Криза кадрів: 5 з 6 кандидатів на посаду суддів КСУ за квотою президента визнали недоброчесними. Оголошено новий конкурсний відбір

15-16 липня семеро кандидатів пройшли співбесіди на посаду суддів Конституційного Суду, які подавалися за квотою президента. Співбесіди проводила Дорадча група експертів (ДГЕ). Після співбесіди один із кандидатів відмовився від участі в конкурсі.

“У результаті, ДГЕ визнала недоброчесними 5 з 6 кандидатів. На прикладі цього конкурсу чітко видно, що проблема не в процедурі чи механізмах відбору. Тут йдеться про брак доброчесних кандидатів, які подаються на конкурс. Люди просто не хочуть йти на конкурс, бо бояться, що експерти “завалять” їх без причини. Проте зі співбесід видно –  експерти ставлять адекватні запитання, і якщо кандидат може логічно на них відповісти – його визнають доброчесним”, – прокоментувала Антоніна Волкотруб, аналітикиня Центру протидії корупції (ЦПК).

ЦПК закликає правників з відповідним досвідом подаватися на новий конкурс. Це дасть змогу набрати справді кваліфікованих і доброчесних суддів.

Саме для цього ЦПК з партнерами адвокатували прозору процедуру відбору до КСУ: з відкритими для суспільства співбесідами та незалежним складом ДГЕ.

Кандидати також можуть податися на конкурс повторно, і комісія може змінити рішення щодо них. Цього разу повторно на конкурс подались Наталія Камінська та Олександр Радутний. Проте обидва кандидати не змогли логічно відповісти на питання експертів.

Так, професорка кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету Наталія Камінська отримала у дарунок гроші від своєї сестри. Цікаво, що чоловік цієї сестри за рік до цього позичав у самої кандидатки 15 тисяч доларів, і не повернув усю суму на момент дарунка. Також, у дисертаціях студентів, що захищались під керівництвом Камінської експерти виявили плагіат – у своїх роботах вони використовували текст дисертації самої Кандидатки без посилання на неї.

Олександр Радутний, нині доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, неодноразово помилявся у своїх деклараціях. У 2021 році він задекларував дві квартири, два гаражі та житловий будинок, вказавши їхню вартість у 1 гривню. На співбесіді пояснив це тим, що думав, що “декларація – це своєрідний діалог”. Також до кандидата виникли питання щодо походження коштів на квартиру у Харкові. Кандидат вказував що кошти були від продажу іншого майна, що належало його членам сім’ї, але це майно було “продано” на підставі договору дарування.

Більшість кандидатів, які подалися на конкурс вперше, теж не змогли скласти “тест” на доброчесність. Наприклад, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тамара Новікова купувала квартиру для себе, оформивши її на матір. За поясненнями Новікової, у неї самої не вистачало коштів на це житло, проте документально підтвердити джерела походження коштів у матері вона також не змогла. На питання щодо ремонту у цій квартирі, кандидатка зазначила що він ще не завершений, проте не буде детально розповідати, щоб “конкуренти не радувались”.

Інша кандидатка – Людмила Романенко зараз працює доценткою конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ. До неї у експертів виникло декілька питань щодо позик, які її сім’я постійно отримує від сторонніх осіб. Романенко ж пояснила це тим, що вони “комунікативна сім’я, яка завжди йде комусь назустріч”. Та попри постійні позики від третіх осіб, Романенко змогла позичити 5 тисяч доларів своїй матері на купівлю Audi A5. Також Кандидатка вирішила не декларувати авто Mercedes-Benz GLC 200D 2021 року випуску, яке зареєстровано на її ТОВ і на якому вона приїхала на співбесіду. Вона пояснила, що не декларує його, бо воно – службове.

Претендент на посаду Артем Рубанець досі працює на ТОВ “Ді енд Ай Еволюшн”. Раніше бенефіціаром ТОВ був Віктор Пономарчук, який змінив своє громадянство з російського на кіпрське. Пізніше він переписав частину бізнесу на свого брата, ймовірно, щоб уникнути санкцій.

Кандидат Рубанець також ніяк не зміг відповісти на питання щодо об’єктів нерухомості, які були оформлені на його матір та якими він мав право користуватися. Під сумнівом також і його політична незалежність, адже Рубанець здійснював свою адвокатську діяльність за спільною адресою зі своїм однокурсником та чинним нардепом Миколою Тараріном.

Інший кандидат – Ігор Ярчак – нині керує юридичним управлінням Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Експертів зацікавила земельна ділянка Ярчака у селі Гатне, що поруч з Києвом. Він зумів придбати її за 26 тисяч доларів у 2020 році та продати майже у шестеро дорожче кількома роками пізніше. Адекватно пояснити, як так сталося, кандидат не зміг. Також сумніви викликала історія з кредитом на будинок у 170 тисяч доларів, який Ярчак отримав у 2007 році. За словами кандидата, щоб повернути цей кредит, необхідно було продати будинок батька. Проте у розписці від покупця була адреса не будинку батька, а того будинку, на який брався кредит. Сам кандидат назвав це “опискою”.

Ярчак відмовився брати подальшу участь у конкурсі перед тим, як експерти мали оголосити, чи відповідають кандидати вимогам доброчесності.

Адвокат та військовослужбовець Костянтин Красовський на співбесіді відповідав на питання експертів щодо розбіжностей у декларуванні. Серед усіх претендентів він – єдиний, хто зміг логічно відповісти на питання та розвіяти сумніви експертів. Як результат, він – єдиний, кого ДГЕ визнала доброчесним.

Проте одного доброчесного кандидата недостатньо для продовження добору. Саме тому ДГЕ переоголосила конкурс і знову проводитиме співбесіди з новими кандидатами.