Чеський парламентарій: «Не можна дозволяти, аби в нас безперешкодно буяла російська пропаганда»

Соціолог та депутат чеського парламенту Іван Ґабал, обраний за списком від Християнсько-демократичної партії, викликав бурхливу реакцію, закликавши на нещодавньому семінарі в Палаті представників видаляти та блокувати сайти, що поширюють російську пропаганду. Президент Земан за це навіть назвав його «недієздатним дурнем». З вуст Ґабала на семінарі також пролунало похмурне застереження: «Що стосується санкцій, існує сценарій повалення нинішнього уряду в Празі, встановлення уряду, охочого зіграти роль проросійського «коня» та порушити єдність Європейського Союзу в питанні санкцій», – заявив він.

На якій підставі ви робите такий висновок?

За різними непрямими свідченнями, одне з яких стосується безпосередньо мене. З консультантом прем’єр-міністра Отою Новотни ми узгоджували залучення позаштатних фахівців до дебатів, покликаних допомогти глибше зрозуміти те, що чеське суспільство пов’язує з міграційною кризою та страхом з ісламу. Наше електронне листування спливло в пошті, вкраденій у Богуслава Соботки. Та було маніпулятивно використане сервером Aeronet та іншими проросійськими ресурсами для дискредитації голови уряду та підриву його позицій. Це презентувалося як доказ того, що прем’єр-міністр готується завалити Чехію ордами біженців, що вторгнуться сюди під його режисурою.

Хто, на вашу думку, пише цей сценарій?

Напевно, ви не могли не помітити надзвичайно сильних слів Мілоша Земана в російських ЗМІ про неприйняття ним антиросійських санкцій. У цьому відчувалася певна взаємодія. Росія шукає будь-кого, хто торпедуватиме санкції в Раді ЄС. Для цього достатньо однієї держави. І гадаю, що Росії б хотілося використати Чехію в ролі троянського коня. Перша передумова цього – усунення прем’єр-міністра та зміна уряду.

Навіть якщо уряд відправлять у відставку, як президент може послужити інтересам Москви?

У разі відставки уряду президент може призначити тимчасовий кабінет – своєрідний «уряд Руснока номер два». Довіру в парламенті він, схоже, не отримає, проте деякий час може працювати в «технічному» режимі – до виборів. Цього цілком достатньо, аби Земан посприяв тому, що він обіцяє росіянам у своїх заявах, – скасувати антиросійські санкції як цілковиту економічну дурницю.

Що ви подумали, коли президент у відповідь на пропозицію блокувати проросійські сайти назвав вас «недієздатним дурнем»?

Схоже, що саме ця пропозиція виявилася влучнішою, ніж я гадав.

Все одно – чи не знизимося ми до рівня тих же російських або китайських автократів, що закривають опозиційні сайти?

А задавали б ви мені таке питання, якби я говорив про необхідність видаляти крайні ісламістські або антисемітські сайти, що в поточному порядку відбувається в ряді демократичних країн без будь-яких принципових дискусій на цю тему?

Хіба проросійські сайти є так само небезпечними?

З точки зору прагнення ліквідувати західну демократію та ліберальне середовище вони цілком порівнянні. Готуючись до семінару, я зробив аналіз внутрішніх умов у Росії, включаючи виступи ЗМІ. Результати показали, що з точки зору агресивності пропаганди та ЗМІ Росія перебуває в стані війни з Європейським Союзом та США. У нашій країні російська пропаганда використовує мережі власних прибічників та активістів, намагаючись маніпулювати нашим політичним життям. І нам слід захищатись. В іншому разі ця війна виявиться успішною для Кремля.

Як нас росіяни атакують у цій війні?

Перші прояви ми спостерігали ще в період дискусії стосовно американського радіолокатора. Пов’язане з цим і енергійне вливання грошей до всенародних виборів глави держави. Потім агресивність пропаганди нагнітається в зв’язку з подіями в Україні. Прикладом успішної пропагандистської агресії є й сам чеський президент. Наприклад, коли він оскандалився на саміті НАТО в Уельсі, викладаючи те, що йому нарозповідали росіяни, – що в Україні ніяких російських військових немає.

Ким мають прийматися рішення про відключення сайтів, що розповсюджують російську пропаганду?

Однозначно судами. Тільки вони можуть встановлювати чіткі конституційні бар’єри того, що є ще прийнятним у межах вільної дискусії. Якщо хтось систематично намагається руйнувати наш конституційний лад, послаблювати наш суверенітет, це є підставою для позову. Адже ми через суд домоглися розпуску екстремістської політичної партії. При цьому вже саме подання позову на деякі з найбільш агресивних проросійських сайтів, що поширюють брехню, інсинуації, наклепи та різні форми ксенофобії, може мати стримуючий характер.

Невже їх так просто залякати?

Люди, найняті на брудну роботу, – як правило за своєю сутністю боягузи. У мене в цьому плані свій досвід. Я отримую величезну кількість електронних листів з погрозами, що явно підпадають під категорію злочину. Наприклад, намагання залякати мене при здійсненні депутатських повноважень. Час від часу я на деякі з них відповідаю, що передаю їх поліції. А потім приходить щось на кшталт: вибачте, це була помилка, передавайте привіт дружині.

Чи не отримають при цьому сайти, що закриваються – навіть у судовому порядку, – ореол носіїв заглушуваної правди?

Дехто це так може сприймати. Подібна критика напевно надійде з Росії. Але це буде лише додатковий доказ того, що нам треба захищатися. Просто не можна дозволяти їм безперешкодно буяти.

Чому російська пропаганда та російські спецслужби настільки активні саме в нашій країні?

Бо тут вони вже досягли успіху – у справі локатора. Бо вони вже справили та продовжують справляти вплив на частину політичної сцени. У цьому плані їм сприяє те, що вони довго окупували нашу країну, керували нею та добре її знали. І величезна кількість людей служила їм усупереч інтересам країни. Досить поглянути, який камінг-аут здійснили наші комуністи, які є очевидним рупором московської пропаганди.

Це можна було передбачити.

Гадаєте, що комуністична партія обов’язково повинна бути партією, що служить інтересам іншої країни на шкоду інтересам власної держави? Я так не вважаю.

Державотворчих моментів в історії наших комуністів був абсолютний мінімум.

Це правда. Але той факт, що Комуністична партія Богемії та Моравії саме зараз так легко вписалася, – ще один доказ тиску Москви.

Популярність Європейського Союзу в нас упала настільки, що за даними досліджень ми – єдина країна Європи, де кількість людей, що не довіряють ЄС, переважає над людьми, що ставляться до нього позитивно. Чим ви це пояснюєте?

Крім іншого, це – наслідок того, що в Празькому Кремлі вже третій строк сидить глава держави з подібними поглядами. Спочатку Вацлав Клаус, а наразі вже й Земан докладали та докладають деструктивних зусиль до дискредитації ЄС. Ще одна причина полягає в тому, що після тривалого періоду, коли ми насолоджувалися вигодами, надходженням євродотацій, Європейський Союз у нашому сприйнятті отримав параметр тягаря.

У чому це полягає?

Донедавна ми сприймали Європейський Союз як організацію, де багаті допомагають біднішим. Але зараз у зв’язку з міграційною кризою та війною на Близькому Сході все розвернулося навпаки, і багаті очікують від нас – слабших та бідніших сусідів по ЄС – що ми проявимо солідарність та співвідповідальність у межах цілого. А це – тягар, від якого ми трохи валимося.

Як нам слід підходити до нової реальності?

Ми перестали підкачувати наше членство енергією. У порівнянні з періодом вступу, коли ми змінювали нашу державу та її інститути, нормативно-правові акти, навчалися новому. Якщо зараз спитати, що Чехія бажає вкласти до Євросоюзу як спільного проекту, аби посунути його вперед, – відповіді ми не знаємо. Проте це – саме ті дебати, які повинна пройти вся політична сцена.

Чи є доречним знову продумати також нашу участь у НАТО?

НАТО наближається до стану застою по мірі зниження потужності закачування американцями до Альянсу енергії та грошей. Альянс втрачає темпи та продуктивність у ситуації, коли Росія набирає сили, завдяки своєму втручанню в Сирії вийшовши з ізоляції, в якій вона опинилася після окупації Криму. Росія, немов Фенікс, злетіла над попелом полів бою Близького Сходу. А ми – один з учасників, що занедбують потужність власної армії – що стосується фінансування, оснащення технікою та кількості особового складу. За своїм внеском у НАТО ми – дефіцитний фрірайдер. Проміняли безпеку держави на повні кошики в супермаркетах.

Росія – це «тільки» авторитарна держава чи вже диктатура?

Росія ліквідує свободу своїх громадян, а рівень їхнього життя приносить у жертву своїм великодержавним інтересам. У цьому плані має місце авторитарний режим. Проте поворотним пунктом я вважаю вбивство опозиційного політика Бориса Нємцова. Режим, що вбиває своїх опонентів, слід вважати диктатурою.

Гадаєте, що ми здатні захиститись від путінських «зелених чоловічків»?

Як член Альянсу ми захищатимемося не одні. Проте питання в тому, чи виявляться наші європейські союзники, більшість з яких також викинула свої зобов’язання обороняти Захід під колеса візків для покупок, охочими та здатними протистояти російському агресору. Тобто чи приведемо ми наші спільні підрозділи на нашому континенті в таку форму, аби оборона Європи не була монопольно залежною від американців. Поки що все – як у тому анекдоті: будемо захищатися до останнього американського солдата.

Чим для нас особливий нинішній період?

У дев’яності роки ми займалися політичним трансфером нашої країни на Захід. А тепер нам треба довести, що ми знаємо ціну свободи та вміємо з нею поводитись. А також те, що нам притаманна геополітична свідомість та ідентичність Заходу.

У чому має виявлятись ця геополітична свідомість?

Період після вступу до ЄС, коли ми були в безпечному тренажерному залі, на добрих харчах та з першокласними тренерами, вже позаду. І більше ніколи не повернеться. Зараз питання в тому, чи здатні ми використати отримане в качалці для допомоги тим, хто не міг ходити на тренажери та не збагатів. І нам доведеться поділитися з ними своєю формою та багатством. Це – найважчий геополітичний виклик та випробувальний тест нашої належності до Заходу.

А якщо ми провалимо цей тест?

Тоді зависнемо у вакуумі. Може статись так, що інтегрованість Європи послабиться, а єврозона утворить міцне ядро. Яке буде не сильно рахуватися з периферійними областями. Для нас це було б катастрофою.

автор: Їржі Лештіна