Рада хоче ухвалити закон про лобіювання: він ніяк не вирішує проблему недоброчесного використання влади, але може бути використаний для тиску на громадськість

Сьогодні, 10 січня, Верховна Рада України збирається ухвалити у першому читанні законопроєкт №10337 “Про доброчесне лобіювання”. За інформацією Центру протидії корупції (ЦПК), законопроєкт є у порядку денному народних депутатів.

“Наразі законопроєкт про лобіювання не містить норм, які б справді вирішували питання недоброчесного впливу на політиків. Проте сам факт розгляду цього законопроєкту відкриває можливості внесення поправок,  які обмежать роботу громадських організацій”, – зазначає голова правління ЦПК Віталій Шабунін.

Ухвалення закону, який би врегулював питання лобіювання в Україні як “частини антиолігархічного плану” від України вимагає ЄС (ст. 11 звіту ЄС). Проте законопроєкт не містить жодних норм, які б змусили вийти з тіні олігархів, які фінансують окремих представників влади. Загалом він не вирішує  головні проблеми у процесі лобіювання.

Наприклад, жодним чином не зменшує ризики із впливом лобістів на працівників Офісу Президента, радників та позаштатних радників ОП. Останні сьогодні мають більший вплив у державі, аніж міністри чи інші високопосадовці, проте фактично не обмежені жодними звітами перед суспільством. При цьому, позаштатні радники голови Офісу Президента беруть участь в офіційних делегаціях в США на рівні міністрів.

Також ухвалення законопроєкту у поточному варіанті ніяк не зможе запобігти ситуації, коли народний депутат Андрій Мотовиловець намагається врятувати своїх друзів від відповідальності та вирішити законом судові спори на користь конкретних компаній,  провівши законопроєкт №9573. Адже через цей законопроєкт перевагу отримають конкретні компанії групи ТІС, серед власників яких Костянтин Жеваго та російський олігарх Олексій Федоричев.

• Схему придумав Денис Єрмак, аби заробляти гроші, торгуючи ласими посадами.
• Справа Єрмака, щодо незаконного володіння зброєю дивним чином губилася в архівах
• Чому співбесіди у найвищі владні місця проводять не в Кабміні?
• Єрмак з друзями стануть такими першими - нормальними і з бабками
• У Єрмаків все дуже просто.
• Денис Єрмак зводить дебет с кредитом по отриманому кешу
• Люди нечистоплотні – скаржиться Денис Єрмак.
• Масові призначення своїх людей Єрмак планував на лютий місяць цього року.
• Андрій Єрмак
• Плівки Єрмака Чи торгував посадами брат глави Офісу Президента
• Видео, за которое должны сидеть братья Ермаки

Загалом законопроєкт не передбачає жодної відповідальності та звітності для посадовців – їхні обовʼязки у процесі лобіювання охоплені лише поверхнево. Хоча європейські практики чітко передбачають регулювання у процесі лобіювання і для чиновників.

ЦПК наголошує, що для того, щоб справді врегулювати питання лобізму в Україні треба забезпечити у законопроєкті щонайменше наступні регулювання:норми:

1. Розширити кодекс етики і для посадових осіб. Такий кодекс – важливий інструмент, який практикується в Європейському Союзі. Він регламентує взаємодію посадовців з лобістами. Прикладом є законодавство Ірландії, де Кодекс етичної поведінки розповсюджується на всіх учасників лобіювання – як на лобістів, так і на посадових осіб.
2. Забезпечити публічність зустрічей, які проводить посадова особа.  В таких країна як Латвія, Словенія, Велика Британія, Іспанія, а також в органах  ЄС, запроваджено публікацію календаря (щоденника) зустрічей або відкритих календарів, щоб громадськість розуміла з ким і для чого зустрічається посадова особа або депутат. Публікація цієї інформації дозволяє знизити корупційні та політичні ризики за рахунок відкритості діяльності посадової особи та їх помічників, радників та заступників, оскільки саме вони дуже часто зустрічаються з лобістами від імені їх керівника.
3. Передбачити регулювання щодо колишніх посадовців – 1. щодо періоду, коли вони не можуть працювати у компаніях, на які вони впливали, будучи на посаді; 2. щодо впливу на посадовця з обіцянкою їм майбутньої посади у приватному секторі. У Європі таку практику обмеження часто називають практикою «обертових дверей» та забезпечення «періоду охолодження». 
4. Повна публічність інформації про діяльність та джерела фінансування штатних і позаштатних радників держорганів та їхніх посадових осіб.