно йде інформаційна та психологічна війна, спрямована на залякування європейської громадської думки та зниження підтримки України.
Реакція Європи та НАТО
Європейські столиці реагують серйозно. Макрон прямо заявив про інтенсифікацію російської гібридної загрози та розпорядився готувати захист критичної інфраструктури.
Польща посилює ППО. Литва поновлює евакуаційні плани. Німеччина опрацьовує сценарії роботи лікарень за умов війни.
НАТО на рівні військового комітету підтверджує готовність: альянс має детальні регіональні плани оборони (близько 4000 сторінок), сили та засоби готові.
Адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що альянс готовий відповісти на ескалацію, і спроби росії розколоти союзників «заточують» його єдність.
При цьому офіційні натовські джерела наголошують: безпосередньої загрози великого нападу зараз немає. Попередження Туска та інших лідерів, за деякими даними, спираються на розвіддані, відомі ще з літа.
Це важливий нюанс: йдеться про підвищений ризик провокацій у найближчі місяці, а не про неминучий початок великої війни.
Геополітичний контекст
росія перебуває під тиском. Українські дальні удари по об'єктах у глибині росії, економічні витрати війни та необхідність утримувати контроль над захопленими територіями створюють стимули для ескалації на інших напрямках.
Одночасно Кремль продовжує нарощувати виробництво дронів і ракет, реорганізує військові округи (зокрема Ленінградський) та готує інфраструктуру (збільшення госпітальних ліжок у північно-західних регіонах).
Ідеологічно росія розглядає підтримку України європейськими країнами як пряму участь у війні.
З іншого боку, Європа за останні роки значно підвищила свою готовність: посилено східну присутність НАТО, йдуть інвестиції у ППО, дрони, кібербезпеку та громадянську стійкість. США зберігають ключову роль у стримуванні, хоча європейські союзники все частіше говорять про необхідність більшої автономії.
Висновки
Сьогодні йдеться не так про неминучість «великої війни росія — НАТО», як про фазу підвищеного ризику гібридних і обмежених провокацій.
кремль, швидше за все, прагнутиме діяти нижче порога, який однозначно запускає статтю 5, але досить жорстко, щоб посіяти сумніви та страх. Успіх такого підходу залежить від згуртованості альянсу та швидкості реакції.
Європа вже перейшла від риторики до практичних заходів — від підготовки лікарень та евакуаційних планів до посилення ППО та захисту інфраструктури. Це потрібний крок.
Головний урок останніх років: недооцінка російських намірів та можливостей дорого обходиться. Водночас важливо зберігати холодну голову: паніка та надмірна ескалація риторики теж грають на руку москві.
Ситуація залишається динамічною. Ключовими індикаторами найближчими тижнями та місяцями стануть інтенсивність гібридних операцій, поведінка російських сил біля кордонів країн Балтії та Польщі, а також реакція НАТО на будь-які інциденти.
Європа та альянс загалом демонструють готовність. Питання в тому, чи вистачить цієї готовності, щоб зробити будь-яку російську авантюру наперед програшною. |