Почалося все о 9-ій ранку молитвою у храмі на Аскольдовій могилі. Зібралося на диво багато людей: крім постійних прихожан храму, свободівці, КУНівці, УНСОвці, УНПівці... Звичайно, у храмі всі не вмістилися.

Після служби один панотець з гарним голосом співав на сходах церкви духовних пісень. Далі націоналісти пошикувалися у колону і, скандуючи: «Слава Україні! Героям слава!», «Слава Нації! Смерть ворогам!», вирушили нагору, спочатку до каменя, що стоїть на місці знищеного Микільського собору. Цей камінь якісь вандали обмалювали антиукраїнськими гаслами. Священик отець Дем’ян відслужив біля нього молебень.

Далі на площі перед готелем «Салют» відбулося символічне відкриття пам’ятника Іванові Мазепі. Відкрили його лідери і представники всіх присутніх патріотичних партій і організацій. Люди довго скандували «Мазепа – наш герой».

Далі почалися виступи.
Голова КУН Степан Брацюнь розповів про історію знищення Микільського собору і закликав: «Геть амбіції, геть усобиці, лише разом ми зможемо перемогти».

Заступник голови спілки офіцерів України, заступник голови КУН Євген Лупаков: «Нас мало, але ми в тільняшках! Або ми, або ніхто, іншого шляху немає». Закликав згадувати не лише фізичні жертви України, тобто загиблих людей, але й духовні, такі, як собори, які манкурти, «раби, підніжки, грязь Москви» знищували багато років. Сказав, що найперше завдання - відродити з хохла українця. Лише після того ми зможемо обирати українську владу і збудувати велику Україну. 

Заступник голови УРП Олександр Ушинський: «Кожен, хто народився на цій святій землі, є український націоналіст! І крапка, і досить нас розділяти!».

Ігор Мазур (Тополя) з УНА-УНСО розповів про історію цього пам’ятника Мазепі. Він є точною копією того, який у 60-х роках хотіли встановити ОУНівці у Стокгольмі під час візиту Хрущова, але влада Швеції не дозволила це зробити, і націоналісти поклали квіти до памятника Карлу XII, після чого Хрущов влаштував істерику послу.

Ми хотіли, сказав Тополя, покласти квіти до пам’ятника українцям, які загинули у боротьбі і з фашизмом, і з комунізмом. Але біля пам’ятника у Парку слави зібралося біля сотні різних комуністів і вітренківців, міліція каже, що якщо ми спробуємо покласти квіти, будуть сутички. Не будемо робити їм задоволення маргінальними сутичками. Краще ми уповноважимо хлопців відвезти жалобні вінки і покласти їх до могил усіх загиблих. 

Один з виступаючих, пан Зиновій, запропонував власний план реформ, суть якого була у децентралізації влади, і закликав усіх брати приклад з мусульман, які завжди об’єднуються проти спільного ворога, і оголосити газават цій системі. 

Письменник Володимир Шовкошитний прочитав власного вірша про те, як по-різному люди зреагували на темряву: хтось злякався і не пішов далі, а хтось «мовчки запалив свічу». 

Після чого колона вирушила на Банкову – «вручити президенту свічу ненависті». А я нашвидкуруч роблю звіт і біжу доганяти.

UPD. На Банкову ми не встигли - кажуть, учасники ходи були там дуже недовго - покричали гасла, передали звернення і розійшлися. Тим часом на Софійській площі відбувся святковий акафіст до Пресвятої Богородиці, у якому взяли участь близько 25 священиків і єпископів різних конфесій (УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ та РКЦ), а після нього почався концерт духовної музики - співав той самий панотець, що й на Аскольдовій могилі. На жаль, на концерті людей трохи поменшало - розігнав дощик.

Готуємось іти на 16-у до пам’ятника Шевченку, на мітинг і ходу...