23 серпня приблизно о 19:00, я був затриманий працівниками Служби Безпеки України за адресою фактичного проживання: м. Васильків, вул. Фрунзе 46-А, к. 27. Згідно врученої повістки, я був свідком по справі виявлення саморобного вибухового пристрою в м. Василькові, по вул. Грушевського 7, оф. 1.
Відразу після затримання, я був доставлений до Київського Обласного управління СБ України за адресою Проспект Перемоги 55/2, де тримали без пред`явлення звинувачення та без санкцій слідчого і суду до 27 серпня (тобто заначно більше ніж передбачені законом 72 години).
24 серпня в приміщенні, де я мешкаю, був проведений обшук співробітниками СБ України, під час якого співробітники СБУ, створивши умови, щоб я не міг бачити самого процесу обшуку, підкинули мені невідому речовину схожу на порох та флеш-накопичувач, де, як мені потім повідомили, знаходилася інформація ідентична тій, що була на СD-дисках, які начебто знайшли при обшуку за адресою Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського 7, оф. 1.
Під час перебування в будинку обласного СБУ мене цілодобово допитували. Під час допиту, до мене неодноразово застосовувалися фізичні методи впливу, а саме — мене били по шиї та по м`яким частинам тіла, змушували ставати на шпагат, принижували гідність, погрожували фізичною розправою, а також морально знущалися, звинувачуючи в педофілії.
Окрім того, співробітники СБУ змушували мене дати неправдиві свідчення на моїх знайомих: а саме на Володимира Миколайовича Шпару, Сергія Васильовича Бевза та Ігоря Володимировича Мосійчука. Після відмови давати ці неправдиві свідчення, мене, попередньо закувавши в кайдани продовжували бити.
Під час катувань та принижень, я неодноразово вимагав дати мені відповідь щодо мого офіційного статусу в справі, а також інформацію, щодо проведення експертизи знайдених у мене при обшуку речей, але на мої питання ніхто не дав жодної відповіді. Окрім того, мені було відмовлено в зустрічі з моїм захисником, тому всі допити проводилися без його присутності.
В часі затримання, я повідомив про те, що знаходжусь на обстежені у 15 лікарні м.Харкова з діагнозом епілепсія, і що лікарями мені рекомендовано дотримуватись режиму сну та регулярно харчуватися, оскільки недотримання рекомендацій може відчутно вплинути на стан мого здоров`я, і навіть призвести до клінічної смерті. Проте працівники СБУ проігнорували цю заяву і впродовж чотирьох днів мене допитували не даючи ні спати ні їсти. Така поведінка є грубим порушенням прав людини, та закріплених Конституцію України гарантій поваги гідності.
25 серпня, співробітники СБУ, на допиті, силою вклали мені до рук СD-диск, який нібито був знайдений 22.08.2011 в м.Василькові, по вул. Грушевського 7, і де, як мені, цинічно насміхаючись, повідомили співробітники СБУ, нібито містилася інформація про створення саморобного вибухового пристрою та відео з дитячою порнографією. Після цього мені було сказано, що “докази” на мене в них є, і що вони у подібний спосіб можуть зробити будь-які “докази”, і що б цього не сталося мені потрібно написати, що до моєї кімнати підкинули речі, знайдені при обшуку, мої знайомі В.М.Шпара та С.В.Бевз. Коли я відмовився це зробити, мені завдали болючих тілесних ушкоджень.
Під час допитів, співробітники СБУ постійно висловлювали ностальгічні думки по СРСР, КДБ, та часами політичних репресій 30-их років минулого століття, які здійснювали органи НКВС-КДБ. Згідно їхніх слів, в ті часи нас би усіх перестріляли без суду та слідства. Співробітники СБУ, звинувачуючи нас в порушуванні конституційного ладу в Україні, робили відверті заяви, в яких зневажали Українську державу та Український народ (виказували жаль що зараз не 1933 рік), а також висловлювали прагнення приєднати Україну до Російської Федерації.
В ніч з 26 на 27 серпня мені повідомили, що мене відпустять, але я повинен підписати деякі документи. Мене силою змусили підписати лист до голови СБ України, де я повідомляю, що до мене не застосовувалися методи фізичного впливу і, що я добровільно погодився давати свідчення в період з 23 по 27 серпня. Стверджую, що всі підписи які я зробив в цей період, є такими що взяті забороненими Кримінально-Процесуальним Кодексом методами.
Під час обшуку, в мене був вилучений мій паспорт, який мені не повернули донині з невідомих причин. Цей факт також є порушенням Конституції України та Положення про паспорт громадянина України.
Даною скаргою, прошу Вас забезпечити мені та моїй родині безпеку, оскільки розглядаю погрози фізичної розправи та тиску з боку працівників СБ України такими, що можуть бути здійсненими. Повністю відкидаючи усі безпідставні звинувачення в причетності до терористичної або будь-яких інших протиправних дій, які б могли б зашкодити безпеці громадян України стверджую, що відразу після оприлюднення даної скарги я вимушений буду переховуватись.