Юлія Тимошенко. Антологія маніпуляцій

Колись її порівнювали із Ангелою Меркель та ставили ледь не на одну дошку із “залізною леді” Маргарет Тетчер. Перша жінка прем’єр-міністр в історії України, одна із лідерів Помаранчевої революції, жертва репресій влади Януковича, потенційний кандидат у Президенти на виборах 2019 року та практично постійний резидент перевірок VoxCheck: з грудня 2015 року до нас в роботу потрапило близько сотні її цитат.

Юлії Тимошенко одна з небагатьох політиків, в кого ми перевірили таку кількість висловлювань. Більше лише в Петра Порошенка – 133 та Володимира Гройсмана – 120. Олег Ляшко дихає їй в потилицю з 92 цитатами. Разом ця четвірка “наговорила” майже половину від усієї нашої бази з перевірками: 450 цитат зі 1150.

Підловити Тимошенко на брехні дуже тяжко. Вона гарно розуміється на багатьох темах та оперує коректними даними. Але майже завжди використовує це з користю для себе, маніпулюючи чи недоговорюючи всієї правди. З 92 її висловлювань лише в 25 випадках вона сказала неправду. Решта це маніпуляції, які ми знайшли в 40 випадках, в 17 це були перебільшення. Ще 10 разів вона говорила правду. Решта цитат – без вердикту або з кількома вердиктами, які ми не стали враховувати у статистиці.

Відсоток вердиктів до цитат

В листопаді політику виповнюється 57 років. На її честь ми відібрали 10 цитат: по одній на кожну тему, в якій вона була не зовсім чесною.

БОРГИ ЗА КОМУНАЛКУ

МАНІПУЛЯЦІЯ

“Почалась масштабна конфіскація житла по невиплаті житлово-комунальних послуг. І це один лист, який я з собою зараз взяла” 04/10/2016, (22:46 – 22:53)

За даними Департаменту виконавчої служби Мінюсту, в 2016 році було реалізовано 5 об’єктів житлової нерухомости в рахунок погашення боргів по комунальних платежах. Надана статистика стосується періоду з 1 січня по 5 жовтня 2016 року. Один із прикладів такої реалізації майна був широко висвітлений у пресі: через комунальні борги було продано квартиру в Луцьку. Інші випадки поки невідомі широкій громадськості.

ВІДНОСИНИ З ГАЗПРОМОМ ТА ТАРИФИ НА ГАЗ

МАНІПУЛЯЦІЯ

“По принципу «бери або плати» Україна за 8 років існування контракту (з Газпромом) не заплатила жодної копійки” 06/06/2017, (43:20 – 43:35)

Україна справді не платила за принципом take or pay. Коли виникла потреба платити, сторони звернулися до суду. І, якби Україна не виграла у Стокгольмі, ми мали б заплатити Газпрому $34,5 млрд – завдяки газовим домовленостям, укладеним під час прем’єрства Тимошенко.

ВАРТІСТЬ СІЛЬГОСПЗЕМЛІ

НЕПРАВДА

“Якщо ви подивитесь земля такої якості, як наша, по чому продається в Європі – ви будете вражені. Гектар там 70 тис євро” 13/05/2016, (4:15 – 4:24)

Найвищі ціни на землю – на Мальті та в Нідерландах (понад 60 тис. дол./га). У більшості західноєвропейських країн ціни коливаються від 15 тис до 30 тис дол./га, а у Східній Європі від 1000 до максимум 10 000 дол/га. За родючістю українська земля схожа на чорнозем у США (штат Айова) та Аргентині (La Plata). В останній земля коштує у середньому 12,8 тис доларів/га, дані 2015 року. Тобто, ціна на с/г землю в Україні може зрости, але точно не до 70 тис. дол./га. Така оцінка абсолютно нереалістична на даний момент.

НАДІЙНІСТЬ БАНКІВ

МАНІПУЛЯЦІЯ

“Є ще і спеціальний звіт глобальної конкуренції держав від Світового економічного форуму в Давосі. Так от, уявіть собі рівень надійності банків і кредитної системи в Україні. Ми на останньому місці серед 138 держав. Тобто всі країни Африки, розвинуті, нерозвинуті країни – всі попереду нас. Ось ефективність банківської реформи.” 04/09/2017, (2:37-3:08)

У доповіді “The Global Competitiveness Report 2016–2017” про глобальну конкурентоспроможність за 2017 рік Україна дійсно отримала 138 місце за показником “стійкість банків”. Це означає, що українські підприємці, яких опитував World Economic Forum, дуже низько оцінюють стійкість банківської системи. Це опитування було проведено у 2015-2016 рр – коли НБУ дуже активно виводив банки з ринку, і тому під час даної реформи оцінити її ефективність було неможливо.

Також не можна казати, що всі країни Африки або всі розвинуті та нерозвинуті країни попереду України, адже в рейтинг входить тільки 138 країн з понад 200 у світі.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

НЕПРАВДА

“Вони 1.35 коефіцієнт зменшили до 1 (йдеться про коефіцієнт трудового стажу за кожен рік роботи – прим. ред). І це означає, що ті пенсіонери, які вийдуть першого січня на пенсію, отримають на 35% менше пенсії, ніж вони отримали би без пенсійної реформи.” 13/10/2017, (29:43 – 30:21)

Зменшення коефіцієнту з 1,35 до 1 арифметично не призводить до зменшення на 35%, коефіцієнт зменшується на 26%. Крім того, пенсійна реформа дозволила подолати дисбаланси у нарахуванні пенсій шляхом підвищення показника середньої зарплати, який входить до формули розрахунку пенсії. А це автоматично збільшує пенсію для більшості людей.

МЕДИЧНА РЕФОРМА

НЕПРАВДА

“Вони ввели оплату медичних послуг на рівні європейських стандартів, по європейським протоколам.  <…> От, наприклад. Відкрита рана ліктя. Коштувати це буде 53 674 грн. Далі, наприклад. Якщо у вас гострий холіцестит, вам доведеться заплатити майже 39 000 грн., щоб це вилікувати. Наприклад, вам треба поставити кардіостимулятор серця. Можете порівняти. Зараз за кардіостимулятор доведеться заплатити 65 259 грн. Інші форми холіцеститу – 34 000. Наприклад, будь-яка травма руки-ноги це 53-56 тис. грн.” 19/10/2017, (14:30-16:00)

Дані розрахунки – це інформація з блогу Ольги Богомолець, яка розмістила тарифи, розроблені інститутами Академї медичних наук (АМН) в рамках пілоту. Це тарифи, по яких держава буде сплачувати інститутам АМН за операції, а не тарифи, по яких люди повинні будуть платити за допомогу. Згідно з даними МОЗ, “міністерство опублікує список тарифів на послуги після збору статистики (чим реально, а не на папері, хворіють люди), збору даних про реальні витрати лікарень, оцінки бюджету, який буде виділено на програму медичних гарантій на 2020 рік” – коли реформа запрацює. Але знову ж таки, йдеться про тарифи, по яких передусім держава сплачуватиме медичним закладам за допомогу. Це зроблено з метою нарешті фінансувати надану медичну допомогу, а не утримувати наявні будівлі медичних закладів.

До речі, протоколи лікування – це не розцінки за медичні послуги, а стандарти надання медичної допомоги, тобто “як лікувати”, а не “скільки це буде коштувати”.

РІВЕНЬ ЗЛОЧИННОСТІ

МАНІПУЛЯЦІЯ

“І от дивіться на картину, яку ми маємо. Тільки за півроку більше 320 тисяч злочинів скоєно в Україні. <…> Я думаю, що треба порівнювати з періодом до війни. І там втричі були нижчі ці показники. І саме головне. 36% від усіх цих злочинів – це тяжкі і особливо тяжкі злочини. Отакого не було ніколи в житті в нашій державі. Так, як і такої кількості злочинності.” 26/10/2017, (5:10-6:00)

Відповідно до єдиного звіту ГП України за 1 півріччя 2017 року було зареєстровано 317,6 тис кримінальних правопорушень, з них 9,8 тис – особливо тяжкі (3% від загальної кількості правопорушень) й 104,5 тис – тяжкі злочини (32,9% від загальної кількості).

Якщо порівнювати з довоєнним періодом (наприклад, з наявними даними за перше півріччя 2013-го року), то кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень дорівнювала 413,4 тис, а кількість особливо тяжких і тяжких злочинів складала 11,2 тис й 93 тис відповідно (разом – 25%). Тобто, кількість злочинів за відповідний період була вищою, ніж у 2017 році, а частка тяжких та особливо тяжких – нижча.

Але за даними МВС, наприклад, у 2005 році було скоєно 18,4 тис особливо тяжких та 202,4 тис тяжких злочинів – це близько 45,5% від загальної кількості правопорушень в тому році (485,7 тис).

Тобто, за статистикою, немає значного погіршення ситуації у частині тяжких злочинів. До того ж, до кримінальної статистики потрібно ставитися з певною засторогою, оскільки далеко не всі злочини реєструються. Тому зростання кількості злочинів може свідчити лише про зростання частки зареєстрованих злочинів.

ДОВІРА ДО ВЛАДИ

НЕПРАВДА “От подивіться, наприклад, сьогодні по соціологічним опитуванням 79% людей категорично не довіряють діючому Президенту, уряду, парламенту. І тільки 1,6% довіряють Президенту. <…> І в цьому ж соціологічному опитуванні, коли їм задають питання, чи готові вони піти на майдан, то тільки 15% людей готові.” 26/10/2017, (49:58-50:30)

Ми не знайшли соціологічні опитування з такими даними, як наводить Тимошенко. Згідно з опитуванням Центру «Розумкова», що проводилося з 6 по 11 жовтня 2017 року і було останнім на момент слів Тимошенко, Президенту не довіряють 68,2%, уряду – 73,1%, а парламенту – 80,7% опитуваних. Довіра до Президента складає – 24,8%.

Відповідно до дослідження соціальної групи «Рейтинг», 41% опитуваних підтримують організацію загальнонаціональних протестів, а близько 40% з них готові особисто брати участь у них.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

МАНІПУЛЯЦІЯ

“306 млрд нам треба повернути державного боргу й обслуговування в наступному році. А на всю освіту (виділено) 209 млрд. А якщо взяти тільки обслуговування боргу, то це 130 млрд., <…> а на всю оборону іде 82 млрд. Ви розумієте, в яку боргову яму вони нас втягнули і там тримають?” 21/09/2017, (0:20-0:50)

Тимошенко використовує більш-менш правильні дані з деякими відхиленнями:

• на погашення та обслуговування боргів планується витратити 305,7 млрд грн,
• видатки на оборону – 83,3 млрд грн,
• а видатки на освіту – 217,8 млрд грн.

Але така ситуація склалася не через бажання влади “загнати когось у боргову яму”, а через російську агресію, неадекватну економічну політику попередніх років, у тому числі й за часів прем’єрства Тимошенко, та значну девальвацію національної валюти, оскільки 68,3% державного боргу номіновані в іноземній валюті.

Водночас варто зазначити, що у 2008-2009 роках Юлія Тимошенко також співпрацювала з МВФ, в результаті чого тоді зростав державний борг – за два роки він подвоївся, з $17,6 млрд до $39,5 млрд. Відповідно, зростали витрати на його обслуговування.

ЗРОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

МАНІПУЛЯЦІЯ

“Президент сказав, що у нас вже найгірші часи позаду і тепер економіка піднімається. Ну кому потрібний цей обман? Візьміть, будь ласка, ВВП в доларах сьогодні, на 2018 рік і візьміть ВВП в доларах на початок 2014 року, коли ця влада прийшла і зайняла кабінети. В 1.7 раза, тобто на 70% в доларах ВВП сьогодні нижчий, ніж 4 роки назад.” 21/09/2017, (2:00-2:27)

На кінець 2013 року, номінальний ВВП України становив $183 млрд, а прогнозований ВВП на 2017 рік – $107.3 млрд (за середнім курсом НБУ за січень – липень 2017р. в 26,52 грн/дол). Але це не “заслуга” влади, адже захоплення Криму (березень 2014), початок війни на сході (квітень 2014) та значна девальвація гривні почалися ще до інавгурації Порошенка (червень 2014).

До речі, зменшення в 1,7 раза – це скорочення на 41,5%, а не на 70%.