Зеленський не знає, що таке "страшно" - Федина звернулась до президента під будівлею ДБР
Народний депутат Софія Федина виступила перед людьми, які зібралися під ДБР на її підтримку.
"Мені боляче і соромно, що в нас не просто "потєрпєвший" Зеленський, а що в нас потерпілий головнокомандувач, який злякався розмови двох невідомих йому жінок. Ви осягаєте весь маразм цієї ситуації? Якщо потерпілий головнокомандувач боїться розмови двох невідомих йому жінок, то як він збирається захищати Україну й протидіяти московському вторгненню та вбивству наших громадян? Він каже, що йому страшно. Він злякався і вважає наші з Марусею Звіробій слова погрозами. Слова "а знаєш, там стріляють", слова "а знаєш, там розриваються гранати", "а знаєш, там люди на межі своїх нервів" і "небезпечно їздити на передову в білій сорочці".
У мене питання: чи знає він (Зеленський - ред.) що таке "страшно"? Страшно - це коли щодня вмирають десятки тисяч українців від голоду. Страшно - коли в тебе забирають останню картоплину, розтоптуючи її ногами, а за три колоски розстрілюють. Страшно - коли НКВДисти сталевими прутами протикають землянки, шукаючи людей, які можуть вижити і розповісти про Голодомор. Так винищили мою родину. Але "95 кварталу" ржачно, тому що "сеньйор голодомор".
Зеленський не знає, що таке "страшно" - Федина
Страшно - це коли оточують твоє село і за дві години під дулами автоматів змушують виїхати з рідної землі назавжди. А якщо ти не згодний, то сім'ю твою спалюють, а тебе розстрілюють. Тільки за те, що ти українець. Саме так зробили з українцями Закерзоння. Але вони виживали й боролися, бо Україна була понад усе. Але "95 кварталу" ржачно, тому що "Україна як німецька порноактриса".
Страшно - це коли 30 листопада на Євромайдані озброєний до зубів "Беркут" до напівсмерті забиває беззбройних дітей і молодих людей, які знаходять останній пристанок в Михайлівському золотоверхому. Але "95 кварталу" і Зеленському ржачно, бо "що буде, коли "Беркут" буде бити ебонітовими паличками майданівців, щоб видобувати електроенергію?" Наслідки цієї "ржачності" ми маємо сьогодні, коли Майдан хочуть оголосити державним переворотом.
Страшно, це коли накриває "Градами". Це коли Авдіївка, "промка", Іловайськ і Дебальцеве. Коли твоїм друзям відрубують руки, бо на них тризуб. Коли виколюють очі, бо ти українець і не хочеш здати свою землю. Але наш головнокомандувач чотири рази ухилився від служби в армії. Він не розуміє, що таке "страшно".
А тепер повертаюся до 26 жовтня, коли пролунав мій з Марусею Звіробій стрім щодо відведення військ у Золотому. І внаслідок некоректного спілкування Зеленського з нашими захисниками. Зі справжніми героями України. Сьогодні лунають слова, що він так зіткнувся з невідомими йому озброєними бандитами, і тому він так жорстко говорив. Але я скажу, що ці люди не є нікому невідомими бандитами. Ці люди захисники України з полку "Азов". Люди з цього полку були одними з моїх перших підопічних. Саме тому я теж різко реагувала на ті заяви президента.
Ті "невідомі" люди сьогодні тут, з нами. Я назву їх поіменно. Денис Янтар, 30 років, ветеран полку "Азов". На війну пішов з Майдану. Маючи за собою дві вищих освіти й забезпечене життя, пішов воювати за свою українську землю. Борис Гандза, 23 роки, ветеран полку "Азов". Пішов воювати у 18 років, знаючи, що крім нього немає кому боронити державу. Сергій Тамарин, 32 рік, пішов боронити державу в званні майора, маючи за спиною службу в МВС. Денис Прохоров, білорус з Мінська. Він є іноземним добровольцем, який приїхав боронити Україну від путінської агресії та вчив наших бійців захищати рідну землю й уникати ворожих обстрілів. Ці хлопці брали участь у боях за Широкине, Мар'їнку, Іловайськ, Маріуполь. Це не "невідомі озброєні люди". Це справжні герої України. Так само, як і кожен із наших захисників, які за цих п'ять років віддали все, щоб ми з вами мали шанс на життя. Шанс, який сьогоднішня влада намагається змарнувати відведеннями військ, переговорами з вбивцями та поступками їм.
"Відведення в Золотому було успішним, бо там не стріляють. Там тиша, тому ми готуємо відведення ще у трьох місцях". Але дозвольте, я нагадаю: за даними пресслужби ООС лише з початку 2020 року в районі Золотого було випущено 451 міну 120-мм, 197 мін 82-мм, 84 міни 122-мм з артилерійських систем, 24 обстріли з мін 152-мм, 9 обстрілів зі станкових гранатометів. Це все заборонено, все що вище 80-мм. То скажіть мені, це тиша? Це "не вбивають"? Вбивають. І винен той, хто каже, що ні. Так само винен той, хто видає накази стріляти. Це Московська Федерація. Це Путін і його посіпаки.
26 жовтня ми з Марусею Звіробій виступили на захист наших добровольців. Ми виступили проти відведення військ, бо там, внаслідок цього відведення вбивають наших людей. Так хто був правий? Ми з Марусею, за офіційними даними ООС, говоримо правду.
Але якщо вже ми заговорили про неправду, то я офіційно хочу заявити про неправдиву інформацію, яку розповсюджує Генеральна прокуратура України. Вони заявили, що мене повідомили в осі можливі способи про повістки, щоб я прийшла отримати підозру. Перша повістка, яка була на минулий четвер, прийшла мені на робоче місце за півтора дня до моменту виклику. Не за три дні, як це передбачено процедурою. Інших повісток я не бачила на той момент. Генеральний прокурор сказав, що я не повідомила, чому не з'явилась минулого четверга на вручення підозр. Це теж неправда. Мій адвокат заносив особисту інформацію про невчасно подану повістку, неналежним чином оформлену повістку, і про мій лікарняний. І також неправда те, що я отримала вчасно повістку на сьогодні. Адже повістка прийшла мені на робоче місце лише вчора вранці, хоча я ще на лікарняному.
Кожен кваліфікований правник і суддя знає, що ця справа, справа Шеремета, справа Ковальова і багато інших є порушенням прав людини. І це є політичні переслідування. Шановні юристи, правники, адвокати й судді! Якщо для вас закон понад усе, якщо для вас інтерес України понад усе, то саме час сказати своє слово. Адже якщо розберуться з нами, то ви будете наступними.
Репресивна система зразка Радянського Союзу, тоталітарна система, перемелює усіх. Тому, або сьогодні ми стоїмо згідно з буквою закону і захищаємо право і правду, або завтра ми будемо жити у колективному концтаборі", - наголосила Федина.