“Рівень секретності 18” - це документальний фільм виробництва "“1+1 Продакшн”", який показує 18 фактів з історії Другої світової війни на території України, котрі приховувала радянська пропаганда. Щодо кожного з них існує достатньо доказів, аби вони не вважалися ані версіями, ані гіпотезами.
После её появления Чёрное море у берегов покраснело от крови расстрелянных. «Бойня шла мeсяцами. Смертоносное таканье пулемёта слышалось до утра... В первую же ночь в Симферополе расстреляли 1800 чел., в Феодосии - 420, в Керчи - 1300 и т. д.»
В історії Української революції і визвольних змагань 1917-1921 рр. є пам’ятна подія, яка підвела трагічну риску під українськими визвольними змаганнями: розстріл 359-ти українських старшин і козаків наприкінці листопада 1921 р. біля с. Базар на Житомирщині як наслідок невдачі Другого Зимового походу. Події Листопадового рейду Повстанської армії 1921 р. під командуванням генерал-хорунжого Ю. Тютюнника в радянську Україну знайшли певне відображення в історичній літературі як в еміграції, так і в сучасній Україні. Оприлюднено чимало спогадів учасників рейду, документальних джерел, пов’язаних з цією подією.
На ім’я голови сільської ради села Н. Заліщицького району зі Східної України надійшов лист такого змісту: «Я - колишній солдат спецгрупи НКВД, яка під маркою бандерівців у 1944-1945 рр. проводила масові вбивства невинних людей на Тернопільщині. Наша група позбавила життя не один десяток людей, яких ми вбивали ніби за симпатії до совітської влади. І ось нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти правду, хто насправді проводив оті криваві акції. Мені привиджуються ті нещасні, які просили в нас пощади, але пощади їм не було...
З нещодавно розсекречених в Україні історичних матеріалів відомо, що перебуваюча в стані війни, як з Радянським Союзом, так і з Німеччиною, Українська повстанська армія вела боротьбу з поіменованими державами не тільки військовими, а й пропагандистськими методами.
Росія була, є та завжди буде ворогом № 1 для України
і не тільки для України
"Україна була не проти федерації, але, як зауважували її керманичі, не "російської", а "радянської", тобто такої, де УСРР та РСФРР були б рівноправними суб’єктами. Насправді СРСР було створено НЕ 30 грудня 1922 року.
Название "Советская история" Цель создателей фильма — помочь западноевропейцам разъяснить историческую правду, не дать забыть преступления прошлого. Главные опорные пункты «Советской истории» искусственно созданный голод на Украине в 1923—1933 годах, или Голодомор, убийство польских офицеров в Катыни в 1940 году, сотрудничество СС и чекистов, массовые депортации в Советском Союзе и медицинские эксперименты, которые проводились над заключенными системы ГУЛАГа. Фильм показывает два лика Зла: фашискую Германию Гитлера и коммунистическую империю Сталина.
Когда у него как у правящего епископа монахини из монастыря Сопочане близ Нового Пазара просили благословения купить „фичо“ (самый маленький в то время автомобиль – «запорожец»), чтобы им было легче возить из города необходимое для монастыря, и чтобы не ездить на автобусе, потому что в дороге случались и разные искушения, он отказал. Объяснение было таким: „Не дело покупать машину на деньги, которые вам жертвуют сироты и бедные, а еще может случиться, что вы поедете по лужам да и забрызгаете их!»
Чекірда́ Ві́ктор (псевдонім Чорний Ворон, 11 листопада 1894, с. Іванківці, Проскурівський повіт, Подільська губернія, тепер Хмельницька область — + після 1964) — військовий діяч часів УНР, повстанський отаман.
Народився Віктор Чекірда 11 листопада 1894 року в родині селян Оникія і Єфросинії в с. Іванківці Проскурівського повіту Подільської губернії (тепер Хмельницька область). Дитячі роки провів у рідному селі. Освіту здобував у Проскурівській міській школі, шість класів якої закінчив 1911-го. 1913 року здав екстерном екзамен в реальній школі ще за два роки. Після цього влаштувався урядовцем у казенній палаті Кам’янця-Подільського.
Дозволь, батьку отамане, Нам на башті стати: Москаль стане із мечами, А ми з палашами, Не виб’ємо палашами, Виб’єм кулаками, Нехай слава не поляже Проміж козаками!..
Вінницьке Поділля – наш давній козацький край – подарувало Україні багато славетних героїв, лицарів Української нації, імена яких назавжди закарбовані у літописі незабутніх подвигів нашого народу. Серед таких імен чільне місце посідає Яків Шепель – отаман повстансько-партизанських сил Поділля в період боротьби за Українську державність 1917–1921 рр., полковник армії УНР.
14 січня 2012 р. – День народження Юрія Юрійовича Городянина-Лісовського (творчий псевдонім Юрій Горліс-Горський), старшини Армії Української Народної Республіки, учасника боїв по обороні Карпатської України, українського військового та громадського діяча, письменника.
Городянин-Лісовський Юрій Юрійович (14.01.1898 – 27.09.1946)
Юрій Городянин-Лісовський народився в селі Демидівці на Полтавщини. Батько був старшиною царської армії, мати походила з польського шляхетського роду. Учасник Першої світової війни.
Почти 62 года тому назад, 10 февраля 1940 года, в Галичине и на Волыни начался первый этап организованных «освободителями» насильственных депортаций, охвативший 220 тысяч человек. Украина Соборная... Народу нашему пришлось платить в течение многих веков невероятно высокую цену за воплощение этого заветного идеала. Безжалостно разделенная зловещими имперскими силами на отдельные части, украинская нация не переставала стремиться к единству. Это прекрасно знают (и тем больший их цинизм!) те историки-доброхоты, позволяющие себе говорить о якобы огромной «исторической вине» западных украинцев перед нашим народом в целом. До сих пор малоизвестные факты, которые приводит автор из Львова Зоя Скоропаденко, позволяют увидеть трагические события 1939 — 1941 гг. в Западной Украине в истинном свете, расставив в то же время морально необходимые акценты.
Недавно в Україні була видана унікальна карта " Голодомор 1932 - 1933 років ”, на якій позначені не лише місця так званих "чорних дощок" (спеціальні каральні заходи проти окремих сіл, коли голодне село оточували озброєними загонами, чим прирікали його на загибель, жорстоку смерть), але й дороги переселення на вимерлі території людей з Росії та Білорусі.
Ще в 1935 році Німеччина визнала Голодомор в Україні - задовго до нападу Гітлера на СРСР, появи "плану Барбаросса" і так званого "вигадування голоду в Україні" міністром пропаганди Третього рейху Йозефом Геббельсом.
В качестве передатчика Маркони применил генератор Герца в модификации Риги, а в качестве приёмника — прибор Попова (созданный, в свою очередь, на основе прибораЛоджа), в который Маркони ввёл разработанный им самим вакуумный когерер, повысивший стабильность работы прибора и его чувствительность, а также дроссельные катушки.
Обратить серьезное внимание на личный состав преподавателей в учебных округах Харьковском, Киевском и Одесском, потребовав от попечителей сих округов именного списка преподавателей с отметкою о благонадежности каждого по отношению к украинофильским тенденциям и отмеченных неблагонадежными или сомнительными перевести в великорусские губернии, заменив уроженцами этих последних.
У документі сказано, що український рід бере свій початок з давніх часів – від хозарів... В України має бути віра православна Константинопольського підпорядкування, а не Московського...
Упрощение слов путем отбрасывания букв и слогов в лингвистике называется гаплологией. И хотя в строгом смысле под данным термином обычно понимается отбрасывание соседних одинаковых слогов, в русском языке это явление получило более широкое распространение, когда не только устраняется повтор какого-то «лишнего» слога, а любой слог (буква) просто отбрасывается безо всяких на то причин. Сравните, например, следующие пары украинских и русских слов: калюжа — лужа, горобина — рябина, каламутный — мутный, розум — ум, колода —лодья, частина — часть, година — год, звитяжець — витязь, обожнювать — обожать, супутник — спутник, крапля — капля. Совершенно очевидно, что русские слова образовались от соответствующих украинских путем отбрасывания слогов и выпадения букв. Приставка «су-» является довольно древней и до сих пор используется в таких русских словах, как сугроб, супруг, суглинок и др., а вот в слове «супутник» буква «у» просто «потерялась», так же как и буква «р» в слове «крапля» (вспомните русские слова, где она сохранилась — «накрапывать», «крапать», «крапленый»).