Журналіста, який розкрив факти підкупу виборців, били, катували і погрожували вбити

У Бердичеві журналіста Костянтина Коваленка, який розкрив інформацію про прямий підкуп виборців, били, катували і погрожували вбити невідомі.
Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook і в листі руху "Стоп цензурі!"

Наводимо текст листа повністю:

"Я вільний журналіст і громадський діяч Костянтин Анатолійович Коваленко. Я не боюсь називати своє справжнє ім'я та прізвище, тому що розумію, що тільки розголошення інциденту мого побиття надасть мені можливість хоч ненадовго відчути себе у безпеці. Протягом останніх 4 років я працював кореспондентом в інформаційній агенції ГолосUA, був дописувачем у різні ЗМІ, займався громадською діяльністю.

Слідкуючи за перебігом виборчої кампанії-2012 в Україні мене зацікавив 63-й виборчий округ із центром у місті Бердичів. Провівши аналіз даних ЦВК я дійшов висновку, що цей округ найскладніший в Україні (навіть з урахуванням Києва) і тут слід очікувати найбільшу кількість порушень виборчого законодавства. На 220 тисяч виборців тут офіційно зареєстровано 24 кандидати у народні депутати, з яких 5 - чинні народні депутати (А.Лабунська, П.Жебрівський, С.Піскун, П.Унгурян, В.Каплієнко), а 2 - олігархи загальноукраїнського масштабу (В.Семенюк-Самсоненко та М.Петренко). При чому одразу три людини пов'язані із Партією регіонів.

Мої очікування виправдались одразу ж, як я приїхав до Бердичева.
Миттєво до мене дійшла інформація про прямий підкуп виборців зі сторони кандидата Миколи Миколайовича Петренко (чинний радник прем'єр-Міністра України Миколи Азарова та горілчаний магнат, якому належать заводи Петрус-Алко). Я вийшов на так званих «десятників», які вмовляли людей продати свій голос. Процедура була не дуже простою: спочатку людина надавала копії перших сторінок паспорту та місця прописки і ідентифікаційний код. Потім підписувала юридичну угоду, в якій було записано, що вона наймається агітатором до М.Петренко. Далі копії документів та угоду передавали сотникам, які перевіряли достовірність документів та передзвонювали людині, щоб дізнатись чи дійсно вона хоче продати свій голос. Якщо інформація підтверджувалась, а людина погоджувалась продати голос - десятник отримував на руки 250 грн, з яких 50 лишав собі, а 200 передавав людині. Окрім того, мені передали адреси приміщень, де знаходиться безакцизна горілка марки «Златогор», яку поступово роздавали на території округу, та планували масово роздати напередодні виборів. Я знайшов ще великий перелік фактів, які 14 жовтня передав представнику громадської мережі ОПОРА та готувався передати міжнародним спостерігачам. Проте вже 15 жовтня близько 21-30 невідомі міцної статури заламали мені руки та заштовхали у позашляховик, де били мене, залякували і катували. Наносили удари в живіт та по нирках, поливали мене водою, всіляко залякували, щоб я не думав оприлюднювати інформацію. Один з чоловіків сказав, що зламає мені ноги, а потім повідомив, що вивезе в ліс і вб'є. Після цього він наказав мені повторювати за ним і став записувати мене на диктофон. Суть його слів зводилась до того, що я у них щось вимагаю. Коли я відмовлявся мене знову били. Після цього вони вивели мене з машини та повели в приміщення, в якому продовжили мене залякувати. В цьому приміщенні мене утримували більше години.

Потрапивши додому я прийняв рішення терміново виїхати з міста Бердичева, проте мій фізичний стан цього не дозволив. 16 жовтня я повідомив ОПОРУ про факт побиття і повідомив що буду переховуватись. Проте знайомі мене вмовили залишитись і написати заяву в міліцію. 17 жовтня я написав заяву і міліцію, де мене допитували з 8 вечора до 3 ночі. Потім працівники міліції самі відвезли мене до мого місця проживання. На руках в мене документ, який засвідчує, що заяву прийняли до розгляду. 18 жовтня зранку я домовився розповісти про те, що відбувається у 63 окрузі телеканалам 1+1 та ТV-І. Проте, коли я вперше за три дні вийшов сам на вулицю прямо перед камерами телелеканалів до мене під'їхав сірий позашляховик з якого вийшов кремезний лисий чоловік, який бив мене 15 жовтня і почав погрожувати. Ця людина, не приховуючи свого обличчя, прямо перед відеокамерами погрожувала мені. Якби там не було журналістів, він би мене схопив і вивіз. Наразі я відчуваю пряму загрозу своєму життю і розумію, що тільки розголос цієї інформації може врятувати мене від подальших дій бандитів.
З повагою вільний журналіст, Кость Коваленко"