Ризик зливів завдань кандидатів та відсутність прозорості: чому ВККС має змінити положення, за яким відбирають суддів

У вересні-жовтні 2024 року Вища кваліфкомісія суддів (ВККС) розпочне проводити кваліфікаційний іспит на посади суддів до апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). 

Проте правила, за якими проводитиметься іспит, містять низку ризиків. ВККС має виправити їх, щоб провести прозорий добір та обрати доброчесних кандидатів. 

Ці правила ВККС визначила у Положенні про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі – Положення). Його мета – забезпечити чіткі правила на всіх етапах конкурсу, який би звів до мінімуму корупційні ризики під час конкурсів на посади суддів. Надалі ВККС застосовуватиме цей документ не лише до конкурсів, які тривають зараз (до Вищого антикорсуду та апеляційних судів), а і до всіх майбутніх конкурсів на посади суддів – починаючи від місцевих судів і закінчуючи Верховним Судом. 

Центр протидії корупції (ЦПК) має низку зауважень до Положення, які стосуються прозорості процедури проведення конкурсів. На нашу думку, якщо члени ВККС не внесуть відповідні зміни до Положення, у майбутньому це може призвести до зловживань деяких посадовців ВККС під час конкурсів.

Що варто виправити у Положенні?

1. Передбачити обовʼязок для ВККС оприлюднювати на їхньому вебсайті деперсоналізовані відповіді за результатами виконання учасниками конкурсу практичних завдань та самі завдання. 

При цьому важливо запровадити норму, при якій всі практичні завдання учасники конкурсів мають виконувати виключно на комп’ютері (можливий виняток – непередбачувані та виключні обставини  обставин). Виконані за допомогою техніки завдання мають одразу вноситися в систему та надалі оприлюднюватися. Це підвищить довіру до процесу та запобігатиме можливій підміні  бланків відповідей у кандидатів. 

1. Визначити, що конкурсанти мають виконувати єдині для всіх практичні завдання в один день. При цьому, завдання обираються електронною системою рандомно; деперсоналізована відповідь учасників конкурсу одразу після його виконання розміщується на вебсайті ВККС. Це забезпечить єдині підходи до оцінювання робіт кандидатів. А громадськість та сторонній спостерігач зможуть так само порівняти відповіді та зробити відповідні висновки. 

1. Оприлюднювати на вебсайті ВККС оцінки, виставлені за практичні завдання персонально кожним членом екзаменаційної комісії ВККС, та надалі виконані завдання із зазначенням автора. Так громадськість зможе побачити не загальну оцінку всіх членів ВККС, а кожного окремого з них. Це допоможе зрозуміти, чи “тягне” якийсь член комісії “свого” кандидата. 

Нагадаємо, що на конкурс до апеляційних судів свої кандидатури подали родичі членів ВККС. Єдиний шанс забезпечити прозорість відбору – зробити дані про оцінки всіх кандидатів публічними.

1. Прибрати положення, які дозволяють Національній школі суддів України (НШСУ) залучати до розробки та рецензування тестових, практичних завдань сторонніх осіб. Якщо допустити до цього процесу сторонніх людей, це створює ризик зливу завдань конкурсу та методологій оцінки практичних завдань зацікавленим особам, що вплине на якість проведення таких конкурсів. 

При розробленні тестових питань до конкурсу в апеляційні суди НШСУ вже залучала сторонніх осіб, прізвища яких приховала від громадськості. У результаті це ніяк не допомогло покращити якість тестів. Учасники конкурсів виявили понад 200 різних помилок у завданнях. 

Затягування з розробкою тестів – одна з причин, чому конкурс на посади суддів апеляції та ВАКС розпочали фактично через рік після його анонсу. 

1. Розробити механізми, за яким працівники ВККС та НШСУ при розробленні завдань не зможуть зберегти інформацію для використання у власних інтересах чи передачі третім особам. 

Це необхідно для того, щоб уникнути випадків втручання, яке ймовірно трапилося на одному з останніх тестувань під час проведення кваліфікаційного оцінювання. Тоді учасники помітили, що питання у їхніх бланках дублюються.

Запобігти таким випадкам можна, розробивши Порядок інформаційної безпеки ВККС та НШСУ.

***

Усі ці пропозиції ЦПК озвучив 7 червня 2024 року на громадському обговоренні проєкту Положення. Вони засновані на кращих практиках, які довели свою ефективність під час проведення конкурсів на посади голови НАЗК, суддів Конституційного Суду та дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя тощо.

Проте тоді ВККС звела це обговорення до формальності та у фінальному варіанті документа не врахувала більшість зауважень та пропозицій громадськості. Натомість – включила сумнівні положення, які можуть призвести до зловживань з боку членів ВККС. 

Невдовзі саме за цими правилами ВККС почне проводити конкурс на посади суддів в апеляційні суди та ВАКС. 

Так, для кандидатів на посади суддів в апеляційні суди іспити з права почнуться 2 жовтня 2024 року. У листопаді кандидати проходитимуть другий етап конкурсу, на якому складатимуть тестування з когнітивних здібностей (це фактично тести на  IQ). На третьому етапі вони виконуватимуть практичне завдання. 

Після цього ВККС за участю Громадської ради доброчесності планує почати проводити співбесіди. Це має відбутися на початку 2025 року, тобто такими темпами перших суддів апеляції зможуть призначити уже наприкінці 2025 року. 

Щодо добору на посади суддів ВАКС. На першому етапі конкурсу, який розпочнеться найближчими днями, його учасники складатимуть тестування на IQ, далі – тестування з права та практичні завдання. Попри те, що тестові питання на знання права ще рецензуються НШСУ, ВККС планує завершити проведення IQ-іспиту до кінця цього року та з 2025 року розпочати проводити співбесіди за участю Громадської ради міжнародних експертів. 

Однак без виправленого Положення ці конкурси не є прозорими та створюють умови для зловживань посадовцями ВККС. ЦПК закликає ВККС доопрацювати Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, врахувавши зазначені вище зауваження.