Щит над Чорним морем. Як Україна й Туреччина створюють ударний безпілотник Akinci
Українські та турецькі компанії створюють висотний ударний дрон, який зможе виконувати як тактичні, так і стратегічні задачі. Утім, українсько-турецька співпраця в "оборонці" цим не обмежується - є перспективи розробки крилатих ракет, бойових протитанкових модулей для броньовиків та у кораблебудуванні.
Що це за проєкти ти чим вони унікальні для України й Туреччини?
"Прапороносний рейдер"
Важкий 5,5-тонний турецький ударний безпілотний апарат на фото називається Bayraktar Akinci - "Прапороносний рейдер".
У серпні він під час випробувального польоту піднявся на висоту 9 км, де пролітав майже чотири години.
Коли в 2021 році почнуть масове виробництво безпілотника, розробники планують, що ударний дрон зможе досягати "стелі" у 12 км. На таку висоту просто не дістає більшість зенітних комплексів протиповітряної оборони.
Машина здатна нести крилаті ракети SOM - 500-кілограмові "сигари" системи "повітря-поверхня". Які, наприклад, з лівого берега над Києвом можуть тримати в бойовому радіусі цілі в районі Бердичева.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Akinci зі своїм арсеналом. На передньому плані - важкі крилаті ракети SOM далекого радіусу дії
Зможе Akinci вести і повітряний бій, виконуючи функції безпілотного перехоплювача.
Створювати і використовувати такі "залізні птахи" здатні лише чотири країни на планеті, включно з Туреччиною. А в перспективі не виключено, що й з Україною.
Висотний ударно-розвідувальний безпілотник Akinci - це фактично літак оперативного і стратегічного рівня.
АВТОР ФОТО,BAYKARDEFENCE.COM
Його можливі задачі: завоювання повітряної переваги, прорив систем протиповітряної оборони, стратегічні бомбардування заводів або злітно-посадкових смуг.
Це перспективна "довга рука" Анкари.
Українське "серце"
АВТОР ФОТО,КБ "ПРОГРЕС"
А "серцем" Bayraktar Akinci є два турбогвинтових двигуни потужністю 450 коней.
Їх збирають в Україні, у Запоріжжі - на конструкторському бюро "Прогрес" ім. Івченка та заводі "Мотор Січ".
"Двіжок" АІ-450Т з 2018 року постачається Анкарі по договору про військово-технічне співробітництво.
Кожен комплект з двох двигунів коштує 640 тис. доларів, а загалом їх виготовили на шість турецьких "птахів", хоча це далеко не останній контракт.
Щит Чорного моря
АВТОР ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ
Придбаний Україною "Байрактар ТБ2". Саме такі зараз забезпечили ударну перевагу азербайджанській армії в Карабаху
Компанія Baykar Makina (виробник Akinci) та "Укрспецекспорт" ще у серпні 2019 року створили спільне підприємство "Щит Чорного моря", щоб "об'єднати технології з доданою вартістю".
Київ отримує інвестиції, а Анкара - доступ до конструкторського бюро з пів столітньою історією.
А також - підстраховує від проблем, коли, наприклад, Австрія може під час чергового спалаху війни на півночі Сирії перекрити туркам поставки двигунів до "Байрактарів". Як це нещодавно зробили канадці з оптикою для дронів через Карабах або німці з танками після операції в сирійському Афріні.
Локалізація (тобто, місцеве виробництво ключових комплектуючих) і відвантаження продукції ВПК критично важливі і Києву, і Анкарі.
Той же Bayraktar TB2 турецьким є досить умовно. Австрійські двигуни, канадська оптика, боєголовки з Німеччини.
Україна в 2014 році також зіткнулася з тим, що їй не хотіли продавати навіть двигуни з Німеччини через конфлікт на Донбасі. А планувати розгорнути чотири полки ударно-розвідувальних дронів до 2035 року й при цьому залежати від того, що вирішать у кабінетах інших країн - для України неприпустима розкіш. |