Хто привласнив 1,4 мільярда гривень бюджетних коштів, виділених на утилізацію «калуського» гексахлорбензолу? Названі прізвища

Здавалося б, Калуш вже мав би попрощатись із небезпечною хімічною речовиною – гексахлорбензолом. Адже, кількість вивезення цих надзвичайно шкідливих відходів сягнула 30 тисяч тонн. Проте, є підозра, що насправді захоронено було не більше 10 тисяч тонн, що й дозволило «відмити» дві третини бюджетних коштів. А за результатами досліджень багатьох наукових центрів рівень зараження ГХБ все одно залишається високим.

Гексахлорбензол – це відходи хімвиробництва. Їх планували використовувати для випуску гербіцидів, але так і не розробили технологію. Тому і залишилися сотні бочок з токсинами.

“З 1973 по 1976 вивозили в ліс. Прямо висипали з бочок. У 1986 році відкрили полігон“, – згадує еколог Михайло Довбенчук.

За свідченнями колишніх працівників і висновком Спільної місії ООН та Комісії Європейського Союзу з ліквідації надзвичайної екологічної ситуації, відомо, що місце захоронення ГХБ має 12 модульних відсіків (басейнів). Дев’ять модульних відсіків заповнені, закриті й захищені, десятий – використовується наполовину.

У 2010 році експерти пропонували побудувати на місці сховища в Калуському районі щось на кшталт саркофага, щоб виключити потрапляння хімікатів у ґрунтові води. Обійшлось би таке рятівне будівництво в близько 20 мільйонів гривень. Того ж року екологи забили на сполох: токсини з бочок почали просочуватись у ґрунт.

Проте, будівництвом саркофагу тодішнє керівництво області не зацікавилось, адже, ймовірно, вирішили не залишати небезпечні відходи на території Калущини, а вивезти їх за межі країни для утилізації. Тому, згідно до розпорядження Івано-Франківської ОДА у грудні 2010 року була створена комісія, яка здійснила обстеження місць захоронення відходів гексахлорбензолу на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» в м. Калуші.

«На підставі результатів комісійного обстеження та проведених замірів і підрахунків, комісія констатує, що на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» в м. Калуші залишається невидаленими орієнтовно 22,5 тисяч тонн небезпечних відходів», – йдеться в акті обстеження.

Тоді, в Кабміні вирішили вивозити відходи для утилізації до Великобританії. Для виконання робіт із утилізації гексахлорбензолу у 2011 році була залучена ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” – маловідома фірма з ізраїльською пропискою, яка успішно виграла тендер з одним учасником.

Один мільярд чотириста мільйонів гривень (!) – саме стільки за три роки пішло з держбюджету на оплату послуг фірми. Утилізацію одного кілограма гексахлорбензолу порахували просто за рекордною ціною – тридцять дві тисячі. І це при курсі долара 8.

У коментарі всеукраїнському виданню «Дзеркало тижня» голова екологічної громадської організації «Грінпіс-Карпати» Роман Переймибіда розповів про значне завищення кількості вивезеного гексахлорбензолу.

«Це був не вивіз хімічних відходів, а «вивіз» бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Згідно зі звітами, вже вивезена 31 тисяча тонн гексахлорбензолу. Кількість ГХБ легко підрахувати – я свого часу відпрацював на підприємстві майже 15 років і добре це знаю. При виробництві чотирихлористого вуглецю на кожну його тонну доводиться певна кількість гексахлорбензолу. Виходячи з кількості випущеної продукції, мова може йти про 9-10 тисяч тон ГХБ. До 30 тисяч тонн його кількість збільшили тільки для того, щоб вибивати з бюджету величезні суми грошей на його утилізацію“, – зауважив Роман Переймибіда.

У 2011 році сайт Lb.ua писав про те, що «Агентство з охорони довкілля отримало від заводу «Tradebe» звіт: Україна надсилає їм на переробку не гексахлорбензол, а «агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини, включаючи пестициди з 1-го по 11-й клас токсичності, включаючи гексахлорбензол». При чому вміст гексахлорбензолу в цих відходах був мінімальний».

Пізніше, у 2013 році з’явились фотографії, на яких видно, як працівники УБОЗ України перевіряють вміст мішків, в яких нібито перевозять відходи. На знімках добре видно, що там в основному каміння, дрова і навіть трава.

Тож залишається запитання – а чи вивозили токсини взагалі?

21 квітня 2015 року Науковий центр превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗУ опублікував звіт за результатами досліджень на вміст гексахлорбензолу в пробах ґрунту і води. В документі вказано, що допустимі дози концентрації ГХБ значно перевищують норму.

Журналістам вдалось зв’язатися з Ігорем Насаликом, головою ТСК Верховної Ради, яка розслідує обставини розкрадання державних коштів при наданні послуг зі збирання ГХБ в Калуському районі Івано-Франківської області в 2011-2014 роках. Він підтвердив нецільове використання бюджетних коштів та значне фінансове зловживання. Також Насалик сенсаційно оприлюднив прізвище особи, яка, ймовірно, причетна до цих «схем».

«Щодо результату, то ми чітко визначили одну позицію. Достеменно відомо, підтверджені ті факти, які в нас були про те, що весь цей мільярд чотириста – це було нецільове використання коштів. І винен в цьому нецільовому використанні коштів – заступник губернатора Плавюк Василь Сидорович», – розповів журналістам Ігор Насалик.

Учасники процесу утилізації гексахлорбензолу дали підписку про нерозголошення. Через це складно зібрати достеменні свідчення усіх зацікавлених сторін.

Версії публікують цей матеріал, як одну із гіпотез.

PS. Багато вчених стверджують, що гексахлорбензол – дуже цінна хімічна сировина й існують методи переробки ГХБ, які можна застосувати в Україні. А гроші, викинуті на перевезення, можна було використовувати набагато ефективніше. Адже, бензол – це та сировина, яку активно використовують в органічній хімії.

Тож, замість 20-ти мільйонів гривень на будівництво саркофагу, посадовці витратили 1,4 мільярда гривень на «вивезення токсичної речовини», кількість якої явно завищили, а територія Калущини все одно залишається забрудненою гексахлорбензолом.

Версії