Спілкування у Signal, зустрічі на WOG та VERY TASTY CAFE: нові деталі справи Ігоря Гринкевича, якого затримали на хабарі у 500 тисяч доларів
У реєстрі судових рішень нарешті з’явився текст ухвали слідчого судді Печерського суду Сергія Вовка про обрання запобіжного заходу підозрюваному Ігорю Гринкевичу. Цим рішенням, нагадаємо, Гринкевича відправили до СІЗО із заставою у понад 429 млн грн.
Влада покриває тих, хто краде на армії найбільше – Юрій Ніколов
З ухвали стало відомо, що у листопаді 2023 року слідчі ДБР провели обшуки на митному посту “Чайки” Київської митниці. Обшуки проводилися в рамках розслідування справи про заволодіння державними коштами під час виконання договорів поставки товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для потреб ЗСУ.
В результаті обшуку слідчі вилучили комплекти спідньої білизни, сорочки бойові, футболки літні та інші речі. Постачальником цього майна були компанії ТОВ “Трейд Лайнс Рітейл”, ТОВ “Будівельна компанія Сітіград” та ТОВ “Будівельний Альянс Монтажпроект”. За даними слідства, ці компанії підконтрольні Гринкевичу та його сім’ї.
Далі, за версією слідства, Гринкевич дізнався номер телефону заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР і 23 грудня за допомогою месенджера Signal написав повідомлення зі змістом: “Доброго дня. Я від спільних друзів. Коли можна набрати?». А далі в ході телефонної розмови повідомив про необхідність зустрічі”.
Готелі в Хорватії за “договорняки” із Резніковим
ДБРівець, навіть не будучи знайомим з Гринкевичем, погодився на зустріч, і в цей же день вони зустрілися на АЗС WOG на Севастопольській площі у Києві. На зустрічі Гринкевич нібито попросив посприяти у поверненні вилученого майна. Однак одразу після зустрічі посадовець ДБР нібито звернувся з рапортом про вчинення злочину.
Загалом законопроєкт не передбачає жодної відповідальності та звітності для посадовців – їхні обовʼязки у процесі лобіювання охоплені лише поверхнево. Хоча європейські практики чітко передбачають регулювання у процесі лобіювання і для чиновників.
ЦПК наголошує, що для того, щоб справді врегулювати питання лобізму в Україні треба забезпечити у законопроєкті щонайменше наступні регулювання:норми:
Розширити кодекс етики і для посадових осіб. Такий кодекс – важливий інструмент, який практикується в Європейському Союзі. Він регламентує взаємодію посадовців з лобістами. Прикладом є законодавство Ірландії, де Кодекс етичної поведінки розповсюджується на всіх учасників лобіювання – як на лобістів, так і на посадових осіб.
Забезпечити публічність зустрічей, які проводить посадова особа. В таких країна як Латвія, Словенія, Велика Британія, Іспанія, а також в органах ЄС, запроваджено публікацію календаря (щоденника) зустрічей або відкритих календарів, щоб громадськість розуміла з ким і для чого зустрічається посадова особа або депутат. Публікація цієї інформації дозволяє знизити корупційні та політичні ризики за рахунок відкритості діяльності посадової особи та їх помічників, радників та заступників, оскільки саме вони дуже часто зустрічаються з лобістами від імені їх керівника.
Передбачити регулювання щодо колишніх посадовців – 1. щодо періоду, коли вони не можуть працювати у компаніях, на які вони впливали, будучи на посаді; 2. щодо впливу на посадовця з обіцянкою їм майбутньої посади у приватному секторі. У Європі таку практику обмеження часто називають практикою «обертових дверей» та забезпечення «періоду охолодження».
Повна публічність інформації про діяльність та джерела фінансування штатних і позаштатних радників держорганів та їхніх посадових осіб.
За два дні Гринкевич знову написав посадовцю на Signal: “Христос Народився. коли бачимось?“. Ще за два дні він зателефонував ДБРівцю, але той відповів: “Доброго дня не зручно розмовляти, пишіть”. На що Гринкевич відписав: “Доброго. Мав зустріч з нашими друз все пояснили готов на завтра зустріт. Якщо Ок напишіть де і коли? Дякую”.
Зустріч відбулася 28 грудня тій же АЗС WOG. На ній Гринкевич нібито повідомив про те, що готовий передати 500 тисяч доларів за сприяння у поверненні вилученого майна.
Передачу коштів запланували на наступний день. Ця зустріч проходила у кафе VERY TASTY CAFE на вул. Симона Петлюри, 5.
Як стверджує слідство, на неї Гринкевич приніс 500 тисяч доларів, і його затримали одразу після передачі коштів.
Сьогодні ДБР повідомило, що суд арештував майно сім’ї та підконтрольних фірм Гринкевича. А за висновками експертів, вся поставлена продукція компаніями бізнесмена на потреби Міноборони у 2023 році не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями ЗСУ.
Також ДБР написало про збитки, які оцінюють у 1,2 млрд грн. Але при наявності усіх цих фактів про підозру Гринкевичу чи посадовцям, які відповідали за тендер, у цій справі досі не повідомили.
При цьому ДБР каже, що все ще перевіряє причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів.
Тому радіти арешту майна поки рано, адже компанії Гринкевича та його родини раніше уже успішно скасовували арешти. Зокрема, у серпні 2022 року Нацполу через суд вдалося арештувати грошові кошти на рахунках трьох компаній, пов’язаних із родиною Гринкевича і ще двох фізичних осіб (їхні імена та прізвища в реєстрі приховані).