«Парламент вже не працюватиме. Все, крапка» – Тягнибок

Лідер фракції партії «Свобода» Олег Тягнибок схиляється до думки, що парламент більше не запрацює і найкращим виходом із ситуації були б дочасні парламентські і президентські вибори. Він свідомий того, що опозицію намагаються посварити, але запевняє, що сподівання на це є марними. 

– Пане Тягнибок, після того, як Вищий адміністративний суд України позбавив Сергія Власенка депутатських повноважень опозиція знову заблокувала парламент. Наскільки довго це блокування буде тривати?

– Фактично, пленарного тижня, який мав би бути, не було через узгоджені дії опозиційних фракцій – блокування парламенту. Я думаю, що шановне товариство розуміє мотивацію наших дій – чому ми не давали працювати Верховній Раді України. Відтак аж до 19 березня, відповідно до попередньо затвердженого календарного плану, буде робота в комітетах. Тобто, наступний пленарний день має бути визначений 19 березня. Ми маємо достатньо часу для того, щоб виїхати в округи, щоб поспілкуватися з громадою, щоб провести ще додаткові консультації щодо наших узгоджених дій вже починаючи з 19 березня. Наразі ми можемо констатувати факт, що тривалий час парламент не працює. Це є свідчення величезної парламентської кризи держави. Рішення Вищого адміністративного суду говорить про те, що ця влада свідомо руйнує окремі державні інституції, зокрема, найвищий законодавчий орган. Парламент – це не є особиста власність або акціонерне товариство Партії регіонів і комуністів на чолі з Януковичем.

– Ми пам’ятаємо лютневе блокування – тоді була вимога внести зміни до регламенту, які б унеможливили голосування одного депутата за іншого. Певні зміни внесли в регламент, якогось компромісу досягли. А зараз який компроміс має бути, адже рішення Вищого адміністративного суду остаточне і оскарженню не підлягає?

– Фактично, після рішення Вищого адміністративного суду стало вже абсолютно очевидно, що судової гілки влади в нашій державі не існує. Я був на тому судовому процесі і відверто вам скажу, в мене була певна надія, от жевріли такі моменти час-від-часу, коли головуючий ставив запитання чи представнику відповідача, чи представнику позивача – в мене складалося враження: а може, вони ухвалять правильне законне рішення. І після того, як ми почули абсолютний фарс, коли, маючи стовідсотково доказову базу на боці захисту, побачили політичне рішення Вищого адміністративного суду, цієї колегії п’ятьох осіб, для нас стало абсолютно очевидним: все, крапка, будь-які ілюзії щодо того, що в Україні існує незалежна судова гілка влади не існує. Попервах ми блокували парламент, ставлячи вимогу перед Головою Верховної Ради, щоб він відкликав свій позов. До речі, цей позов був незаконно оформлений на основі сфальшованого регіоналом Макеєнком, головою комітету з питань регламенту, протоколу про нібито рішення регламентного комітету від 27-го числа. То сьогодні, після такого рішення Вищого адміністративного суду, для нас стало очевидно: виконавча влада повністю узурпована, судової влади в Україні не існує, парламент вони хочуть знищити, значить потрібно буде реагувати.

Олег Тягнибок

– Отже, тепер яка мета блокування? Мають бути ж якісь чіткі вимоги, як в попередньому блокуванні?

– Мета блокування є єдина людина, яка сьогодні відповідає, несе персональну відповідальність за всю ту вакханалію, за знищення демократії в Україні і за породження диктатури в Україні – це Президент України. Президент повинен був прийти в парламент і повинен був пояснити ситуацію, тому що ситуація в Україні є критичною. Те, що відбувається в парламенті – це лишень дзеркальне відображення того, що є в українському суспільстві. Невже ви думаєте, що те, як живуть люди у плані соціально-економічного захисту, щоденних побутових проблем – це в нас все в порядку? Та крах повний є, і всі це відчувають! І це одне з одним пов’язано. Звісно, що таку вимогу було донесено до Голови Верховної Ради. Він, зрозуміло, що підняв руки – Президента не буде викликати.

– Тобто, я зрозумів, що зараз мета не визначена, з якою ви блокуєте парламент?

– Ні, зараз вже все – парламент вже працювати не буде. Все, крапка. Парламент є недієздатним сьогодні.

– Тобто готуємося до перевиборів?

– Дуже було б правильно, якщо були б оголошені дострокові вибори, як парламентські, так і президентські. І в принципі це є одна з тих вимог, яка випливає з наших безпосередніх дій в парламенті. Зрозумійте, блокування парламенту це є так само привернення уваги української громадськості, світової спільноти до того, що в Україні є щось негаразд.

– Ситуація наближається до перевиборів. Який тоді сенс вимагати, щоб Президент свою щорічну доповідь виголосив у парламенті, який взагалі заблокований?

– Є певні логічні кроки, які повинна робити опозиція для того, щоб захистити не те, що свої права, а права тих, хто за них голосував. Одним з таких кроків є апеляція до Президента, як до гаранта Конституції, виконати його конституційний обов’язок – зробити щорічну доповідь і вже відповідно отримати реакцію опозиції. І ми хочемо отримати пояснення, що робиться в країні. Бо, насправді, це справа не є опозиції, справа навіть не більшості парламенту, на сьогоднішній день це є загалом справа існування чи не існування держави. Звісно, ми не маємо ніяких ілюзій, що він не прийде, але вимагати цього ми повинні були.

– Були рішення Вищого адміністративного суду спочатку по депутатах Балозі й Домбровському, потім по регіоналу Веревському, тепер по представнику «Батьківщини» Власенку. Скільки депутатів опинилися в такій зоні ризику, що їх можуть позбавити депутатських повноважень?

– Фактично, позбавлення депутатських повноважень депутатів-сумісників – це є правильна справа.

– До речі, регіонали кажуть: у нас же Веревського позбавили, ми ж нічого не кажемо.

– Але Веревського і Власенка порівнювати є некоректно. Тому що Веревський сам визнавав, що він займається далі бізнесом, він є керівником крупної комерційної компанії, він взагалі мешкає десь у Лондоні і не має наміру працювати як депутат. Тобто тут, як кажуть, мухи окремо, котлети окремо. А от щодо Власенка було доведено чітко захистом, що він не є адвокатом і, починаючи з 2008 року, не здійснював адвокатської діяльності. До речі, ці докази були представлені в суді. Власенко, якщо брав участь в якихось судових процесах, то лишень у вигляді громадського захисника, як народний депутат, як представник фракції «Батьківщина», що також було доведено в суді. А те, що Власенко має освіту адвоката, це ще не значить, що він працює адвокатом. Він же не отримував кошти за свою безпосередню діяльність, не має ніяких договорів. Тобто його засудили фактично за наміри, а не за його конкретні дії. Тому ми констатуємо факт – Власенко не є сумісником, тому його позбавляти повноважень не можна. Веревський є сумісником тому його законно позбавили повноважень. Інша справа, що Партія регіонів демонструє зараз не просто вибіркове правосуддя, а вибіркове трактування своїх дій. Це як під час Другої світової війни, німці палили село і казали, що десь там проходили партизани, тому ми спалюємо це село. Оце є тактика Партії регіонів – мовляв, тому що ви звернули увагу, що в нас є порушник, от ми тепер будемо незаконно позбавляти вашого права і можливості.

Тобто, ми стоїмо на таких позиціях. Усі сумісники повинні бути позбавлені мандатів. Ті, хто має подвійне громадянство, що суперечить Конституції, законам України, так само мають бути позбавлені депутатства.

– Наскільки, в підсумку, велика в парламенті група ризику опиняється? До речі, кажуть про Вашого брата Андрія Тягнибока, який теж народний депутат, що і він у групі ризику.

– Ні. Вони будь-кого можуть записати в групу ризику. Андрій не має жодних проблем із законом, всі документи в нього є досконало юридично підготовлені. Я думаю, що ця качка, яка була закинута в деякі ЗМІ, була зроблена навмисно – подратувати, з метою тиску, безпосередньо мене, як одного з лідерів опозиційних фракцій. Я взагалі чув у коридорах влади, що вони розробляють ніби таку стратегію: подавати до суду й позбавляти мандата тих, які здійснюють творчу діяльність, наукову діяльність.

– Це ж дозволено Конституцією.

– Так. Але ж вони трактують по-своєму. Тобто це дозволено Конституцією, але вони вже запустили такого хробака.

– А наскільки тоді велика група опиняється в зоні ризику в парламенті?

– Якщо брати згідно з законом, то я думаю, що в Партії регіонів є ще кілька десятків тих, яких можна поставити під сумнів щодо можливості суміщення посад і є ще близько двох десятків, яких ми ставимо під сумнів щодо можливості їхнього володіння паспортом іншої держави. Тобто, в принципі, пару десятків, а може й більше депутатів від Партії регіонів реально можуть бути позбавлені мандата, виходячи з українського законодавства. А те, як їм це спаде на думку, як вони будуть самостійно трактувати законодавство – звідки ми це знаємо? Ви ж бачите, як вони грають? Для них же закон – це не указ, вони, як хочуть, так і роблять.

– Зараз блокування – це спільна дія всіх трьох фракції?

– Абсолютно вірно. Зрештою, протягом існування цього парламенту, що мені дуже приємно, в мене були більш песимістичні настрої на співпрацю опозиційних фракцій, але, як було це в питаннях з боротьбою за персональне голосування, так і тепер ми всі конкретні кроки – і в парламенті, і поза парламентом – узгоджуємо.

– Особливо узгоджений крок – пригадуєте, «Батьківщина» сказала: ми підтримуємо Кличка на виборах мера, а той каже: я взагалі ще не вирішив чи мені балотуватися в мери Києва.

– Я не хочу коментувати за «Батьківщину».

– Я просто приклад навів.

– Але я вважаю, що це некоректний приклад, і я вам поясню чому. До речі, 6 березня комітет з питань місцевого самоврядування ухвалив рішення, що 2 червня все-таки мають відбутися вибори – як київського міського голови, так і депутатів міської ради. Причому одностайне було рішення, навіть представники Партії регіонів голосували.

Що стосується того, як будуть діяти представники опозиційних сил – так, у нас відбуваються консультації, так, дійсно, ми звертаємося до Віталія Кличка, який має на сьогоднішній день серед нас трьох, якщо брати керівників опозиційних фракцій, найвищий рейтинг, який може балотуватися і перемагати на посаду міського голови Києва. І, зрозуміло, «Свобода» може виставити свої кандидатури, Іллєнка, наприклад. Зрештою, я можу піти, якщо буде така необхідність політична. Але звісно, якщо Кличко каже: я іду, то ми тоді з «Батьківщиною» працюємо на його кандидатуру.

– Власне, він каже: я думаю.

– То ми його стимулюємо думати трішки швидше. Це ж є нормальні логічні речі. Бо можна думати трішки довго і, відповідно, це може призвести до певних непередбачуваних наслідків. Але, я ще раз хочу сказати, товариство, в нас ніяких проблем немає, це є робочий процес. Позиція «Батьківщини», відповідь Кличка – це є речі, які є постійно під час наших домовленостей. Будь ласка, давайте, вже будемо трактувати конкретні остаточні рішення, те, як ми стимулюємо один одного – це є нормальні робочі процеси, з яких не треба робити висновки… передчасні.

– А які зараз є плани спільних дій між трьома опозиційними силами, які представлені в парламенті?

– Ми зараз вважаємо, що логічно буде йти й піднімати народ. І ми це питання, до речі, обговорювали на нараді. Рано чи пізно ситуація в українському суспільстві, яка вже й так підігріта, вибухне. І тоді повинна своє слово сказати українська опозиція. Дуже важливо, щоб ми були єдиними не тільки в стінах парламенту, але й єдиними поза стінами парламенту. Сьогодні ми усвідомлюємо, що наша спільна дія – опозиції плюс громади, яка нас підтримує – підігрівання революційної ситуації. Це є наша така собі козирна карта. Крім того, я не хотів би деталі розказувати, бо все дуже швидко змінюється. Ми зараз з Вами тут одне говоримо, а через годину ми плани можемо поміняти. До речі, стосовно останніх дій у парламенті відкрию вам таємницю: ще ввечері ми мали один план, але на ранок ситуація змінилася, і ми ухвалили зовсім інше рішення. Єдине, що ви маєте знати – ми є рішучі, ми знаємо, що робити, ми між собою координуємо дії, між нами є наразі порозуміння в питаннях боротьби ж режимом Януковича.

– А компроміс із владою Ви розглядаєте зараз?

– Я, наприклад, не вірю в будь-які компроміси, тому що домовлятися з ними – це просто смішно, бо щоразу, коли відбувалися якісь домовленості, все закінчувалося пшиком. Наприклад, що стосувалося того ж таки регламентного комітету. Я пригадую, як вони вперлися рогами: не віддамо регламентний комітет, голова регламентного комітету і секретар, обов’язково має бути представник влади, хоча, насправді, в цивілізованих країнах це є опозиція. Відповідно, бачите, чим це все закінчилося, і як вони тепер маніпулюють тими нібито домовленостями. На компроміс із бандитами йти не можна.

– Країна наближається до президентських виборів і можна сказати, що все, що відбувається, до певної міри вже якось намагаються проектувати на президентські вибори.

– Хоча ще зарано.

– Тим не менше, погодьтеся, що багато хто це робить.

– Роблять, але це швидше провокація.

– Наприклад, коли було попереднє блокування парламенту, казали: це опозиція спеціально собі бали заробляє перед президентськими виборами. А зараз дуже активно порушується тема мовного питання, пам’ятників. Скажімо пошкодили в Охтирці пам’ятник Леніну, тепер у Львівській області пошкодили меморіальну дошку Бандері... Вам не здається, що спеціально перед президентськими виборами розгойдується така ситуація, щоб стали помітнішими радикальні політичні сили? А тоді, на противагу цим радикалам, чинна влада буде виглядати поміркованою і їх стримувати.

– Мені так не здається. Мені здається, що то, навпаки, є певні фантазії і бажане видається за дійсне. «Свобода», як політична партія, існує з жовтня 1991 року. Ми що – того не робили протягом 22 років? Ми це робимо постійно. Ми постійно валимо пам’ятники й боремося проти того, щоб Україна була затицькана Ленінами. Ми є партія, яка декларує свою антикомуністичну суть. В нас цілий величезний розділ в програмі, який стосується заборони Комуністичної партії і комуністичної ідеології як антиукраїнської і людиноненависницької. Ми за те, щоб перейменовували вулиці катам України. Ми собі не уявляємо, чому Ленін, який знищив десятки мільйонів українців, в пам’ятниках, в погруддях стоїть по всій Україні – це приблизно те саме, що Гітлер би стояв у Тель-Авіві. І тому ми це робимо постійно і будемо постійно це робити, незалежно від того – президентські вибори, парламентські вибори, місцеві вибори. Те, що той, хто бореться проти «Свободи», я не вас маю на увазі...

– Ми – Радіо Свобода. Ми – інша Свобода.

– Є певна категорія, тих, які «Свободу» ненавидять, виходячи з ідеологічних міркувань. Є ті, яким платять гроші для того, щоб писати всякі дурнуваті аналітичні статті, щоб налаштовувати людей проти «Свободи». От вони починають закидати, як хробачків, всякі такі думки: подивіться, вони валять пам’ятники, та вони це роблять, тому що це буде вигідно Партії регіонів. Та ми такі є, ми по суті такі є. Ми створили партію «Свобода», щоб побороти комунізм в Україні, і ми будемо таке робити постійно. А чому ви не говорите про те, що купа людей підтримує те, що ми робимо?

– Купа підтримує, інша купа не підтримує.

– Але так буде завжди.

– Але просто на цьому зараз акцентують увагу. Вам не здається, що Януковичу було б зручно з Вами вийти в другий тур?

– То є смішно. Янукович вийде зі мною в другий тур, і що? Ви думаєте, що він переможе? Теж такий міф запустили – мовляв, єдиний, в кого може виграти Янукович – це в Тягнибока. Повна маячня! Тому що, по-перше, вибори будуть ще через 2,5 роки, ситуація для Януковича все гірша і гірша.

– Ви ж хочете дострокових виборів.

– Нема питань. Група «Рейтинг» оприлюднила днями дані. Другий тур – Тягнибок і Янукович, від всіх які беруть участь у виборах, Тягнибок набирає 26%, а Янукович вже 25%. А подивіться на динаміку. Рік тому в другому турі, я, як ймовірний кандидат, набирав 24%, тепер вже набираю 32%, так що динаміка росте. До речі, це теж є один з таких міфів, щоб компрометувати мене, щоб пересварити опозицію. Розумієте, вони закидають такі хробачки. Ми зараз і з Кличком, і з Яценюком маємо дуже добрі взаємостосунки і координуємо свої дії, а тут вони запускають: а от Кличко то, а Яценюк такий, а Тягнибок такий. Мета одна – розсварити опозицію, по-перше. І по-друге, давайте, згадаємо, а хто ту мульку розказав перший про другий тур? Чечетов розказав! Тобто Чечетов не тільки рукою керує у Верховній Раді. А потім деякі ЗМІ, деякі московські політтехнологи підхопили це і почали про це говорити. Мета яка? Відволікти від злободенних економічних проблем – раз, і друге – посварити опозицію між собою. Не вдасться їм того. Ми прекрасно розуміємося. Ми знаходимо спільну мову і ми усвідомлюємо, що питання президентських виборів зараз є ще зовсім неактуальне. Хто хоче – хай собі розказує, але між нами є абсолютно повне розуміння і ви побачите: все буде добре.

radiosvoboda