Відбір суддів Антикорсуду

Чи дозволить парламент надалі незалежним міжнародним експертам відбирати суддів Антикорсуду та чи знизить стандарт оцінки кандидатів

Найближчі дні парламент голосуватиме кілька законопроєктів напряму пов’язаних із конкурсами в суддівську систему, в тому числі до Вищого антикорупційного суду.

Перший – законопроєкт №11426, який пропонує продовжити строк повноважень Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) в частині відбору суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) лише до 1 листопада 2025 року.

Проблема в тому, що строк повноважень ГРМЕ дійсно негайно потребує продовження, адже вже листопаді цього року повноваження міжнародних експертів припиняються і якщо строк не продовжити – чинний конкурс втратить зміст і буде провалений.

Проте, депутати під час розгляду на комітеті з правової політики підтримали наразі проєкт, який продовжує строк повноважень ГРМЕ лише до завершення поточного конкурсу, але не довше 1 листопада 2025 року. Цього  явно недостатньо для забезпечення незалежності подальших процесів добору суддів ВАКС.

Нагадаємо, що ГРМЕ – це допоміжний орган Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), який був створений, щоб допомогти відібрати на посади суддів ВАКС доброчесних та професійних кандидатів. Саме завдяки  створенню ГРМЕ свого часу конкурс до ВАКС став найуспішнішим серед інших конкурсів в суддівській системі і не тільки. 

Звісно, ВАКС не ідеальний суд, до окремих суддів в нас є чимало питань. Але створення і участь в процесі добору міжнародних експертів свого часу забезпечило можливість викинути з процесу добору понад майже половину недоброчесних кандидатів.

Чому одного року замало? Вже очевидно, що найближчі кілька років заповнення вакансій у ВАКС буде системним процесом. Вже на чинному конкурсі частина суддів з першої інстанції виявили бажання працювати в апеляційній палаті. Це означає, що в разі їх відбору туди – в суді знову будуть вільні місця і необхідно буде проводити новий добір. 

Залучення міжнародних експертів до добору суддів вже неоодноразово показало  свою ефективність. 

Щобільше, наразі ми як країна маємо створити Вищий адміністративний суд, який має перебрати на себе повноваження слухати ключові адміністративні спори між органами влади центрального рівня та громадянами. Останній Меморандум з МВФ вимагає, щоб ГРМЕ була залучена до відбору суддів цього суду також. 

Тому спроби обмежити чи ліквідувати цей механізм якнайшвидше є нічим іншим як бажанням врешті отримати вплив на заповнення вакансій в суді, який розглядає справи ТОПкорупції. А також створити передумови для зриву виконання зобов’язань перед МВФ.

Тому ми закликаємо депутатів при розгляді цієї ініціативи: підтримати механізм, який забезпечить участь ГРМЕ у процесі відбору суддів ВАКС щонайменше два роки для повноцінного завершення всіх необхідних конкурсних процедур в суді.

Другий законопроект щодо конкурсів в суди, який парламент голосуватиме цього тижня – №11425. Він пропонує прибрати з закону поріг у тестуванні кандидатів в судді на когнітивні здібності.

За чинними правилами, щоб пройти до наступного етапу, кандидати мають скласти тест на когнітивні здібності не менш ніж на 75%. Простою мовою, це перевірка, як людина мислить, розв’язує задачі, аналізує інформацію та вчиться нового. Такі тести необхідні, щоб оцінити, наскільки кандидати здатні виконувати конкретні завдання, які притаманні посаді судді.

Щоб оцінити це об’єктивно, необхідні уніфіковані критерії. Законопроєкт же пропонує надати Вищій кваліфкомісії суддів (ВККС) можливість самостійно визначати середньо допустимий бал з тестувань щодо когнітивних здібностей. Тож ні про яку об’єктивність не йдеться. Залишається великий ризик, що в такому разі поріг проходження тесту значно знижуватимуть в ручному режимі аби протягнути бажаних кандидатів. 

Нині ВККС проводить два конкурси на посади суддів: до Вищого антикорупційного суду та апеляційних судів. Для обох конкурсів тестування з когнітивних здібностей є обов’язковим етапом. Проте законопроєкт пропонує фактично змінити умови цих конкурсів, тобто не застосовувати коефіцієнт успішності у 75% при оцінюванні.   

Змінювати правила “на ходу” – недопустимо, оскільки це ставить в нерівне становище осіб, які через відповідне тестування з когнітивних здібностей не взяли участь у відповідних конкурсах.

Рішення про те, щоб дати ВККС більше свободи самостійно вирішувати пороговий бал, виправдовують тим, що саме так зробили на конкурсі до Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ). Проте на тому конкурсі понад половину кандидатів відсіяли саме після тестування з когнітивних здібностей. 

Крім цього, претендувати на посади суддів ВАКС та апеляційних судів можуть далеко не всі правники (як в конкурсі до СДІ), а лише три категорії осіб, які мають гідний бекґраунд у знаннях: судді, науковці та адвокати. Тобто мова йде про осіб, які через вимоги повинні мати високий рівень загальних здібностей. 

 Деякі політики апелюють, що доцільно знести поріг у 75%, адже багато людей просто не складуть цей тест на такому високому рівні. Однак працівники незалежних антикорупційних органів складають його успішно. Зокрема, прокурори САП, а також голови НАБУ і НАЗК. Тобто такі маніпулятивні заяви про «надскладні тестування» роблять лише з однією метою – протягнути своїх. 

На думку Центру протидії корупції, змінювати відсоток успішності щодо тестування з когнітивних здібностей – це передчасне рішення, для якого немає об’єктивних причин. ЦПК закликає депутатів не голосувати за цей законопроєкт.