Для цього на адресу Українського конгресового комітету Америки через українське посольство у Вашингтоні заздалегідь було надіслано листа. Після прочитання його складається враження, що український президент та його спічрайтери гадають, що в Америці живуть українці, яким абсолютно невідомі українські реалії й "подвиги" нині чиннної української влади.

Втім, українська Америка знає про все не гірше, ніж материкова Україна. А тому відповідь Януковичу американських українців була відповідною.

"Через посольство України у Вашинґтоні, - наголошується в листі за підписами президента УККА Тамари Галло-Олексій та секретаря Марії Дупляк,- ми одержали Вашого листа, за що вдячні.

Дозвольте на початку сказати, що саме одержання листа виповнило нас великою надією не тільки на діалог з теперішньою владою в Україні на чолі з Вами, але також на велику зміну у курсі політики України під час Вашого президентства...

...Прийміть від нас вислови глибокого розчарування і здивування, після прочитання самого тексту Вашого листа. Наприклад, Ви запропонували розв'язати такі болючі проблеми, як сьогоднішнє невизнання Вашою адміністрацією Голодомору геноцидом нашого народу. Хоч ми вітаємо відновлення підрозділу про Голодомор на веб-сайті Президента, але приголомшені тим, що всі згадки про ґеноцид нашого народу були відредаговані.

Також ми стурбовані поведінкою СБУ стосовно музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та його керівника Руслана Забілого та переданням цих питань теперішньому керівнику Інституту національної пам'яті.

Ви призначили Валерія Солдатенка керівником цього надважливого інституту, знаючи його сумнозвісне минуле та його сьогоднішні упередження проти, власне, білих плям у нашій історії - трагічний Голодомор та славну визвольну боротьбу ОУН-УПА.

Вже після свого призначення пан Солдатенко висловив свої упередження в парі зі своєю заявою, що він комуніст від 1969 року і похвалився, що ніколи не зрікся свого партквитка. Як зрозуміти не тільки таке призначення, але й доручення йому найсуттєвіших питань, які сьогодні нас розділяють?

Хоч Ви у Вашому листі не згадали дуже болюче для нас питання, але слід нам піднести справу українофобного міністра освіти Дмитра Табачника. Десятиліттями, антиукраїнська радянська пропаганда спотворювала історію України. Сьогодні, міністр Табачник продовжує таку антиукраїнську політику і поширює атаки проти не тільки самої держави, але у наслідок його деструктивних дій підриває Ваше Президентство!

Ми вірили, що Президент, щонайменше звільнить цього українофоба, але на жаль, так не сталось. Хіба для Президента такі підривні дії є припустимі?

...Ми не втрачаємо надії, що Ви зрозумієте помилковість Ваших сьогоднішніх позицій, що приймете тягар чесної служби нашому народу в Україні та поза нею й конкретними діями проявите зміну у Вашому політичному курсі в сторону конструктивних дій в гуманітарній та економічній площинах. Росія - це сусід України, з яким у нас довга історія поневолення і переслідування.

З Росією треба жити в згоді, не забуваючи цієї історії. З такими як Валерій Солдатенко, Дмитро Табачник, Ви до такого розуміння не дійдете.

При цій нагоді відповідаємо також на запрошення взяти участь у зустрічі з Вами.

...Наша об'єднана українська громада в США -- Українська Американська Координаційна Рада, Український Народний Союз, Cоюз Українок Америки, Союз Українських Католиків Америки "Провидіння", Нова Українська Хвиля - радо з Вами зустрічатиметься для корисного діалогу тоді, коли ми відчуємо від Вас щире піклування українським народом та його проблемами".

Ще однією формою відповіді Януковичу на його пропозицію "жити дружно" став мітинг протесту перед місією України при ООН в нью-йоркському Мангетені.

Ввечері 22 вересня туди прийшли сотні українців, аби сказати політиці нинішньої української влади рішуче "Ні!". Керівники громадських організацій, відомі в громаді люди наголошували в своїх виступах перед українською місією, що над Україною нависла зловісна хмара диктатури - в Україні нищиться опозиція, незалежне судочинство, чиниться шалений тиск на ЗМІ, запроваджується цензура.

Між виступами мітингуючі скандували "Януковича - у відставку!", "Україна не Росія!", "Наша мова - українська!", "Геть Табачника"... Окрім гасел, лунали того вечора під стінами української місії при ООН й українські народні та повстанські пісні.

Всі очікували, що до протестантів вийде якщо не сам Янукович, то принаймні хтось з дипломатів. Однак очікування були марними - ніхто до учасників мітингу так і не вийшов.

Президенту УККА Тамарі Галло-Олексій вдалося лишень передати охоронцю петицію, яку ухвалили учасники мітингу. В ній наголошується, що українці Америки занепокоєні згортанням демократії в Україні, нищенням української мови, фальсифікацією історії, наступом на свободи й права громадян й робитимуть все можливе, аби влада, яка проводить антиукраїнську політику, зійшла з політичної авансцени.

Валентин Лабунський, головний редактор тижневика "Nova газета", Нью-Йорк