Роздамо “катлєту” і експерти все зроблять
“Роздамо “катлєту” і експерти все зроблять”: деталі справи про 170 тисяч доларів хабаря прокурорам з Офісу Генпрокурора
Всередині липня НАБУ і САП повідомили про гучне затримання. Антикорупційні органи викрили прокурорів Офісу генпрокурора на ймовірному хабарництві. За версією слідства, вони отримали $170 тисяч за закриття кримінального провадження.
За декілька днів стало відомо, що підозру у цій справі отримав прокурор ОГП Олег Гунько, який працює в органах прокуратури з 2002 року. За даними слідства, саме він за 170 тисяч доларів пообіцяв організувати закриття кримінального провадження та зняти арешт із майна.
Пізніше стало відомо про те, що підозру у цій справі отримав другий прокурор, який схилив підприємця до надання хабаря Гуньку. Ймовірно, йдеться про прокурора ОГП Віктора Хомича.
Про яку справу йдеться?
Історія почалася у травні 2019 року. Приватне товариство “Домобудівельний комбінат №1” уклало договір з Бучанською виправною колонією №85. Забудовник за договором обіцяв побудувати житлові будинки на ділянці колонії, і частину квартир на 1200 квадратів виділити для її працівників. Йшлося про житловий комплекс “Сенсація” у Гостомелі.
Та вже за два місяці, 23 липня 2019 року, Головне слідче управління ДБР відкрило справу за фактом відчуження цієї землі (КП № 42019111200000469 від 23.07.2019). Процесуальне керівництво у цій справі здійснювали прокурори Офісу Генерального прокурора із Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах.
Слідство з’ясувало, що за декілька місяців до підписання угоди фігуранти через реєстратора комунального підприємства «Реєстрація плюс» нібито незаконно змінили форму власності земельної ділянки із державної на комунальну. Як вважають слідчі, після цього начальник колонії перевищив службові повноваження і уклав незаконний договір із забудовником.
У серпні того ж року суд арештував земельну ділянку, де будувався ЖК. Також було накладено арешт на майно підприємства, зокрема документи, ноутбуки, іншу техніку.
При цьому більшість будинків уже завершено і в житловому комплексі проживають мешканці. Арешт кілька разів знімали і повторно накладали. Судячи із даних судового реєстру, останній раз арешт на землю наклали у лютому 2024 року.
Звідки з’явилася цифра у 170 тисяч доларів?
У 2024 році Руслан Литвиненко, який представляв інтереси підприєства, що будувало ЖК “Сенсація”, звернувся до свого знайомого прокурора з ОГП, Віктора Хомича. Литвиненко розповів про проблеми із арештом майна і про те, які прокурори ведуть цю справу. На що Хомич відповів, що добре знає прокурора Олега Гунька з тієї справи і може з ним поговорити.
В подальшому прокурор Хомич нібито поговорив зі своїм колегою Гуньком, після чого знову зв’язався з Литвиненком. За версією слідства, Хомич передав слова Гунька, що питання вирішуване, можна домовитися з експертами, які зроблять потрібний висновок і встановлять відсутність збитків.
Про маінпуляції ОПи Зеленського
Татаров створив мережу суддів, правоохоронців та адвокатів, які можуть закривати невигідні владі справи. ВIДЕО
Чому Офіс Президента тримається за корупційний БЕБ попри ризик зриву міжнародного фінансування України
НАЗК знайшло конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми щодо виплат компаніям його брата
У Раді зареєстрували новий законопроєкт про реформу БЕБ: він робить неможливим вплив Татарова, який намагалися зберегти законопроєктом від Кабміну
Заступник Єрмака Шурма запустив свої ручонки в «Укрзалізницю»
Хто то є такий Олег Татаров?
Єрмак, що воно таке є?
Весь процес мав коштувати 170 тисяч доларів. Ділити суму треба було на декілька частин: Офісу Генпрокурора, експертам та окремо слідчими і оперативним працівниками ДБР. Литвиненко взяв час подумати і в результаті звернувся із заявою до НАБУ.
На початку липня Литвиненко знову зустрівся з Хомичем, діючи вже під контролем органів правопорядку. Він попросив зменшити суму до 150 тисяч доларів і особисто проговорити всі деталі з прокурором Гуньком, адже саме останній мав погодити постанову про закриття справи.
Через 30 хвилин на АЗС КЛО Хомич зустрівся з Литвиненком і сказав, що зменшити суму Гунько не може. Також останній відмовився від особистої зустрічі, так як побоювався викриття.
Литвиненко пояснював Хомичу, що він боїться передавати одразу всі кошти без гарантії, бо постійно змінюється керівництво, процесуальні керівники: “Давай хоть 85 на 85 поділимо. До і після закриття. Я тобі скажу, вже попадав на такі вєщі. Беруть, а потім людина помінялися, а я бігаю потім і шукаю”.
На що Хомич сказав Литвиненку, щоб що він уже не раз мав таку співпрацю із Гуньком і той завжди виконував свою частину домовленостей: “Даже сам перезвонить там, знаєш. Олег нормальний стосовно цього. Всьо було чотко завжди”.
Також Хомич додав, що він може виступити гарантом, щоб Литвиненко не переживав: “Не переживай, він (Гунько – ЦПК) тоже там вовтузиться. Ну треба експерту там ще. Експерт же несе кримінальну відповідальність за висновок. Гроші лежать у мене як суб’єкта, що забезпечує добропорядність. Можна якось так. Коли в тебе буде постанова, то я віддаю і все”.
Як виглядала ймовірна схема закриття справи?
Закриття справи мало проходити у кілька етапів і зайняти близько місяця часу: 2-3 тижні на висновок експерта, потім постанова про закриття провадження, на підставі якої мали через суд скасувати арешти майна. Рішення про закриття справи мав прийняти слідчий ДБР за погодженням із прокурором, так як у справі не було підозрюваних.
Хомич казав, що з експертом уже все погоджено: “З експертом домовилися, за 3 неділі там закриють, роздамо “катлєту” і вони все зроблять”.
Литвиненко запитав, які є гарантії, що все буде добре. Бо він уже багато разів через суд скасовував арешти, але потім їх накладали повторно. Хомич відповів: “гарантія, це моє слово і його (Гунька – ЦПК)”.
За словами Хомича, Гунько нібито погодив все із начальником свого відділу Романом Сидорчуком, а він вже із куруючим заступником Генпрокурора: “Він (Гунько – ЦПК) вже спілкувався з кимось наверху, все проговорив з відділом. З Сидорчуком (керівник відділу – ЦПК). Ну і з заступником генерального. Впродовж місяця все закривається, протягом місяця при цих умовах, що ми сказали. Арешти він познімає”.
На одній із зафіксованих слідством розмов звучало прізвище Вікторії Літвінової. Саме вона була куруючим замом по департаменту, в якому працював Гунько. Під час пояснень Гунько також детально розповів ієрархію свого напрямку роботи в Офісі Генпрокурора: “Літвінова курує профільний департамент, Михайло Подолян очолює департамент, а Роман Сидорчук — начальник відділу”.
День передачі коштів
11 липня прокурор Хомич отримав 170 тисяч доларів. За версією слідства, Гунько і Хомич мали взяти собі по 10 тисяч доларів, а решту передати для експертів, керівництва ОГП та слідчих ДБР.
Ввечері того ж дня Хомич зустрівся з Гуньком на парковці магазину NOVUS.
Гунько приїхав на автомобілі Toyota Camry. Цей автомобіль є у його декларації. В автомобілі Хомич передав Гуньку 160 тисяч доларів в пакеті, який поклав на заднє сидіння. Цікаво, що гроші Гунько не перерахував і сказав, що їх завтра ж роздасть. Ще 10 тисяч доларів Хомич залишив собі. Ці кошти він згодом видав детективам добровільно.
При цьому Гунько на цій зустрічі ще раз підтвердив, що все погоджено з керівництвом і проблем не буде.
Гунько: З керівництвом оперів, керівництвом слідства.
Хомич: А в нас там Рома? (ймовірно мова про Романа Сидорчука, керівника відділу – ЦПК)
Гунько: Ну … показує головою в гору.
Хомич: Ще вище?
Гунько: Угу. Всі, що задіяні, всі получають. На всіх ділиться.
Під час своїх пояснень у суді Гунько підтвердив, що дійсно мав зустріч із Хомичем на парковці біля магазину NOVUS пізно ввечері 11 липня. Ініціював її нібито сам Хомич. Гунько каже, що спершу відмовився зустрічатися, бо якраз їхав в кінотеатр Wizoria. На питання слідчого судді, який це був фільм, Гунько відповісти не зміг і сказав, що не пам’ятає. Так само не пам’ятав про що був фільм і коли розпочинався сеанс.
Але пригадав, що під час фільму почалася тривога, всіх вигнали з кінотеатру через 20 хвилин і сеанс більше не відновили. Тому він все ж поїхав в магазин NOVUS, на парковці якого й зустрівся з Хомичем.
Про що дослівно говорили під час зустрічі, Гунько не пам’ятає. У протоколі під час розмови зафіксовані питання від Гунька, чи Хомич все перерахував. Гунько ж каже, що протокол сфальшований, ніяких таких розмов між ними не було.
Обвинувачення додало ще один протокол розмов Гунька і Хомича про цю зустріч. Гунько там казав що йде в кіно на фільм *****/Бляха-муха на 19:40 і потім вони можуть зустрітися. Місце зустрічі на парковці магазину NOVUS по вулиці Здолбунівській призначив саме Гунько.
Під час обшуків детективи виявили усі кошти, що передавалися як ймовірний хабар. Версія із розподілом коштів для передачі “нагору” виглядає не безпідставною, з огляду на те як були розфасовані гроші.
По 10 тисяч доларів поділили між собою Гунько та Хомич. Ще 150 тисяч доларів знайшли у кабінеті Гунька в Офісі Генпрокурора. Ключі від сейфа вилучили під час обшуку його автомобіля. В сейфі було два брендовані пакети. Прокурор вказав, що це саме ті пакунки, які передав Гуньку Хомич на парковці магазину NOVUS. Гунько каже, що ніякі гроші і пакети йому не передавали, нічого він в сейф не клав, а їх буцімто підкинули. Відбитки пальців з пакетів не робили.
Захист каже про провокацію
Адвокат Гунька на засіданні заявив про провокацію злочину. За словами захисника, внесення відомостей в ЄРДР по цій справі нібито відбулося раніше, ніж заявник Литвиненко подав свою заяву до НАБУ. Прокурор на це парирував тим, що заяву детективи отримали раніше, а дата реєстрації — це лише час, коли таку реєстрацію підтвердив керівник правоохоронного органу.
Захист також звернув увагу на те, що деякі абзаци тексту заяви і абзаци протоколу допиту Литвиненка повністю збігаються, включаючи розділові знаки. При цьому заяву і прийняла та ж сама детектив, що й проводила допит.
Також адвокат наголошував на тому, що заявник Литвиненко раніше працював у прокуратурі в Ірпені і внесений до “реєстру корупціонерів”, тому його показанням не можна довіряти. При цьому якогось особистого мотиву обмовляти прокурора Гунька у |