Провал дипломатії та виклик для американської політики

Останній тиждень серпня 2025 року став переломним моментом у російсько-українському військовому конфлікті, оголивши крихкість дипломатичних зусиль і поставивши під питання стратегію США щодо росії.
Події, що почалися з таємничої зустрічі на Алясці і закінчилися масованим ударом росії по Україні, змушують Захід переосмислити підхід до Кремля та його намірів.
Що пішло не так і яка ціна цього провалу для міжнародної безпеки та політичної репутації США?
Хронологія провалу: від надії до розчарування
15 серпня на Алясці відбулася зустріч, яка, за задумом її організаторів, мала стати поворотною точкою у врегулюванні конфлікту. На ній були присутні Дональд Трамп, Марко Рубіо з американського боку, а також Володимир путін, Лавров та ушаков із російською. Проте підсумки зустрічі залишилися неясними, і вона несподівано перервалась без помітних результатів.
Через два дні, 17 серпня, Стів Вітков, представлений як ключова постать у передачі інформації між москвою та Вашингтоном, оголосив на CNN про “прорив”.
За його словами, путін погодився на надання Україні гарантій безпеки, аналогічних до п'ятої статті НАТО, що стало б безпрецедентним кроком.
Трамп одразу підтримав цю заяву, написавши у своїй соцмережі про “великий прогрес” і закликавши “чекати на подальші відомості”. Однак обережніший Рубіо закликав до ретельного вивчення деталей, що, як виявилося пізніше, було не випадково.
18–20 серпня у Білому домі пройшла ще одна зустріч, цього разу за участю Трампа, європейських лідерів та Зеленського. Обговорювалася можливість надання Україні потужних гарантій безпеки в обмін на територіальні поступки – здавання Луганської та Донецької областей.
Трамп у конфіденційній розмові з Еммануелем Макроном висловив упевненість, що путін прагне укласти угоду, яка принесе йому Трампу “царський подарунок” у вигляді Нобелівської премії миру.
Кремль, який уважно стежив за переговорами, на цьому етапі не спростовував заяви про гарантії. Більше того, у телефонній розмові з Трампом путін запропонував спочатку провести зустріч із Зеленським віч-на-віч, а потім тристоронні переговори. Здавалося, що дипломатичний процес набирає обертів.
Однак у ніч із 20 на 21 серпня росія завдала потужного удару по Україні, включаючи американську фабрику в Мукачеві. Цей крок, який невдовзі після розмови Трампа з путіним, західні ЗМІ розцінили як “нахабний удар у спину”. кремль різко змінив риторику, відкинувши ідею гарантій безпеки та звинувативши США та Європу у “русофобії”.
Публічне обговорення було дезавуйовано, а ідея розміщення військ НАТО в Україні представлена як “інтервенція з метою знищення росії”. Переговори, що здавалися багатообіцяючими, впали.
Аналіз: пастка кремля чи помилка Заходу?
Те, що сталося, викликає безліч питань. Чи були заяви про прорив результатом непрофесіоналізму американської сторони? Можливо, Вітков і Трамп неправильно витлумачили наміри путіна, лаврова та ушакова, тоді як досвідченіший Рубіо відразу відчув підступ.
Інший сценарій — кремль свідомо заманив американську делегацію в пастку, дозволивши повірити в успіх, щоб потім принизити США, завдавши удару по Україні в момент активних переговорів.
Нарешті, не можна виключати, що Трамп, прагнучи гучних здобутків, сам став жертвою самообману, що підігрівається путіним.
Мотиви кремля залишаються предметом суперечок. Якщо путін справді хотів переговорів, масований удар та подальша відмова від гарантій безпеки виглядають ірраціонально.
Найімовірніше здається, що москва зробила ставку на військовий тиск, розраховуючи на тактичні успіхи на фронті.
кремлівська пропаганда стверджує, що "фортуна за нами", хоча британська розвідка оцінює, що для захоплення решти Донецької області росії потрібно 4 роки і 2 мільйони людей. Це говорить про те, що путін можливо переоцінює свої сили, ігноруючи довгострокові ризики.
Реакція США: єдність проти слабкості
Провал переговорів викликав рідкісну єдність в американському політичному спектрі. Навіть лояльні Трампу видання, такі як New York Post і Fox News, піддали його підхід до різкої критики.
New York Post закликає посилити санкції, підвищити тарифи та знайти “творчі способи” зупинити торгівлю російською нафтою та мінералами. Fox News наголошує, що "виживання України залежить не від розпливчастих запевнень, а від реальних гарантій, підкріплених силою".
Загальне посилання американських ЗМІ та експертів: настав час припинити “балаканину” і перейти до рішучих заходів.
Для Трампа ця ситуація стала "моментом істини". Його віра в те, що путін прагне "зробити йому подарунок", виявилася неспроможною. Провал дипломатичної стратегії може серйозно вплинути на його репутацію та шанси на виборах 2028 року. Більше того, бездіяльність сприймається Кремлем як слабкість, а в США як загроза національній репутації.
Шлях уперед: від слів до діла
Експерти, такі як Джордж Барс, наполягають, що для успішних переговорів необхідно "змусити росіянців програти" на полі бою. Постачання Україні зброї нового типу та посилення економічного тиску на росію стають ключовими завданнями.
Вікно для дипломатії, схоже, зачинилося, і США мають зробити вибір: продовжувати спроби умиротворення або перейти до стратегії активного стримування.
Події останнього тижня показали, що кремль не готовий до компромісів, якщо вони не гарантують домінуючу роль. Для Заходу це сигнал для перегляду підходу. Україні потрібні не обіцянки, а реальна підтримка, здатна зламати ситуацію на фронті. |