Выиграли от войны, возможно, только православные священники: они вдруг вошли в моду… А непосредственно на территории, занятой наполеоновской армией, большинство священников присягнули Наполеону. Ровно так же они себя вели во время ордынского ига (молились за хана 300лет)
Вмарте 1948 года спецгруппа, возглавляемая агентом МГБ «Крылатым», дважды посещала дом жителя с. Грицки Дубовицкого р-на Ровенской области — ПАЛАМАРЧУКА Гордея Сергеевича, 62 лет, и, выдавая себя за бандитов «УПА», жестоко истязала ПАЛАМАРЧУКА Г.С. и его дочерей ПАЛАМАРЧУК А.Г. и ПАЛАМАРЧУК З.Г., обвиняя их в том, что, якобы, они «выдавали органам МГБ украинских людей»
Создавая свое украинское государство, украинцы должны пересмотреть и уточнить свою историю, основываясь на правде, достоверных фактах и исторических событиях. Находясь на протяжении веков под властью завоевателей, украинцы фактически были лишены возможности влияния на формирование национального сознания и развитие истории, в результате чего история Украины написана преимущественно в угоду этим завоевателям. Особо не выясненным является вопрос о претензиях и притязаниях Московии, а в дальнейшем России, на историческое наследие Киевской Руси.
СБ ОУН мала відомості навіть про вищий керівний склад радянських органів: восени 1944-го в одній із криївок чекісти захопили досьє на заступника наркома внутрішніх справ генерала Строкача. А у 1946 році на Волині СБ вдалось організувати напад на кортеж Микити Хрущова.
“Рівень секретності 18” - це документальний фільм виробництва "“1+1 Продакшн”", який показує 18 фактів з історії Другої світової війни на території України, котрі приховувала радянська пропаганда. Щодо кожного з них існує достатньо доказів, аби вони не вважалися ані версіями, ані гіпотезами.
После её появления Чёрное море у берегов покраснело от крови расстрелянных. «Бойня шла мeсяцами. Смертоносное таканье пулемёта слышалось до утра... В первую же ночь в Симферополе расстреляли 1800 чел., в Феодосии - 420, в Керчи - 1300 и т. д.»
В історії Української революції і визвольних змагань 1917-1921 рр. є пам’ятна подія, яка підвела трагічну риску під українськими визвольними змаганнями: розстріл 359-ти українських старшин і козаків наприкінці листопада 1921 р. біля с. Базар на Житомирщині як наслідок невдачі Другого Зимового походу. Події Листопадового рейду Повстанської армії 1921 р. під командуванням генерал-хорунжого Ю. Тютюнника в радянську Україну знайшли певне відображення в історичній літературі як в еміграції, так і в сучасній Україні. Оприлюднено чимало спогадів учасників рейду, документальних джерел, пов’язаних з цією подією.
На ім’я голови сільської ради села Н. Заліщицького району зі Східної України надійшов лист такого змісту: «Я - колишній солдат спецгрупи НКВД, яка під маркою бандерівців у 1944-1945 рр. проводила масові вбивства невинних людей на Тернопільщині. Наша група позбавила життя не один десяток людей, яких ми вбивали ніби за симпатії до совітської влади. І ось нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти правду, хто насправді проводив оті криваві акції. Мені привиджуються ті нещасні, які просили в нас пощади, але пощади їм не було...
З нещодавно розсекречених в Україні історичних матеріалів відомо, що перебуваюча в стані війни, як з Радянським Союзом, так і з Німеччиною, Українська повстанська армія вела боротьбу з поіменованими державами не тільки військовими, а й пропагандистськими методами.
Росія була, є та завжди буде ворогом № 1 для України
і не тільки для України
"Україна була не проти федерації, але, як зауважували її керманичі, не "російської", а "радянської", тобто такої, де УСРР та РСФРР були б рівноправними суб’єктами. Насправді СРСР було створено НЕ 30 грудня 1922 року.
Название "Советская история" Цель создателей фильма — помочь западноевропейцам разъяснить историческую правду, не дать забыть преступления прошлого. Главные опорные пункты «Советской истории» искусственно созданный голод на Украине в 1923—1933 годах, или Голодомор, убийство польских офицеров в Катыни в 1940 году, сотрудничество СС и чекистов, массовые депортации в Советском Союзе и медицинские эксперименты, которые проводились над заключенными системы ГУЛАГа. Фильм показывает два лика Зла: фашискую Германию Гитлера и коммунистическую империю Сталина.
Когда у него как у правящего епископа монахини из монастыря Сопочане близ Нового Пазара просили благословения купить „фичо“ (самый маленький в то время автомобиль – «запорожец»), чтобы им было легче возить из города необходимое для монастыря, и чтобы не ездить на автобусе, потому что в дороге случались и разные искушения, он отказал. Объяснение было таким: „Не дело покупать машину на деньги, которые вам жертвуют сироты и бедные, а еще может случиться, что вы поедете по лужам да и забрызгаете их!»
Чекірда́ Ві́ктор (псевдонім Чорний Ворон, 11 листопада 1894, с. Іванківці, Проскурівський повіт, Подільська губернія, тепер Хмельницька область — + після 1964) — військовий діяч часів УНР, повстанський отаман.
Народився Віктор Чекірда 11 листопада 1894 року в родині селян Оникія і Єфросинії в с. Іванківці Проскурівського повіту Подільської губернії (тепер Хмельницька область). Дитячі роки провів у рідному селі. Освіту здобував у Проскурівській міській школі, шість класів якої закінчив 1911-го. 1913 року здав екстерном екзамен в реальній школі ще за два роки. Після цього влаштувався урядовцем у казенній палаті Кам’янця-Подільського.
Дозволь, батьку отамане, Нам на башті стати: Москаль стане із мечами, А ми з палашами, Не виб’ємо палашами, Виб’єм кулаками, Нехай слава не поляже Проміж козаками!..
Вінницьке Поділля – наш давній козацький край – подарувало Україні багато славетних героїв, лицарів Української нації, імена яких назавжди закарбовані у літописі незабутніх подвигів нашого народу. Серед таких імен чільне місце посідає Яків Шепель – отаман повстансько-партизанських сил Поділля в період боротьби за Українську державність 1917–1921 рр., полковник армії УНР.
14 січня 2012 р. – День народження Юрія Юрійовича Городянина-Лісовського (творчий псевдонім Юрій Горліс-Горський), старшини Армії Української Народної Республіки, учасника боїв по обороні Карпатської України, українського військового та громадського діяча, письменника.
Городянин-Лісовський Юрій Юрійович (14.01.1898 – 27.09.1946)
Юрій Городянин-Лісовський народився в селі Демидівці на Полтавщини. Батько був старшиною царської армії, мати походила з польського шляхетського роду. Учасник Першої світової війни.
Почти 62 года тому назад, 10 февраля 1940 года, в Галичине и на Волыни начался первый этап организованных «освободителями» насильственных депортаций, охвативший 220 тысяч человек. Украина Соборная... Народу нашему пришлось платить в течение многих веков невероятно высокую цену за воплощение этого заветного идеала. Безжалостно разделенная зловещими имперскими силами на отдельные части, украинская нация не переставала стремиться к единству. Это прекрасно знают (и тем больший их цинизм!) те историки-доброхоты, позволяющие себе говорить о якобы огромной «исторической вине» западных украинцев перед нашим народом в целом. До сих пор малоизвестные факты, которые приводит автор из Львова Зоя Скоропаденко, позволяют увидеть трагические события 1939 — 1941 гг. в Западной Украине в истинном свете, расставив в то же время морально необходимые акценты.
Недавно в Україні була видана унікальна карта " Голодомор 1932 - 1933 років ”, на якій позначені не лише місця так званих "чорних дощок" (спеціальні каральні заходи проти окремих сіл, коли голодне село оточували озброєними загонами, чим прирікали його на загибель, жорстоку смерть), але й дороги переселення на вимерлі території людей з Росії та Білорусі.