Підсумок та що робити?

Ми всі вже настільки втомлені, що навіть скептики, десь там в глибині глибин, надіються на якесь чудо в перемовинах Трампа. Навіть розуміючи, що його не може бути. Це як розум кажем одне, а емоції інше. Ну просто дуже не хотілося вірити в реальність.

Як в лютому 22-го, коли все казало що буде війна, а емоції казали - такого не може бути в 21 сторіччі. Ну просто не може бути в центрі Європи війни з бомбардуванням міст, ударами ракетами, розстрілом цивільного населення і тортурами. Може.

Так і з Трампом, коли дії і розум каже одне, а емоції та втома дуже хочуть чуда. Не може одна людина перекреслити напрямок політики країни за 100 років. Ну не може він стати союзником РФ. Ну не може кинути і зрадити всіх союзників.

Трамп про Канаду: "Одна з наймерзенніших країн, з якими я мав справу"

Може. Може і робить.

І не важливі причини, мотиви і діагнози.

Наш найбільший союзник нас зрадив. Все. Крапка. Ні, поки що він не дає зброю росіянам і не допомагає нас вбивати. Але очевидно, що в процесі "замирення", як він бачить, інтереси росії для нього важливіші.

Можна не хотіти в це вірити, можна злитися, але факт є факт.

Наш вчорашній союзник бачить інший варіант закінчення війни ніж ми. Йому насрати на не те що на нас напали.

Йому не важливо що він цим підтримує майбутні війни та агресії. Він великий і сильний. "Зі мною такого не буде" вважає Трамп.

Побачимо. Каже історія імперій.

Він створює новий світопорядок. І рф йому цікавіша ніж ми. Бо ми малі, бідні і слабкі. рф теж не торт, але там ядерка. І Китай під боком.

Маю надію, що не дійде до того, що Трамп оголосить нас терористами та "укрохуситами" і не вдарить американською зброєю по нам. Хоча я і не виключаю такого.

Америка то не Трамп. Звісно. Але зараз Трамп приймає рішення від яких залежится життя кожного з нас і наших дітей. І збурених голосів "америки" я не дуже чую. Там яєць не стало. В прямому та переносному.

Можливо, можливо, щось потім і зміниться. Бо життя бентежне, а росія завжди зраджує. Але зараз є факт.

За нас, без нас вирішують нашу долю не на нашу користь.

Того як ми хотіли та мріяли, що нас завалять зброєю і створять нам вигідні умови для перемовин не буде.

В нас поки що обіцяють забрати останнє і не давати те, за що вже проголосовано конгресом США.

Ну, життя не справедливе. Але ми це знаємо як ніхто інший.

Це дуже не приємно, боляче і зовсім несподівано в площині наших надій і останніх 10 років війни. Але це факт.

Ми потрібні тільки самим собі. Ми, найдосвідченіша армія Європи і світу, яка протистоїть в повноцінній війні ворогу що має тотальну перевагу.

І ми робимо те, що не під силу іншим. І це вже є. І цього у нас не відняти.

Нічого критичного та фатального не трапилось. Просто американська влада нас зрадила. Таке вже бувало.

Тому збираємось до купи і шукаємо інші варіанти. росія 2022 і 2025, це вже інше.

Але є і гарні новини.

Ряд країн ЄС і Канада (і ще кілька країн) всерйоз розмірковує про відмову від літаків F-35. Американцям треба готуватися до того, що їх президент втратить всіх покупців новітньої американської зброї в Європі.

А ВПК Америки це дуже великі кошти. Але навряд чи вони зможуть повернути довіру до штатів.

Кидал ніде не люблять. Задню в Європі «круті чуваки» вмикати не будуть тому будуть шукати збут серед не дуже демократичних країн. І росія тут Трампу зрозуміла і комфортна. Але грошей там не буде.

Тому Американці будуть своїми податками фінансувати закупівлю американської зброї в борг росією. Ну, а в кінці росіяни кинуть Америку і вʼїбуть її разом з Китаєм. Бо Америка то далеко і там всякі заморочки. А Китай ось він, близенько, зрозумілий і вже вмонтований в економіку.

Де ми в цій схемі? Там де і вся Європа. Коли путін наїбе Трампа і разом з Китаєм почне діяти проти США, ми будемо нейтрально спостерігати. Ну, якщо будуть гарні пропозиції, то може допоможем. Але це не точно.

Але то про дуже довгий період.

Нам зараз треба пережити чергову турбулентність (в першу чергу емоційну) і вигребсти. І не наробити помилок всередині країни.

Бо шансів оплачених такою високою ціною, раз на кілька сторіч випадає.

Роман Донік