Німеччина розміщує війська біля кордонів росії

Німеччина оголосила про плани розмістити свої війська на східному фланзі НАТО в Литві, що стане першим постійним зарубіжним розгортанням німецьких військ за останні десятиліття.

Згідно із заявою Бундесверу, підрозділ буде повністю оперативним до 2027 року, повідомляють західні ЗМІ.

Водночас Німеччина ухвалила історичне рішення різко збільшити військові витрати, звільнивши оборонний бюджет від обмежень на запозичення.

Армія країни, бундесвер, перебуває у процесі масштабного переозброєння, оскільки, за словами начальника Генштабу генерала Карстена Брейєра, «російська загроза не обмежиться Україною».

Генерал вважає, що НАТО має бути готовим до нападу протягом чотирьох років: «Не питання, скільки часу мені потрібно. Питання — скільки часу дасть нам Путін», цитує військового Бі-Бі-Сі.

Ця заява – відображення глибоких змін у німецькій політиці після вторгнення росії до України. Ще недавно Німеччина дотримувалася обережної лінії: демілітаризація, торгівля з Росією, ставка на м'яку силу. Все змінилося з Zeitenwende — поворотним моментом, оголошеним канцлером Олафом Шольцем у лютому 2022 року, коли він пообіцяв €100 млрд на переозброєння.

Але цих грошей не вистачило навіть на латання дірок, поскаржився генерал Брейєр. За його словами, армія потребує додаткових 100 000 солдатів та повномасштабної реформи.

Проблеми глибокі: від нестачі боєприпасів та людей до старих казарм. Звіт комісара Бундестагу у справах збройних сил описав ситуацію як «надто мало». Тільки на ремонт інфраструктури знадобиться €67 млрд.

Щоб прискорити реформу, наступник Шольца, Фрідріх Мерц, поспіхом проштовхнув скасування боргового ліміту ще до розпуску парламенту, інакше нова ліва та праворадикальна більшість могла б перешкодити реформі.

За даними YouGov, 79% німці вважають Путіна небезпечним для Європи. Майже стільки ж - 74% так само оцінюють Дональда Трампа. Після недавніх антиєвропейських заяв віце-президента Джей Ді Ванса довіра до США як гаранта безпеки різко знизилася.

Тепер Берлін вирішує: на кого спиратися, якщо Америка йде сторону? Молодь змінює погляди, навіть вихованні у дусі пацифізму. 18-річна Шарлотта Крефт каже: «Ми виросли з думкою, що Німеччина не має воювати. Але зараз ми зобов'язані захищати демократію та свободу».

Проблема у тому, що людей в армії не вистачає. План збільшити чисельність до 203 тисячі провалився. Генерал Брейєр наполягає: країні потрібно 460 000 військових, включаючи резерви. Тому повернення призову «абсолютно необхідне».