Deutsche Welle: Пані фон Крамон, Ваша оцінка виступу Віктора Януковича на сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Якою була реакція делегатів на його промову, які запитання ставили українському президентові?
Віола фон Крамон: Віктор Янукович під час свого виступу намагався подати Україну сучасною демократичною державою, що нині намагається позбутися негативного спадку, залишеного попередньою владою. Варто сказати, частково те, що говорилося, було нісенітницею, що стало зрозуміло після деяких запитань. Він говорив відносно довго, тож, вдалося поставити не так багато запитань. Але ті запитання, що пролунали, влучили в точно в яблучко. Звісно, його запитали про Юлію Тимошенко, котра була запрошена, але не одержала дозволу на виїзд. Як так може бути у демократичній країні? Нині багато колишніх урядовців або людей, які працювали на попередню владу, переслідуються, тож виникає запитання про вибірковість юстиції в демократичній Україні. Звичайно, запитали і про корупцію, яка, за даними Transparency International, не зменшилася, а навпаки зросла за президентства Януковича. Але на всі ці запитання не пролунало задовільних відповідей.
DW: Запитання про Тимошенко було очікуваним, так само, як і відповідь на нього…
Кожен, хто трохи переймається тим, що відбувається в Україні, знає, що Генпрокуратура не є незалежною. Але Янукович відповів, що не може казати слідству, проти кого висувати обвинувачення. Звісно, це правильно. Але коли говориш з людьми, які працюють в цій сфері, з суддями, тоді розумієш, що є сильний тиск. Якщо подивитися, хто нині сидить за ґратами, тоді стає зрозуміло, що немає ніякого об’єктивного і незалежного правосуддя, натомість воно піддається державному впливу, і цей вплив не зменшується, а збільшується. Саме на це ми сьогодні чітко вказали. Варто також зауважити, це суттєво, що критика на адресу політики уряду Януковича надходила сьогодні не від якоїсь однієї партії, а від представників усіх політичних сил, які мали можливість спитати. Сподіваюся, що це було сприйнято.
DW: До українського президента не було критичних запитань від російської делегації. Натомість у своєму виступі він наголосив, що від взаємовигідної співпраці Києва та Москви виграють не тільки ці дві держави, а і Європа, і весь світ. Як ви прокоментуєте динаміку українсько-російських відносин за часів президентства Януковича?
Якщо йдеться про справжню партнерську співпрацю, то це добре для регіону. Я в цьому переконана. Але не може бути асиметричної співпраці, наприклад, коли Росія пропонує щось Україні з високим потенційним тиском. Якщо Україна долучиться, то здобуде винагороду. Наприклад, матиме низькі ціни на газ. Якщо ж почне політично пручатися, то буде покарана, тобто платитиме світові ринкові ціни за газ. Для нас це не є формою партнерської співпраці.
DW: У Києві часто говорять про бажання одержати реальну перспективу членства в ЄС. Як, на Вашу думку, за теперішніх умов, можуть просуватися подальші відносини України з ЄС?
У видимий час Україні не може бути запропонована справжня перспектива вступу до ЄС. Прикро, але про це нині дійсно не йдеться. Але, я вважаю, що Україна може серйозно замислитися, що спершу можна серйозно розраховувати на тіснішу співпрацю з ЄС. І Європейський Союз дуже зацікавлений у цьому. Але для цього мають відбутися внутрішньополітичні позитивні зрушення в Україні. Для цього треба посилити опозицію, здійснити справжню реформу виборчого законодавства. Те, що нині дискутується, спрямоване зовсім в інший бік. Нині Україна не перебуває на шляху, який би показував, що вона прагне демократичних реформ, навпаки має місце наступ на демократію, обмежується свобода ЗМІ, права опозиції. Не потрібно не говорити про перспективи вступу до ЄС, коли політика спрямована у протилежному напрямку.
Розмовляла Наталя Неділько
Редактор: Леся Юрченко