Рада суддів України запропонувала свій список кандидатів до Експертної ради

Рада суддів пропонує, аби суддів до нового адмінсуду обирав суддя ОАСК та інші фігурати журналістських розслідувань із сумнівними статками та репутацією

Експертна рада — це новий орган, який має разом із Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) відібрати суддів до двох нових судів: Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Раніше Верховна Рада підтримала законопроєкт, за яким кандидатів в Експертну раду пропонують сумнозвісна Рада суддів та міжнародні партнери. У підсумку, ВККС має затвердити по три кандидата від кожного із цих суб’єктів. Нагадаємо, Центр протидії корупції (ЦПК) ще до ухвалення законопроєкту критикував підхід, за якого саме Рада суддів має пропонувати кандидатури в новостворений орган для відбору вказаних суддів.

Ці суди мають бути створені, аби перебрати повноваження Окружного адміністративного суду (ОАСК), ліквідованого після того, як керівництво ОАСК та інші особи стали підозрюваними в спробах захопити державну владу.

Поміж кандидатів, яких Рада суддів вважає достойними відбирати суддів нових судів — і суддя того самого вже ліквідованого ОАСК Костянтин Кобилянський.

«Раду суддів досі очолює Богдан Моніч, який присутній на «плівках ОАСК». ЦПК постійно фіксує зі сторони Ради суддів дії, які виглядають як саботаж судової реформи в Україні. Тож не дивно, що в цій ситуації Рада суддів намагається довести відбір суддів до нових судів до абсурду», — зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

Раніше — у 2019 році — Кобилянський був визнаний таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, згідно з висновком Громадської ради доброчесності (ГРД). Так, у Кобилянського помітили майно незрозумілого походження та використання ним результатів наукової праці свого наукового керівника Сергія Ківалова при написанні дисертації. Також Кобилянський визнав протиправним дії Генпрокуратури щодо звернення до Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції щодо проведення спеціальної перевірки стосовно так званої «судді Майдану» Алли Чалої, яка у 2013 році виносила рішення проти учасників мирних акцій протесту.

Також до запропонованого Радою суддів списку увійшли ще 8 кандидатів, зокрема:

Ганечко Олена Миколаївна, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ганечко — фігурантка журналістського розслідування Слідство.Інфо. У 2015 році журналіст виявили, що чоловік судді — адвокат Ігор Парубочий — продавав люксовий позашляхових Porsche Cayenne та нерухомість на триста тисяч доларів. Також журналісти зафіксували чоловіка судді на спорткарі Ford Mustang. Ці активи не були задекларовані.

ВККС рішенням 2017 року визнала Ганечко такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді в складі Верховного Суду. Ганечко подала позов до Верховного Суду з метою оскарження зазначеного рішення ВККС, проте суд відмовив у задоволенні її вимог.

Також щодо Ганечко є і негативний висновок ГРД про її невідповідність як кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики. Висновок ГРД свідчив, що спосіб життя Ганечко не відповідав задекларованим доходам. Також Ганечко, на думку ГРД, не застосувала належних запобіжних заходів до «пасинка олігарха Дмитра Фірташа Сергія Калиновського», який підозрювався у вчиненні ДТП, де загинуло дві особи, у результаті чого підозрюваний покинув територію України.

Як повідомляють «Наші гроші», Олена Ганечко входила до трійки суддів Шостого апеляційного адмінсуду, які «наказали закупівельникам Міноборони знести жорсткі вимоги до постачальників харчів на користь попередників». Також, Ганечко була однією із підписантів відкритого листа до Президента та виступала проти участі незалежних міжнародних експертів у відборі членів ВРП та проти судової реформи загалом, просуваючи наративи про «зовнішнє управління», що збігаються з російською пропагандою.

За збігом обставин Ганечко входить у персональний склад Ради суддів, яка її і рекомендувала до Експертної ради з відбору нових суддів.

Головенко Олег Дмитрович, суддя Київського окружного адміністративного суду.

У 2018 році Головенко не пройшов кваліфоцінювання ВККС на відповідність займаній посаді. Причина — суддя не набрав мінімально допустимого балу під час іспиту. Головенко звернувся з позовом до суду, де просив визнати відповідні рішення ВККС протиправними та скасувати їх, а також вимагав 1 млн грн моральної шкоди. У 2020 році Верховний Суд позов Головенка до ВККС задовольнив частково, визнав протиправними і скасував два рішення ВККС, якими підтверджувалася невідповідність Головенка займаній посаді. ВРП, виконуючи рішення Верховного Суду, відмовила в задоволенні подання ВККС про звільнення Головенка.

Також Головенко, ймовірно, брав участь у штучному перешкоджанні роботи ВККС під керівництвом екс-голови ОАСКу Вовка, подавши позов проти членкині ВККС Тетяни Весельської. Представником Головенка в цій справі був Олександр Кротюк, який зафіксований на «плівках Вовка» та обвинувачується в цій справі.

Також є питання до придбання квартири в Києві площею 123 м. кв., якою користувався Головенко. Так, згідно з декларацією судді, квартира була придбана тещею Головенко у 2021 році, яка працювала касиром. Вартість квартири за документами — 1,9 млн грн (72 тис. доларів), а реальна ринкова вартість — близько 200 тис. доларів.

Головенко приймав рішення, які мали ознаки політичної вмотивованості. Зокрема, скасовував результати голосування на виборчих дільницях, які допомогли кандидату від «Партії регіонів» перемогти на виборах до парламенту

Також Головенко був одним із підписантів відкритого листа до Президента, виступав проти участі незалежних міжнародних експертів у відборі членів ВРП та проти судової реформи загалом, просуваючи наративи про «зовнішнє управління», що збігаються з російською пропагандою.

Головенко також входить у персональний склад Ради суддів, який його й рекомендував до Експертної ради з відбору нових суддів.

Єзеров Альберт Анатолійович, суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

За опублікованою інформацією «Слово і Діло» в декларації Єзерова за 2020 рік містяться неправдиві відомості в розділах про нерухомість та фінансові зобов’язання, зокрема, на 31,4 тис дол. та 1 млн 132 грн, недекларування банківських рахунків тощо.

За два тижні до початку перевірки Єзеров написав електронного листа до НАЗК, у якому зазначив, що «він виявив відсутність у декларації відомостей».

За повідомленням «Автомайдану», суддя Верховного Суду Альберт Єзеров з іншими суддями в складі колегії фактично підіграли Павлу Вовку, повернувши його позов проти членкині ВРП Бондаренко назад до Київського окружного адміністративного суду (КОАС), не зважаючи на те, що такі позови підсудні Верховному Суду. Це рішення виглядало, як спроба допомогти одіозному Вовку уникнути дисциплінарної відповідальності, за що його могло бути звільнено з посади судді.

Єзеров входив до складу колегії Верховного Суду, яка визнала протиправним та скасувала Указ Президента Зеленського про скасування призначення Олександра Тупицького суддею КСУ. Через це рішення ДБР відкрило кримінальне провадження за зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 ККУ).

Кальник Віталій Валерійович, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до висновку ГРД, Кальник визнанний таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Кальник оскаржив цей висновок в ОАСКу попри неможливість його оскарження. У висновку ГРД йшлося, що суддя ймовірно декларував несправжню вартість активів та переконливо не зміг пояснити джерела походження коштів на них.

Також Кальник був одним із підписантів відкритого листа до Президента, виступав проти участі незалежних міжнародних експертів у відборі членів ВРП та проти судової реформи загалом, просуваючи наративи про «зовнішнє управління», що збігаються з російською пропагандою.

Синельников Євген Володимирович, суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

У 2010 році Синельников балотувався до Верховної Ради від Соціалістичної партії України. У 2014 році на позачергових виборах народних депутатів України Синельников був довіреною особою Бондаренка Анатолія Васильовича — нині міського голови Черкас, який у 2020 році подав позов проти Президента України Зеленського за образу.

Був помічником народного депутата України від політичної партії «Блок Петра Порошенка» Владислава Голуба.

Чорна Валерія Вікторівна, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

За роки роботи у ВАКС у судді Чорної були рішення, які відверто дивували. Наприклад, суддя Чорна була в колегії суддів, що виправдала фігурантів справи Охматдиту на 30 млн грн, яких раніше засудили до 5 і 4 років позбавлення волі.Однак навіть якби вони й підтримали вирок першої інстанції фігуранти все одно б уникнули відповідальності, адже строк давності притягнення до відповідальності сплив за тиждень до оголошення вироку.

Також колегія АП ВАКС із Чорною в складі не стала брати під варту фірташівського директора Запорізького титано-магнієвого комбінату Володимира Сивака, хоча призначала йому 3,5 роки ув’язнення. Уже наступного дня Сивак виїхав з України та більше не повертався. Зараз він оголошений у міжнародний розшук.

До цього колегія за її участю так само не встигла в строк розглянути справу експосадовця Генпрокуратури Нагалевського, через що той уникнув 2 років ув’язнення.

Чорна також була в головуючою колегії суддів Апеляції ВАКС, які відмовили в стягненні Хустського та Жежелівського кар’єрів у справі про конфіскацію активів у російського олігарха Дерипаски.

У 2019 році Рада суддів, членом якої є суддя Чорна блокувала обрання членів Конкурсної комісії, яка має обирати членів ВККС.

Чумаченко Тетяна Анатоліївна, суддя Верховного Суду у відставці.

У складі колегії визнала незаконним та скасувала рішення Вищої ради юстиції щодо звільнення з посади судді Нелі Цибри за порушення присяги, яка ухвалювала рішення про арешт активістів черкаського Євромайдану. Також скувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення Анатолія Левченка, який позбавив прав активіста Євромайдану, з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області. У 2019 році ВРП відмовилася внести подання Президенту на призначення Чумаченко суддею Касаційного адмінсуду в складі Верховного Суду, однак вона оскаржила це рішення до Верховного Суду й домоглася його перегляду на свою користь.

Повний перелік кандидатів, запропонованих Радою суддів, можна знайти тут.