Україні слід зміцнювати демократію, демократичні інституції, відповідальність політиків, і таким чином Київ допоможе собі на шляху до ЄС, заявив Комісар ЄС з питань розширення й політики сусідства Штефан Фюле в інтерв‘ю Євроньюз. Він назвав слабким верховенство права в Україні – ознакою цього є зловживання судочинством у політичних цілях, “як це відбувається у справі колишнього прем‘єр-міністра і низки колишніх політиків”. З Єврокомісаром у Брюсселі розмовляла Наталя Річардсон-Вікуліна.

Євроньюз: Комісаре Фюле, давайте поговоримо про можливу наступну хвилю розширення — про країни Східного партнерства. Яка з них має сьогодні найкращі результати?

Штефан Фюле: До програми Східне партнерство входить 6 країн, їхня політика, їхні інструменти і цілі відрізняються. Дійсно треба розділяти розширення і політику сусідства. Той факт, що і розширенням, і політикою сусідства займається один комісар, не означає, що Єврокомісія виношує якісь незвичайні плани.

Євроньюз: Але ці країни можуть претендувати на вступ до ЄС відповідно до статті 49 Лісабонської угоди.

Штефан Фюле: Зачекайте, я до цього повернусь. Тож між політикою розширення і політикою сусідства існує чітка розділова лінія. Так, ви абсолютно правильно сказали (про статтю 49). У політиці сусідства відбулися зміни. Тому що після того, як набула чинності Лісабонська угода, ми отримали новий інструмент у сфері зовнішньої політики, і разом з Верховним представником ЄС ми почали перегляд нашої політики сусідства.

Ми врахували величезні зміни історичного масштабу в країнах Південного сусідства і розробили нову формулу, нову політику, нове бачення для південних сусідів і східних сусідів. Вперше ми заявили, що Східне партнерство не є якоюсь ізольованою програмою, ізольованим процесом, заявили, що наші партнери, які працюють за допомогою наданих нами інструментів і дотримуються цінностей, принципів і вимог Східного партнерства, насправді не тільки наближуються до ЄС, але можуть досягти такого рівня, що матимуть змогу скористатися статтею 49 Лісабонської угоди.

У цій статті сказано, що європейська країна, яка розділяє цінності Європейського Союзу, може стати членом ЄС. Це не означає, що ми пропонуємо цим країнам перспективу членства. Такий крок можуть здійснити країни-члени Євросоюзу. Але вперше ми сказали країнам Східного партнерства: якщо ви маєте серйозні європейські прагнення, то… І такі країни є…

Євроньюз: Наприклад?

Штефан Фюле: Такі, як Україна, Молдова, Грузія, які дуже серйозно і відверто говорять про їхні європейські прагнення …

Євроньюз: Але хто з них ближче до ЄС?

Штефан Фюле: Зачекайте. Цим країнам ми говоримо: знаєте, у політиці не можна скоротити путь, немає обхідних шляхів. Працюйте у рамках Східного партнерства, дотримуйтеся цінностей, принципів, зміцнюйте демократію, демократичні інституції, відповідальність політиків, демократію в цілому, і ви допоможете собі на шляху до ЄС, зможете у якийсь момент скористатися статтею 49.

Яка країна ближче? Дозвольте мені не грати в гру з назвами країн. З кожною з них ми маємо особливі відносини. З Україною тільки наприкінці минулого року ми завершили переговори по Угоді про асоціацію – це дуже важливий документ, що передбачає набагато тіснішу політичну асоціацію та глибшу економічну інтеграцію. І якщо ця угода буде підписана, ратифікована й набуде чинності, це стане дуже значним внеском до європейських прагнень України. Молдова хоче також цього досягти, ми почали переговори щодо угоди про асоціацію з деякими іншими учасниками Східного партнерства.

Євроньюз: Ви знаєте, що в Україні є деякі проблеми з демократією, і деякі політичні опоненти сидять у в‘язниці. Що б Ви сказали президентові Януковичу про справу Тимошенко?

Штефан Фюле: Він знає мою відповідь, а також відповіді голови ЄК Баррозу і голови Європейської Ради Ромпея. У грудні в Києві відбувся саміт, і три президенти (Янукович, Баррозу, Ромпей) залишилися за зачиненими дверима довго-довго, щоб абсолютно чітко з‘ясувати, що необхідно зробити. Ми сказали нашим українським партнерам: слухайте, щойно ми досягли величезного успіху, закінчивши роботу над угодою про асоціацію. Це перша подібна угода, далекоглядна угода з нашим партнером.

Тепер Єврокомісія і зовнішньополітичне відомство ЄС мають намір провести всю технічну роботу, необхідну для підписання, а потім ратифікації угоди. Ми також чітко дали зрозуміти, що для підписання і ратифікації угоди Україна мусить дотримуватися політичних умов: поважати цінності, які складають суть наших відносин і які знайшли місце у нашій Угоді про асоціацію. І зловживання судочинством у політичних цілях, як це відбувається у справі колишнього прем‘єр-міністра і низки колишніх політиків, є ознакою слабкого верховенства права в Україні. Тож Україні потрібно зробити багато чого для успішного завершення цього процесу, для того, щоб ми змогли отримати вигоду з нових відносин, які передбачає Угода про асоціацію.

Євроньюз: Але чи можете Ви запитати президента Януковича, будь ласка, звільніть Юлію, ви можете так запитати чи ні?

Штефан Фюле: Я думаю, що ми можемо сказати так: слухайте, на нашу думку, у справі проти неї є якась помилка. Людину посадили у в‘язницю за виконання політичної відповідальності, на підставі двох статей кримінального кодексу, який бере коріння від радянського законодавства 1960-х років. Не цього ми очікуємо від країни з європейськими прагненнями, країни, яка прагне підписати найбільш далекосяжну з усіх угод, про які ЄС вів переговори із своїми партнерами.

Так, ми можемо так сказати. І, звичайно, від президента, від влади залежить, як найефективніше вирішити це питання в існуючих правових рамках, конституційних рамках. Тому що коли щось відбувається не так, потрібно мати, звичайно, певні засоби, як це виправити. Також я б сказав: що ви очікуєте від ваших кращих партнерів і кращих друзів? Ми повинні бути відкритими і щирими, і не тільки казати вам, якими ви є чудовими, але також попереджати, що те чи інше не відповідає нашим спільним намірам, прагненням чи цінностям.

Євроньюз: Комісаре Фюле, останнє питання, давайте поговоримо про політичного аутсайдера в Європі – Білорусь. Що може зробити Європейська Комісія для звільнення політичних в‘язнів у Білорусі?

Штефан Фюле:

Мене турбує ситуація в Білорусі, турбує дедалі більше залякування населення, турбує президент Лукашенка, який посилює тиск на демократичні сили, суспільство та опозицію. Неймовірно, що в центрі Європи через стільки років після падіння Залізної завіси ми все ще стикаємося з таким самодержавством. Ми намагаємося зробити все можливе. Ми об‘єднуємо два підходи: цільові – або, якщо хочете, “розумні” – санкції щодо тих осіб та організацій, які несуть відповідальність за придушення демократичних сил, а також посадовців з президентської адміністрації, які набрали політичні очки від розгону демонстрацій.

Водночас, для балансу ми зміцнюємо підтримку громадянського суспільства та опозиції за допомогою різних програм. Ми також починаємо нову ініціативу – консультації з громадянським суспільством та опозицією про європейську перспективу, про те, що Білорусь може відігравати в європейському співробітництві іншу роль, ніж зараз, за часів президента Лукашенка. І я дуже сподіваюся, що в світлі майбутніх парламентських виборів опозиція та громадянське суспільство можуть бути нашими “уповноваженими”, доносити ідею про те, що станеться з Білоруссю, як тільки вона відкриє двері для більш інтенсивної і глибокої співпраці з європейськими країнами, з Європейським Союзом.