“Чому неякісні міни потрапили на фронт, і ми ще й за них заплатили своїми податками? За це відповідає Міністерство оборони України. Конекретно – їхнє головне управління контролю якості, яке знаходиться прямо під міністром оборони і йому безпосередньо підпорядковане”, – пояснює голова правління ЦПК.
За словами Шабуніна, у Міністерства оборони була єдина задача в цьому контракті — перевірити, чи якісними є міни, які йдуть на фронт і за які підприємство отримало 75% авансу з бюджету.
Саме військове представництво – воєнпреди – Головного управління технічного оцінювання та контролю якості озброєння та військової техніки Міноборони – єдині, хто перевіряють виготовлену продукцію перед відправкою на передову.
Агенція оборонних закупівель (АОЗ) не може заключити контракт з виробником до того, як військове представництво надасть їм висновок, що перевірений ними завод може виготовити потрібну кількість снарядів необхідної якості у заявлені строки.
“Головне управління якості в цьому конкретному кейсі зі 100 000 мін, хоча там їх, насправді, більше, такий документ підписало. Більше того, воєнпоєди тричі змінювали свою думку. Спочатку написали, що є ризики, що завод зробить стільки мін – зробить точно менше; і є проблеми з комплектуючими. А потім воєнпрєди свою позицію міняють і кажуть, що цих ризиків немає. Все це сталося перед заключенням АОЗ контракту на початку цього року,” – додає Шабунін.
Отже, законодавством та нормативною базою передбачено, що військове представництво Міністерства оборони має підтвердити спроможність виробника виготовити необхідну кількість озброєння. “Воєнпрєди підписуються, що оцей конкретний завод зробить якісні міни”, – пояснює Шабунін.
За словами Шабуніна, скандал із мінами виник саме зараз тому, що завод зірвав графіки постачання і обіцяні сотні тисяч мін почав відправляти військовим лише на початку осені цього року. “Воєнпреди обманули двічі: щодо спроможності якісні міни зробити, і спроможності в нормальній кількості ці міни поставити”.
Військове представництво Міноборони здійснює не лише обов`язкову перевірку виробничих спроможностей заводу перед укладанням контракту безпосередньо на підприємстві: чи правильний виробничий процес, чи дотримані всі стандарти, чи правильно збирають снаряд. Також воєнпрєди, зі слів Шабуніна, мають перевіряти кожну готову партію перед відвантаженням. Тому і озвучену владою проблему з неякісним порохом мали ідентифікувати ще в процесі виробництва, а не в кінцевій міні на фронті.
Також воєнпреди мають перевіряти якість кінцевого товару і ставити свої підписи під тим, що продукція – належної якості перед тим, як вона поїде на фронт. У випадку з неякісними мінами такі підписи були.
Військові, які отримують снаряди безпосередньо на лінії бойових дій, можуть перевірити лише цілісність упаковки і міни.
“Саме тому повну відповідальність за те, що неякісні міни потрапили на фронт несе Міністерство оборони”, – вважає Шабунін – “Саме це і треба поремонтувати”.
Міністерство оборони має взяти на себе відповідальність і визнати проблему контролю якості і переглянути всю процедуру, адже вона стосується всіх контрактів на озброєння та боєприпаси, а не лише виготовлення конкретних мін, вважає експерт.