Іван Сірко

Як гадаєте, що Сірко робив у Франції, чекаючи оплати від Мазáріні? От як гадаєте? Пиячив? Гульдебасив? І отут я була шокована відкриттям. Іван Сірко читає в Сорбоні лекції латиною з історії Польщі та Руси-України.

Лекції!! Латиною!! В Сорбоні!

Вчить французьких студентів.

ЛАРИСА НІЦОЙ:

На фейсбуці прочитала розмову про повість «Лель і Полель» Івана Франка. Захотілося почитати. Пішла в гості до Івана Яковича в електронну бібліотеку. Прочитала і вражено помітила нові для себе акценти, на які не звернула увагу в молодості. Самі гляньте на деякі цитати. Вас теж вразить.

«…Та після скінчення університету обставини дещо змінилися. Брати одержали з Росії від якогось невідомого адвоката повідомлення… Той лист бачило кілька їхніх товаришів, хоча ніхто з них НЕ ЗМІГ ЙОГО ПРОЧИТАТИ, бо лист був писаний РОСІЙСЬКОЮ мовою…»

Або ж.

" ... В іншій групі виговорювався український піп і водночас депутат сейму…:

– Я – русин, пане добродію, і не соромлюся цього, – пишно промовляв цей вельмишановний пастир і представник народу… я, пане добродію, не можу зрозуміти того, що діється в нашому краї і сеймі. Ці вічні сварки й суперечки про НАРОДНІСТЬ, про МОВУ!.. Ось у минулому році профорсували ухвалу про відкриття УКРАЇНСЬКОЇ гімназії. Для чого їм це? Я, їй-богу, ніколи не міг цього зрозуміти… добрих священиків можуть випускати і німецькі та польські заклади. І кому та де на світі може знадобитися УКРАЇНСЬКА мова? Ні, це тільки полякам на злість! Ну, пане добродію, моя совість не дозволила мені голосувати за таку згубну ухвалу! Отож я й вийшов собі із зали і ГОРДЖУСЯ ЦИМ… мене ніхто не спокусить, щоб я посилав своїх дітей до цього закладу. Я, пане добродію, хочу, щоб мої діти могли дати собі раду в світі, і посилаю їх до НІМЕЦЬКОЇ гімназії. З німецькою мовою, пане добродію, сьогодні увесь світ можна пройти, а з УКРАЇНСЬКОЮ куди ти дійдеш… СЕЛЯНИ в селах, у своїх школах можуть мати свою МУЖИЦЬКУ мову – русинську й мазурську, не володіючи німецькою, вони не зможуть вступити до вищих шкіл, не будуть пнутися на ту драбину, на яку пнутися не повинні…"

Божечки, Франко написав цю повість 1887 року. 134 роки тому. А ми й досі товчемося на тому самому місці. Товчемо воду в ступі про мову і свою ідентичніть. Що українська мова - мужицька, сільська. Кому треба та українська. Не голосує якийсь «бужанський» у тодішньому сеймі за мову - і пишається цим. Франко викриває таких патріотів. Переживає. 1887рік !

Видавці тоді не надрукували цю повість. З ідейних міркувань. Ну звісно. А українці ще й не обрали Франка в депутати, який прагнув іти захищати українцям українські інтереси. Знаєте, чому не обрали? Бо конкурент Франка роздав українцям-виборцям… Будете сміятися. Ковбасу.

Почитала я, набралася духу від Каменяра, який не опустив руки від такого рідного народу – і пішла в гості на ютуб до Івана Сірка. Передивилася про нього історичні розвідки. І наче ж знала багато що, та знову вразило відкриття.

Ну ви знаєте, що кошовий отаман Іван Сірко – унікальна видатна особистість. Талановитий полководець. Не програв жодної (55) битви. Лускав неприступні фортеці, як насіння. Обирався козаками (а козакам, точно як нам, спробуй догодити) 12 разів !! кошовим отаманом. Перший політичний в’язень (якого запроторили в тюрму в Сибір), якого на вимогу європейських країн російський цар повернув із Сибіру на Січ. Турецький султан так боявся Сірка і його походів, що видав указ у всіх мечетях молотися про смерть українця… Сірко з українським козацьким військом допоміг завершити в Європі 30-літню війну. 5 років французи не могли повернути собі фортецю Дюнкерк. Найняли Сірка з козаками за високу плату, з умовою Сірка, що французи не будуть вмішуватися. Два дні козаки ходили навколо фортеці, вивчали місцевість і розробляли план. Мушкетери перешіптувалися, чому ці козаки приїхали і не воюють? На третій день козаки взяли фортецю за кілька годин і повернули її французам. Мушкетери вигукували «віват» козакам і підкидали свої капелюхи. Саме там Сірко задружиться з Дартаньяном (так, так, з тим, що в Дюма) і з тих пір мушкетерів при дворі виховуватимуть за козацькою січовою методикою (цього в Дюма немає, але є в листах Дартаньяна до Сірка). Однак, Кардинал (той самий, з Дюма, з 4 мушкетерів, як життя і сюжет книги переплелися), кардинал, який найняв Сірка з козаками за платню - вирішив не платити. Наказав знищити всі документи про участь козаків у 30-літній війні та про визволення ними Дюнкерка, і сказав, що грошей не дасть. Та Сірко поселився в Парижі і сказав, нікуди не поїду, поки не заплатиш. Як гадаєте, що Сірко робив у Франції, чекаючи оплати від Джуліано Мазáріні? От як гадаєте? Пиячив? Гульдебасив? І отут я була шокована відкриттям. Іван Сірко читає в Сорбоні лекції латиною з історії Польщі та Руси-України. Лекції!! Латиною!! В Сорбоні!! Вчить французьких студентів. Шок. Чесно.

Коли ж ми вже почнемо вчити свою історію? Свою!!! Які ж ми круті.