Українські позиції атакують зеки
Хто воює на Донбасі? Це питання й досі повстає перед українцями, для багатьох з яких, на третьому році війни з росіянами, не вкладається у макітру, як вчорашні брати з такою легкістю можуть нас вбивати і за що?
Але питання насправді не з легких, бо ж люди, які кожний день не морщачись обстрілюють, як наших військових так і мирні помешкання свого так званого "народу Донбасу", у більшості своїй виявляються росіянами і не просто росіянами, але й "руськими росіянами" (перепрошую за тавтологію).
Але, окрім, приналежності до цієї, ставшої для нас ворожої нації, важливо ще й зрозуміти які саме соціальні прошарки втягнуті в це кроваве пекло та які мотиваційні чинники є домінантними для цих людей, що кожний день вистрілюють тонни боєкомплекту по українцям, лише за те, що ті не захотіли водночас, по команді стати руськими, чи хоча б – росіянами.
Так от, учора, 14 серпня, близько 10 годин банда озброєних бандюків, під гучною назвою ДРГ противника, кількістю близько 6 чоловік підійшла майже впритул до позицій одного з наших ВОПів у Новоолександрівці.
Бандити висунулись з Калинового і коли наблизились на відстань близько 100 м до наших позицій, попали під шквальний огонь від тих, хто насправді на власній землі.
В наслідок бою, ДРГ противника відійшла під прикриттям їх вогню з мінометів, крупнокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Потім ще й долучилась і артилерія 122 мм, як бандюки вийшли із зони обстрілу.
Відступаючи, противник залишив трупи двох своїх "ополченців" (серед наших, Богу дякувати, навіть поранених немає) і от тут-то саме цікаве.
На плечі в одного із залишених трупів виявили татуювання, яке за висновками експертів однозначно має кримінальне походження. Більш того, розшифровка татуювання показала, що його господар відсидів не менше трьох років, або ж мав відповідно стільки ж ходок на зону за наркотики та вбивство, як мінімум. Далі – не для витончених бесід (червовий туз має пікантні подробиці, про які промовчимо, принаймні тут).
От і виходить, що коли їх "брихунець" Басурін, кожного дня несамовито волає про українців, які ніби то нині на передову зганяють осуджених співвітчизників з усіх колоній, то про це ніхто нічого не чув і не бачив, окрім звичайно самого ж Басуріна і то лише тому, що у нього напрочуд хвороблива уява, а от живий доказ на мертвому тілі сепара – це насправді невідворотній доказ і тут не потрібно ніякого Басуріна.
Впевнений, купа сепарюг по цій накольці зараз впізнають свого друга, але вже колишнього. Єдине що вам лишається, так це зайвий раз набратись до чортиків, бо це у вас – росіян називається "святое дело помянуть раба божия", а все тому, що ви самі всі – раби і перш за все раби власних пристрастей.
От і виходить, що "Руський мір", як не крути, але ж тримається не лише на багнетах російських професійних військових та найманців з Росії. Там ще тусується безліч звичайних кримінальних злочинців, у тому числі, засуджених і за важкі злочини.
А тепер уявіть, як цей зубожілий зброд можна по доброму, словами, аргументами та закликами до моралі переконати в необхідності припинити війну, чи хоча б обстріли – та це єдиний їх спосіб життя, це єдиний шлях до безкарного знущання, грабіжу та насильства над цивільними мешканцями. Це те, про що будь-який злочинець навіть у свій день народження не наважується мріяти – скоювати злочини, а замість покарання та тюрми отримувати пільги, зарплату і медалі.
Тому, сподіваючись на мирне вирішення цього і без того вже добряче затягнутого конфлікту, якщо ми не будемо мати готового, а головне реального плану до його військового припинення, ці зеки ще довго вбиватимуть наших хлопців, бо вбивство для них це, як життя для нас |