«Слуги народу» знову намагаються віддати Офісу Президента контроль за призначенням суддів

9 травня Верховна Рада збирається голосувати у першому читанні законопроєкт №9439, який дозволить чиновникам Офісу Президента у ручному режимі керувати призначенням суддів.

За законопроєктом, Президент під час дії воєнного стану зможе в ручному режимі повертати подання Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо призначення судді, якщо щодо цієї особи є «компромат» від Служби безпеки (СБУ) чи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). При цьому, публічно повідомляти, яку компроментуючу інформацію знайшли правоохоронці та якими доказами вона підтверджується – ані Офісу президента, ані СБУ та НАБУ повідомляти не потрібно.

«Функції ВРП та ВККС, які відповідальні за добір суддів, і так охоплюють відсіювання сумнівних кандидатів. Тобто додаткова перевірка, яку хочуть запровадити нардепи на рівні призначення Президентом не несе жодної цінності. Натомість – через те, що ОП має прямий контроль над СБУ, це дасть можливість Андрію Єрмаку, Олегу Татарову та іншим чиновникам Банкової торгуватися за призначення суддів та будувати судову систему «під себе». Такий інструмент дозволить не допускати на посади суддів, які не захочуть «співпрацювати» з ОП, і навпаки – призначати повністю ручних суддів», – зазначає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан.

Більше того, через цей додатковий фільтр СБУ та НАБУ в разі підтримки проєкту будуть проходити також відібрані особи для призначення суддею Вищого антикорупційного суду (ВАКС), конкурс до якого зараз триває. Нагадаємо, що у конкурсі до ВАКС кандидатів перевірятиме окрім ВККС також Громадська рада міжнародних експертів.

«Схоже, що актуальність цього проєкту посилилася в Офісі Президента саме через конкурс до ВАКС зараз. Це ідеальний механізм штучного відсіювання небажаних для ОП кандидатів вже після того, які їх обрали за участі міжнародних експертів», – додає Олена Щербан.

Крім того, після останньої інформації про заангажованість роботи СБУ та відсутність механізмів ефективного очищення самої Служби виникає питання – чи справді СБУ зможе провести незалежну оцінку бекграунду суддів. Мова зокрема про атаки СБУ на журналістів Bihus.Info, намагання залякати журналіста Слідство.Інфо мобілізацією через його розслідування про статки керівника департаменту, виявлення необґрунтованих активів у керівника департаменту Служби Анатолія Лойфа та затримання НАБУ ексСБУшника Артема Шила.

Адже в разі наявності в СБУ інформації, що кандидат може загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам, СБУ і так може надавати цю інформацію та докази до ВККС та ВРП на попередніх етапах відбору.

Майже рік тому народні депутати від «Слуги народу» вже намагалися протягти цей законопроєкт, проте тоді після реакції ЦПК та ЗМІ розгляд законопроєкту призупинили.

Створивши цей законопроєкт, народні обранці хотіли зманіпулювати тим, що зареєстрували його на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Проте законопроєкт повністю суперечить статті 6 Конституції України та світовим принципам демократії.

ЦПК закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт №9439.