Головний «пенсіонер» Київщини Василь Фатхутдінов: через три рукостискання до путіна

2011 року, ще за правління державного зрадника Віктора Януковича, керувати обласним управлінням Пенсійного фонду поставили генерала міліції Василя Фатхутдінова. І сидить він досі в кріслі, попри пенсійний вік, не тому, що ефективний, а бо має глибокі корупційні зв’язки. Настільки глибокі, що «викорчувати пенька» допоможуть тільки журналістські розслідування, на які доведеться реагувати керівництву фонду

Спеціально для пана Євгенія Капінуса, голови правління Пенсійного фонду України: у секретаріаті ПФУ є аж три сектори, яким за функціональними обов’язками має бути цікавий Василь Фатхутдінов. По-перше, це сектор із питань запобігання та виявлення корупції, по-друге, це режимно-секретний сектор. І по-третє, це сектор із питань координації внутрішнього контролю. Фатхутдінов нікуди не тікає. Ба більше, навпаки міцно тримається за крісло. Не варто забувати й про те, що багатогранний Василь Гайнулович ще й головує в колегії при начальнику ПФУ. Себто пан Капінус бачиться з ним регулярно.

Пенсіонери Київщини добре обізнані: основна задача Фатхутдінова на керівній посаді – максимально затягувати пенсійні виплати та їх занижувати. Особливо часто це практикують на вимушених переселенцях. «Може, поки пенсіонери будуть із нами судитися, повмирають і не треба нічого нікому платити», – нерідко не під запис говорить посадовець, котрий і сам давно пенсіонер. Голова пенсійного фонду Київщини має пенсію 100 тисяч (сума може бути й вищою, це без різноманітних доплат за «заслуги») та як керівник обласного управління отримує зарплату 126 тисяч. Разом 226 тисяч на місяць! Тоді як більшість пенсіонерів, які працюють, ледь зводять кінці з кінцями. Не кажучи вже про тих, які не працюють.

Та від сьогодення Фатхутдінова повернемося в його минуле. В усіх біографіях головного «пенсіонера» Київщини написано: заслужений юрист України, науковець, генерал-майор міліції, був заступником Міністра внутрішніх справ – начальником міліції безпеки (при скандально відомому міністрові-соціалістові Василю Цушку). До цього працював заступником начальника управління внутрішніх справ у Київській області. Разом із Цушком із міністерства пішов, коли туди повернувся Юрій Луценко.

На керівника управління Пенсійного фонду Фатхутдінова посватав генерал СБУ Анатолій Присяжнюк, він із 2003 по травень 2005 року сидів у тому ж кріслі заступника глави МВС, яке 2006 року «успадкував» Василь Гайнулович. Фігура Присяжнюка настільки одіозна, що про нього можна писати кримінальні детективи. На час призначення Фатхутдінова в Пенсійний фонд Присяжнюк керував Київщиною і був одним зі стовпів «Партії регіонів». За часи роботи в КОДА повністю зачистив Київську область під «регіоналів», витіснивши з області будь-яку опозицію. На цю посаду Присяжнюк потрапив за квотою Юрія Бойка, котрий при Януковичу був «смотрящим» за нашою областю, та ОЗУ Фірташа-Льовочкіна.

Хоча Присяжнюк і має звання генерала СБУ, кар’єру зробив в органах міліції. Довго працював у Криму, потім керував управлінням МВС Полтавщини, після служби в МВС був заступником голови Ради міністрів АР Крим, головою правління ДАК «Чорноморнафтогаз», пів року – заступником голови СБУ, а далі, аж до перемоги Євромайдану, керував на Київщині. 2019 року намагався стати нардепом від «ОПЗЖ», але не пройшов. 2020 року балотувався до Київської облради від «Нашого краю» (очолював обласний осередок) і теж пролетів. «Партія регіонів», «ОПЗЖ», «Наш край» – усі ці проросійські партії в нас заборонені.

Підсумуємо: Присяжнюк всю каденцію державного зрадника, президента-втікача Януковича вірно служив злочинному режиму. Основні його «досягнення»: системний тиск на бізнес, махінації з бюджетом, фальсифікації виборів. Він потрапив під люстрацію, однак це найменше покарання, яке отримав за свою діяльність. А от Фатхутдінова після Майдану не люстрували. А дарма…

Скажи, хто твій друг і я скажу, хто ти. Друг Фатхутдінова – Присяжнюк, а друг Присяжнюка – генерал Василь Зарубенко. Оскільки ця фігура призабута, трохи про неї нагадаємо. Випускник вищої школи КДБ СРСР, ексначальник по роботі в колишній НДР російського диктатора путіна. Зарубенко не приховує, чим займався в Німеччині, у Мережі можна знайти його біографію, де розповідається, як він викрив цілу шпигунську резидентуру ЦРУ.

Старі зв’язки сприяли злету кар’єри Зарубенка в Україні, куди він повернувся з Москви після розпаду СРСР. Протягом семи років кадебіст працював заступником начальника ГУ МВС України в Київській області по Чорнобильській зоні. Після того, як його зняли з посади і ним зайнялася прокуратура, в Ізраїлі виявили на рахунках генерала та його дружини більше 40 мільйонів доларів. Нібито через тиск із Москви справа була закрита.

«Покарали» генерала призначенням першим заступником начальника кримінальної міліції Київської області. А згодом він очолив Головне управління МВС в Київській області. Тоді джерела запевняли, що крісло Зарубенко отримав після дружнього прохання до Леоніда Кучми від путіна. І йшов би генерал до посади міністра, якби сам себе не утопив. 2003 року в аеропорту «Бориспіль» затримали молдовського кримінального авторитета Григорія Карамалака, який перебував у міжнародному розшуку. За чутками, Зарубенко запропонував Карамалаку угоду: 5,5 млн доларів в обмін на свободу. Той погодився і чкурнув до росії. Скандал коштував генералу кар’єри. У Кучми саме вибори на носі, дістається і від європейських партнерів, і від опозиції, а тут ще й така халепа. Відновитися на посадах Зарубенко так і не зумів, на перепоні стала Помаранчева революція.

У відкритих джерелах вдалося знайти його привітання ветеранів до 9 травня 2017 року. Там, окрім глибокої «ватності», генерал розповідає про знайомство з путіним. «Так, вітався з ним за руку, – зізнається Зарубенко. – То що тепер знищити мене?» Ой, применшує свою роботу в Німеччині, він із путіним не тільки за руку вітався, а шефствував над ним.

Так склався цікавий ланцюжок із високопоставлених пенсіонерів: Фатхутдінов тисне руку Присяжнюку, який був його протеже по службі, а Присяжнюк – товаришу Зарубенку, котрий тиснув руку путіну.

Макар Калюжний