Харківська суддя на замовлення: Україна могла втратити понад пів мільярда гривень через маніпуляції з авторозподілом справ

Суддя Олена Заічко

Журналісти «Слідства.Інфо» встановили випадки маніпуляції автоматичним розподілом справ у Харківському окружному адміністративному суді на користь судді Олени Заічко. Зазвичай до таких схем вдаються, щоб знайти «потрібну» суддю, яка винесе «потрібне» рішення у справі. Усього вдалося знайти 6 таких випадків, у одному з яких суддя зобов’язала державу заплатити підприємству народного депутата понад пів мільярда гривень.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Влітку 2018 року до Харківського окружного адміністративного суду надходить позов від металургійного комбінату народного депутата, у якому він просить суд зобов’язати державу повернути підприємству, нібито, надмірно сплачений податок — понад пів мільярда гривень. За цим позовом приходить ще один, абсолютно ідентичний, потім ще один і так доти, доки їх не назбирається 22 штуки.

Так багато позовів зазвичай подають, щоб обійти автоматичний розподіл справ і щоб справу слухала «потрібна» суддя, яка винесе «потрібне» рішення. Так і виходить, що поки інші судді відхиляють позов, лише одна суддя відкриває справу і в процесі зобов’язує державу заплатити нардепу 582,2 млн грн.

«ПОТРІБНА» СУДДЯ

На початку червня 2024-го закінчився конкурс на посаду члена Вищої ради правосуддя. Цей конкурс проводила Етична рада, а серед 13 учасників була суддя Харківського окружного адміністративного суду Олена Заічко.

Про цю суддю вже писали журналісти «Слідства.Інфо». Заічко могла попросити колег зіпсувати диск із записом судового засідання для того, щоб змінити своє рішення на протилежне. Завдяки цьому місцева бізнесменка не заплатила до бюджету майже 7,5 млн грн податків.

Один з етапів відбору на посаду члена ВРП є співбесіда із Етичною радою, на якій кандидати відповідають часто на незручні запитання. Для Заічко такою темою стало, зокрема, маніпуляція автоматичною системою авторозподілу на користь судді.

Автоматичний розподіл справ між суддями — це важлива складова судової системи. До того, як вона з’явилась, голови суддів одноосібно розподіляли справи на суддів, що створювало корупційні схеми, коли можна було за гроші купити «потрібного» суддю. У 2010 році це змінилося, бо з’явилася система, яка за допомогою певних алгоритмів визначає суддю, який буде розглядати справу. З такою системою стало важче домовлятися, ніж з головою суду.

Хоч підхід змінився, але запит на обрання потрібного судді нікуди не дівся, тому за час існування авторозподілу винайшли схеми, щоб цей алгоритм обійти. Наприклад, «непотрібні» судді можуть перед авторозподілом нібито піти у відпустку або захворіти і таким чином залишити системі обрати тільки одного «потрібного» суддю.

Ще одна схема — це подати багато позовів, щоб «потрібний» суддя точно отримав твій позов та відкрив справу. Члени Етичної ради виявили щонайменше 6 випадків, коли позивачі так маніпулювали системою авторозподілу, аби у Харківському окружному адміністративному суді розглядала справу саме суддя Заічко. Під час співбесіди у судді запитували тільки про один такий випадок, у якому позивач хотів повернути собі з державного бюджету понад пів мільярда гривень.

СХЕМА НА ПІВ МІЛЬЯРДА

У липні 2018 року Приватне акційне товариство «Алчевський металургійний комбінат» подало позов до Харківського окружного адміністративного суду, у якому просило зобов’язати державу повернути підприємству надмірно сплачений податок — 582,2 млн грн. Це підприємство належить сім’ї народного депутата від партії «Батьківщина» Сергія Тарути.

Впродовж двох тижнів комбінат подав до суду 22 абсолютно ідентичних позови. У одному випадку справу не відкрили, бо позивач не сплатив судовий збір; у трьох випадках суддя Харківського окружного адміністративного суду відмовив відкривати справу, бо комбінат, на думку судді, безпідставно позивається до держави; у 17 випадках судді не відкривали справу, бо у суді вже були ідентичні позови; і тільки Олена Заічко відкриває справу за позовом комбінату.

Надалі суддя виносить рішення про задоволення позову «Алчевського металургійного комбінату» та зобов’язує державу повернути йому понад пів мільярда гривень. Україна виграла апеляцію на таке рішення судді.

На цьому історія не закінчується. «Алчевський металургійний комбінат» не здається і через пів року подає до Харківського окружного адміністративного суду новий позов з тими самими вимогами, до яких просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Схема повторюється: впродовж дев’яти днів до суду подають 25 ідентичних позовів, усі судді, окрім Заічко, не відкривають справи. Один суддя під час розгляду позову навіть зазначає, що комбінат зловживає своїми правами, подаючи багато позовів.

Заічко починає слухати справу, задовольняє позов комбінату, але до моменту виконання рішення апеляція його скасовує.

«Я не можу відповідати за дії позивача. Мені невідомо, чим керувався позивач, коли робив ті чи інші дії», — коментує цю ситуацію Заічко під час співбесіди із Етичною радою. Також суддя каже, що не знала про інші ідентичні позови.

«Як видно з ухвал колег Заічко, вони перевіряли, чи не надійшла аналогічна позовна заява до суду у програмі «Діловодство спеціалізованого суду», а потім повертали таку заяву позивачу. Тому треба скептично ставитись до пояснень судді про те, що вона не знала про ідентичні позови», — каже юристка «Фундації DEJURE» Єлизавета Караченцева.

Щодо «Алчевського металургійного комбінату» зараз порушено справу про банкрутство. Згідно з аналітичною системою YouControl, це підприємство очолює Тарас Шевченко. Він у коментарі журналістам «Слідства.Інфо» сказав, що не знає про вищезгадані позови, бо якраз перед цим перестав очолювати комбінат та, попри це, Шевченко не зміг сказати, хто прийшов на його заміну.

Згідно з інформацією з YouControl «Алчевським металургійним комбінат» володіє корпорація «ІСД», учасником якої є Сергій Тарута. Журналісти «Слідства.Інфо» подзвонили йому, щоб дізнатися думку нардепа щодо поданих позовів до суду.

«У 2014 році я очолив Донецьку обласну державну адміністрацію і відтоді не маю ніякого відношення до цього заводу та корпорації «ІСД». Якщо я досі маю юридичну долю, то це не означає, що я дотичний до бізнесу. Тим паче бізнес у процедурі банкрутства, немає ніяких зборів акціонерів», — каже Тарута.

МІЛЬЙОНИ ПОДАТКУ, СКАСОВАНІ РІШЕННЯ ТА ПЕНСІЯ

Журналістам «Слідства.Інфо» вдалося встановити ще чотири випадки, про які згадувала Етична рада, коли позивачі маніпулювали авторозподілом, щоб їх справу слухала саме суддя Заічко.

Один з цих випадків стосувався теж повернення нібито надмірно сплаченого податку і теж підприємства родини нардепа Тарути. У 2018 році до суду подав позов ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», у якому просило повернути надмірно сплачений податок, але цього разу меншу суму — 14,1 млн грн.

Усього завод направив до суду 15 ідентичних позовів, на основі одного з яких Заічко відкрила справу, коли інші судді цього не робили. Апеляція теж скасувала рішення судді.

Також позивачі маніпулювали авторозподілом, щоб Заічко зупинила дію розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації, аби нотаріусу відновили доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або скасували рішення Пенсійного фонду.

У всіх цих випадках позивачами були не компанії, а звичайні люди, які подавали від 23 до 15 ідентичних позовів і тільки Заічко відкривала судові справи та задовольняла їх вимоги. Апеляційний суд не скасував рішення судді лише в одному випадку — коли служителька Феміди скасувала рішення Пенсійного фонду та зобов’язала виплатити позивачу пенсію за вислугу років.

Юристка «Фундації DEJURE» Єлизавета Караченцева каже, що у всіх цих випадках позивачі застосовував так званий спосіб обходу системи авторозподілу судових справ через «віялові» позови.

«Позивачі подавали однакові позови допоки справа не потрапила саме до Заічко. Це видно за датами надходження позовів, адже в короткий проміжок надходили близько 10 однакових заяв. Прослідковується, як позивачі самі не були зацікавлені, щоб їх справу розглядали інші судді. Наприклад, позивачі не сплатили судовий збір, не виправляли недоліки заяви, відкликали позов», — каже юристка «Фундації DEJURE».

Також Єлизавета Караченцева акцентує на тому, що майже завжди колеги Заічко не відкривали справу, бо суд вже мав ідентичні позови та є судді, які прямо вказували, що позивачі зловживають своїм правом.

«Заічко має доступ до програми діловодства суду і має можливість перевірити історію надходження позовів. Оскільки є всі ознаки маніпулювання автоматизованим розподілом — вона мала б цьому запобігти. Щобільше суддя виносила ухвали, де вказувала на схожі зловживання та навіть накладала штрафи», — каже Єлизавета Караченцева.

МІТКА ДЛЯ СУДДІ

Складається тенденція, що учасники конкурсів від Етичної ради, які відчувають, що отримають негативний висновок від цього органу, просто відкликають свою кандидатуру.

У Етичній раді журналістам «Слідства.Інфо» повідомили, що усього в їх конкурсах брали участь 157 учасників, 44 з яких вирішили достроково завершити участь.

«Переважна більшість кандидатів (25 осіб), які подавали такі заяви, не зазначали причин припинення своєї участі в конкурсі. Інші кандидати вказували різні причини (за сімейними обставинами, у зв’язку з перебуванням у лавах ЗСУ, через стан здоров’я тощо)», — відповідає Етична рада на запит журналістів.

Юристка DEJURE каже, що конкурсанти сприймають негативні рішення від Етичної ради, як визнання їх недоброчесними. У випадку із Заічко таке рішення стало б для судді «міткою», яка нагадувала б усім, що вона брала участь у справах з ознаками маніпулювання авторозподілом. Але суддя уникла цього, бо відкликала свою кандидатуру з конкурсу.

На жаль, це єдине покарання, яке загрожує Олені Заічко, бо всі виявлені випадки маніпуляції авторозподілом відбувались у 2018-2020 роках. Час, коли Заічко можна було б за це покарати, вже закінчився.