“Правий Сектор” на харківщині захистив державну власність від рейдерів

Є в Нововодолазькому районі Харківської області унікальний навчальний заклад, історія якого починається з 1902 року. Називається він Липкуватівський аграрний коледж. Унікальний він з кількох причин.

По-перше, це єдиний аграрний навчальний заклад в Україні, який ще має власні земельні наділи для проходження практики студентів та забезпечення власних господарських потреб, оскільки держава, окрім зарплатні працівникам, практично не фінансує його. А ще на тих землях вирощується органічна продукція, яка вже півтора десятка років не знала ніякої хімії, що затверджено відповідними міжнародними сертифікатами. Продукція коледжу експортується в ряд європейських країн з дуже високими вимогами по якості сировини. Якщо такі підприємства і є ще десь в Україні, то їх дуже мало. Практично вся Липкуватівка працює на коледж, що дає сотні робочих місць. Село за мірками Харківської області виглядає дуже достойно. Але знайшлися люди, які через свої непомірні апетити надумали ті державні (у власності коледжу) землі прибрати до рук, використовуючи нехитрі, але випробувані рейдерські схеми. Після захоплення землі були тут же залиті хімікатами і засіяні соняшником. Годі й казати, що без землі коледж не виживе, а не буде коледжу — не стане й села! Не будемо докладно зупинятися на юридичних тонкощах, зазначимо лише те, що всі судові справи були вирішені на користь держави, тобто коледжу. Але є ще такий Вищий господарський арбітражний суд, який зазнав нехорошої слави "корупційного", так от він призупинив рішення попередніх судів, що дало недобросовісним фермерам простір і час для маневру. Навесні цього року відбувалися нерівні бої за засів поля між здебільшого сільськими жінками з одного боку і тітушнею та різними "охоронцями" - з іншого... В підсумку, із кількох "спірних" полів липкуватівцям вдалося якось засіяти лише одне, один із рейдерів здався, але такий собі фермер Носовський з наближенням збору урожаю почав заявляти, що, мовляв, "поле його" і все, що на ньому, теж його... На полі з'явилися патрулі охоронної фірми "Спарта", що вже неодноразово засвічувалась у Харкові як постачальник тітушок на проросійські акції.

Не знайшовши підтримки і розуміння в ЖОДНІЙ з державних установ, особливо правоохоронних, керівництво державного Липкуватівського аграрного коледжу вирішило звернутися до "Правого сектора" з офіційним листом, де колектив просить нас допомогти їм відбитися від рейдерів і зібрати урожай хоча б на тому із своїх "конфліктних" полів, яке їм вдалося засіяти.

14 липня ПС подав заяву в місцеву селищну раду про початок "безстрокового пікету" на території тих полів, де чергують охоронці "Спарти", на підставі чого активісти ПС почали цілодобове патрулювання заявленої території. Заява була прийнята головою сільради Харченком О.В. без особливого ентузіазму... А через тиждень до нас потрапила скан-копія листа начальника Нововодолазького відділення поліції А.І Бузовського, датована наступним же днем, де той роздає поради, як через суд можна добитися заборони заявленого пікету. Ясна річ, обставини, що призвели до появи ПС у цій справі, нікого не цікавили.

Після невеликої паузи, спричиненої несприятливими погодними умовами, було визначено дату операції зі збору урожаю. Окрім Харкова, долучилися правосекторівці з Куп'янська та друзі з Мереф'янського відділеня РПЛ. З приїздом нашої колони автівка зі "спартовцями" швиденько ретірувалась і кілька годин все було спокійно. Здавалось, що так все і пройде, але близько опівдні під'їхало зоп'ять машин з охоронцями і представниками Носовського. Підійти на поле вони не наважувалися, тож активісти з представниками громади пішли поцікавитися, чого вони хочуть. Відбулася словесна перепалка, що тривала десь півгодини. Охоронці та юристи Носовського заявляли, що це їхнє поле, і ми тут знаходимось незаконно. Поводили себе не зовсім адекватно і провокували конфлікт. Зрозумівши, що ті активних дій не вчиняють, охорону залишили охороняти асфальт на дорозі, а активісти з працівниками коледжу спокійно відійшли в затінок під лісосмугу. Та невдовзі підійшла підмога у вигляді наряду поліції. Ті одразу до нас, мовляв, ми щось блокуємо. Кажуть, що тут відбувається збір урожаю, а ми цьому заважаємо. На питання, як можна заважати збору урожаю на полі, сидячи під лісосмугою, — відповіді не було. Знервований майор почав зухвало намагатися сфотографувати номери автомобілів, але серед активістів були юридично підковані люди, які популярно і в доступній формі пояснили ментам межі їх повноважень і взагалі їхнє місце. Приголомшений від того, що їх не бояться, той почав по телефону скаржитися начальству. Зі слухавки було чутно, як нам погрожують "Беркутом", що дуже всіх повеселило. Весь цей час за спинами ментів знаходилися охоронці і юристи рейдерів. Так і не пояснивши, чому працівники і громадяни-активісти не можуть знаходитися на своїй землі, біля поля, під лісосмугою, — ті поїхали геть. Весь цей час техніка на полі працювала без збоїв. Якісь автомобілі намагалися заважати на полі роботі комбайнів, але їх нагнали. Градус протистояння підіймався... Через невеликий проміжок часу 6 чи 7 службових поліцейських машин (напевно, весь автопарк місцевого райвідділку) примчався виганяти ПС і селян зі свого поля. Такі всі в броніках, ділові... Намагалися взяти напором, але не вийшло. Жіночки з місцевої громади буквально рвали їх на шматки, пригадуючи продажним ментам, де вони були, коли тітушки їх тут розкидали, травили газом і закривали на цілий день в автобусі. Тоді "доблесні" поліціянти їхали 15 км аж 4 години! А тут така активність... Нарешті вийшов аж сам начальник поліції, весь блідий, довго не міг представитися і говорити якісь логічно пов'язані речення. Все спілкування з поліцією тривало десь годину. Отримавши свою порцію "народної любові", вся колона з мигалками поїхала геть. Решта ще за кілька годин теж поїхали. Того ж вечора представники ПС поспілкувалися (на його прохання) з начальником поліції. Тон розмови уже був значно доброзичливішим, ніж спочатку... Наступного ранку цей начальник сам уже особисто приїхав переконатися "чи все гаразд" і запевнив оборонців поля, що все буде спокійно і ніхто їм уже не заважатиме. Того ж ранку відбулася зустріч із представниками коледжу, райадміністрації, поліції, прокуратури і фермера Носовського. Процес переведено з полів у кабінети. Сподіваємось, розголос, якого набула ця справа, допоможе вирішити все в інтересах людей і державного підприємства, як того вимагає закон. А головне — дасть зрозуміти ненаситним хапугам та різним продажним чиновникам, що протистояти активній і рішучій громаді немає сенсу. Головне, щоб та громада сама повірила у свої сили, а ми зі свого боку допоможемо зробити все для того, щоб ночувати в полях більше їм не доводилося.

Правий Сектор