Скандал на відбудові «Охматдиту». Підрядником без пояснень обрали фірму за 307 млн із цінами х2

БО «Благодійний фонд «Охматдит» обрав ТОВ «Буд-технолоджі» переможцем тендеру на ремонт корпусу лікарні, який зазнав пошкоджень від ракетного обстрілу у липні, повідомив НДСТ «Охматдит» у своєму фейсбуці 31 липня.

Із 14 учасників конкурсу це була третя за дорожнечею пропозиція розміром 307 млн грн (тут і далі без ПДВ). Десяток інших учасників запропонували виконати роботи значно дешевше – від 42 до 286 млн грн. Однак із жодним з них замовник перемовин не вів, ніяк не пояснюючи своє рішення.

Аналіз «Наших грошей» показав, що з десяти дешевших пропозицій щонайменше сім містили повністю заповнені комерційні пропозиції з вказанням цін за різні види робіт.

«Охматдит» акцентував увагу, що «проведений конкурсний відбір не є тендером в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а є приватним конкурсом, організованим з метою відкритого та добросовісного використання коштів, пожертвуваних громадянами».

Однак ніякого пояснення ігноруванню дешевших пропозицій «Охматдит» не надав. Керівником благодійного фонду «Охматдит-Здорове дитинство» є Євген Вембер, головбухом – Світлана Розборська.

За даними «Наших грошей» від учасників конкурсу, у фінал були відібрані фірми «ДАК» (310 млн грн) із групи «Альтіс» Олександра Глімбовського, «Буд-технолоджі» (307 млн грн) із групи Sensar запорізького забудовника Марка Марченка та «Мега профіт груп» (220 млн грн) Олексія Ломакіна і Юлії Кузьменко.

Робоча група замовника провела з цими фірмами онлайн-зустрічі. «Мега профіт груп» отримала відмову через невідомі підозри щодо її податкових документів. «ДАК» відмели через скандальну репутацію Глімбовського. У липні Глімбовський був затриманий по справі НАБУ щодо корупції у виконанні його зятя Романа Насірова, коли той керував податковою у 2015-2016 роках.

Замовник довірив фірмі «Столична правова фундація» провести «юридичний аналіз переможця з приводу доброчесності» і зрештою обрав «Буд-технолоджі» підрядником.

При цьому замовник з невідомих причин проігнорував наступні проблеми у пропозиції переможця. Наприклад, «Буд-технолоджі» вказала лише оренду такої будівельної техніки: автокран «Камаз», MAN з маніпулятором та Екскаватор JCB. Жоден із цих механізмів не може бути використаний для монтажу фасадів вище другого поверху. Також фірма не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки.

Завищені ціни переможця і обсяги робіт від замовника

Найбільші статті видатків переможця припали на ремонт фасадних композитних панелей «Reynaers» (великі темного кольору на фото корпусу) та оздоблення внутрішніх стін НР-панелями. Кожна з цих позицій у «Буд-технолоджі» коштує понад 100 мільйонів гривень. При цьому ціна цих робіт порівняно з дешевшими учасниками конкурсу завищена вдвічі (див. порівняльну таблицю).

Порівняння цін Буд-технолоджі з дешевшими пропозиціями

Також фірма «Ріола-модуль», яка й виконувала будівництво цього корпусу, у своїй тендерній пропозиції (179 млн грн) повідомила, що після удару ракетою вона вже встигла безкоштовно виконати ремонт так званих «чистих приміщень» (операційних тощо). Вже частково замінені конструкції стін та стель, пошкоджений лінолеум. Це вказувало на те, що обсяги ремонту за гроші благодійників вже можуть бути завищені.

Що відомо про обраного підрядника «Буд-технолоджі»

ТОВ «Буд-технолоджі» зі статутним капіталом 5 тисяч гривень зареєстровано у Запоріжжі. У державних тендерах участі не брало. У якості досвіду виконання аналогічних робіт фірма завантажила договір підряду з ТОВ «Крам-інвест» на будівельні роботи щодо клініки в Запоріжжі по вул. Святого Миколая, 27. Із публічного повідомлення про будівництво запорізької клініки «UniClinic» відомо, що воно було реалізовано запорізькою компанією-забудовником Sensar Марка Марченка.

Сьогодні власником і керівником «Буд-Технолоджі» є Василь Кобизь, який прописаний в селі Братське Запорізької області. За даними «NGL.media», раніше її керівником була Ольга Шаленна. Вона є мамою Євгена Шаленного, давнього партнера Марка Марченка. «Запорізький центр розслідувань» називає Євгена Шаленного «менеджером Марченка».

Марк Марченко і Євген Шаленний з 2015 року розвивали у Запоріжжі місцевий осередок партії «Самопоміч», яку очолював мер Львова Андрій Садовий. При цьому бізнес-партнером Марченка був брат заступника мера Запоріжжя. У 2017 році Марченка затримували за фіктивні акти виконаних робіт по будівництву в Запоріжжі та Мелітополі на суму 87 млн грн. «Самопоміч» публічно захищала бізнесмена, називаючи ту справу «тиском на політичну силу». У 2022 році виявилось, що «Буд-Технолоджі» і Sensar мають землю у зеленому передмісті Львова нібито для будівництва реабілітаційного центру для воїнів АТО. Однак виявилось, що 99% площі забудови мав зайняти торгово-розважальний центр.

На останніх місцевих виборах перед вторгненням Шаленний разом з директоркою Sensar Development Оленою Бартуль йшов вже від партії «Слуга народу».

Хто робив крупні пожертви на відбудову «Охматдиту» (дані Zaxid.net)

20 млн грн IT-платформа Grammarly

По 10 млн грн «Київстар», мережа заправок ОККО, центр авто «АВТ Баварія».

5 млн грн мережа мультимаркетів «Аврора», 0,4 млн грн директор «Аврори» Тарас Панасенко.

По 5 млн грн фінансова група Investment Capital Ukraine (ICU), онлайн-банк Monobank, біофармацевтична компанія Biopharma, шляхова компанія «Автострада», «Укрнафта».

4 млн грн виділив «ПУМБ» спільно із київським ЦУМом.

По 3 млн грн «Raiffeisen Bank – Aval» «Приватбанк».

По 2 млн грн компанія таксі Uber, компанія з послуг інтернет-маркетингу Netpeak, підприємець Григорій Козловський спільно з львівським Emily Resort.

1 млн грн «Нова пошта», служба таксі Uklon, виробник кормів «Кормотех», мережа супермаркетів «Сільпо», мережа супермаркетів «Фора», мережа супермаркетів Varus; мережа магазинів техніки «Алло»; мережа АЗК UPG; забудовник Stolitsa Group; підприємець Руслан Шостак спільно з TerWin (Лінія магазинів Eva, Varus); «Аккорд Банк»; інтернет холдинг Genesis; співвласник Genesis Володимир Многолєтній; «Абанк»; Intellias; SoftServe Ukraine.

400 тис. грн видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

(список благодійників і кінцеві суми пожертв можуть бути більшими)

Юрій Ніколов, «Наші гроші»