Віктор ЯНУКОВИЧ заявив грецькій газеті "Ethnos tis Kyriakis", що "шалені ціни" на російський газ "вбивають українську економіку". Президент відмовився називати газове питання "конфліктом" і запевнив, що Україна гарантує постачання газу до ЄС взимку, – мовляв, "складні переговори тривають, але вже є істотний прогрес".
На моє переконання, головна проблема полягає в тому, що Україна продовжує рухатися в напрямку пошуку компромісів з Росією, а не в річищі переходу на європейські принципи побудови рівноправних стосунків.
Якби Україна подала позов до Стокгольмського арбітражного суду, вона б майже гарантовано виграла цей процес, бо ряд положень, передбачених угодами 2009 року, не застосовується в європейській практиці. Однак і ПУТІН, і МЕДВЕДЄВ, завдяки зустрічі з ЯНУКОВИЧЕМ, отримали певну відстрочку в термінах щодо остаточного рішення України відносно Стокгольмського суду.
На такий же визначальний вплив російські лідери сподіваються і в питанні визначення долі української ГТС. Євросоюз прекрасно усвідомив після кризи 2009 року, коли Росія публічно перекрила вентиль газової труби на своїй території, що треба заходити в тристоронній консорціум з Україною, бо все інше не гарантує стабільного "газового" постачання. Зараз ЄС готовий вийти на рівень офіційного ухвалення рішень стосовно підтримки тристороннього консорціуму на базі української ГТС. Однак "Газпром", який через свої дочірні компанії запровадив в Європі азійські "тіньові" схеми енергетичного та політичного маніпулювання, в цьому не зацікавлений.
Сьогодні важко сказати, яким буде остаточний результат переговорів щодо створення тристороннього консорціуму. Тим більше, що за 20 років незалежності так і не було подолано практику, згідно якої Україна виконує роль "меншого брата", – українські лідери звикли, що треба їздити до Москви і щось там просити.
Україні, яка ратифікувала Європейську енергетичну Хартію, потрібно виходити з своїх зобов'язань перед ЄС. 6 жовтня, на засіданні Ради міністрів Енергетичного Співтовариства, Україна взяла зобов'язання до початку 2015 року провести реформу ринку газу за європейським зразком. Реформи "Нафтогазу України", – в тому числі, його реорганізація та створення тристороннього консорціуму, – мають відбуватися на основі європейського законодавства. Це є пересторогою від реалізації суто азійської моделі "тіньових" впливів, де Україна ніколи не переграє досвідчений "Газпром".