Податок на продаж валюти - багатоповерхова провокація і диверсія

Володимир ПИЛИПЧУК, академік Академії економічних наук, професор. Я не лікар, але згадана дія регіоналів – це діагноз. Я не знаю, чи розповсюджуватиметься цей податок і на іноземців, що приїжджають в Україну? Якщо так, тоді це має називатися ідіотизмом в квадраті.

Я вже рік чую плачі влади, що населення ажіотажно скуповує долари. Тому у влади України виник їх дефіцит, що і призвело  до зниження валютних резервів НБУ. Одночасно я чую і протилежне  –  що в українських банків наступив гострий дефіцит гривні. Не розумію: дефіцит чого - доларів чи гривні? Якщо населення в цьому році скупило більше 10 мільярдів доларів, то це означає, що  банки отримали 80 мільярдів гривень. Тобто, у банків гривневі активи мали б поповнитися на це число! А якщо дефіцит долара, то для чого вводити податок на його продаж населенням, тобто вводити перепону на шляху його вільного перетікання від громадян до банків і в державну „комору”?

Я сказав би так – я „НЕ ВМІЮ” цього зрозуміти!

Уявіть собі, шановний читачу,  що в держави виник дефіцит зерна. Що ви, як  Homo sapiens (людина мисляча), вчините? Припините його експорт , а якщо цього буде недостатньо, то купите за кордоном і завезете  в Україну.

Людина розумна на державному посту вчинить аналогічно, незалежно від того,  дефіцит якого товару виник, а також реалізує заходи, щоб на майбутнє дефіцити не повторювалися. Розширить внутрішнє виробництво, знайде замінники дефіцитного продукту та ін.

А тепер  уявімо собі, що в державних фінансів наступив дефіцит іноземної валюти. Як діятиме людина розумна на державній посаді? Збільшить експорт продукції, зменшить імпорт, некритичний експорт взагалі „прикрутить”, мобілізує внутрішні резерви або позичить – в залежності від того, що і на якому етапі вигідніше. У крайньому випадку введе податок на ЗАКУПІВЛЮ валюти імпортерами і населенням, а не податок на її  ПРОДАЖ! За таких умов  кількість іноземної валюти в фінансовому секторі економіки збільшуватиметься.

Що ж чинить „команда професіоналів і міцних господарників”? Вона чинить абсолютно зворотнє: зменшила експорт, збільшила імпорт, позичати за кордоном їм (як брехунам) ніхто вже не бажає, а  населенню створює такі умови (запроваджуючи податок на продаж ним валюти), за яких громадянам України стає невигідно продавати валюту комерційним банкам і державі.

Я не лікар, але згадана дія регіоналів – це діагноз.

Я не знаю, чи розповсюджуватиметься цей податок і на іноземців, що приїжджають в Україну? Якщо так, тоді це має називатися ідіотизмом в квадраті. Бо тоді іноземці, приїхавши  в Україну, взагалі не мінятимуть валюту задля покупок навіть сувенірів, бо ціни в Україні  на більшість продукції споживання вже й зараз вищі ніж на Заході, а з податком на продаж валюти стануть для них дорожчими на обсяг податку від продажу валюти в Україні. Тобто кількість валюти, що іноземці нині залишають в Україні, суттєво зменшиться та й кількість туристів в Україну – також.
Змоделюємо поведінку українських громадян на введення податку на продаж ними валюти. Вектор реакції громадян суттєво відрізнятиметься в залежності від їх розуму, активності та боязливості.

А) Реакція розумних громадян на запровадження податку на продаж ними іноземної валюти.
1. Реакція пасивної частини розумних громадян.
- Розумні пасивні, але боязливі, що недовіряють ні владі, ні банкам - валюту триматимуть „під матрасом”, посилюючи криміногенну ситуацію, бо кількість крадіжок з проникненням в житло збільшиться.
- Розумні пасивні, але не боязливі – положать валюту в надійні банки, або куплятимуть речі на чорному ринку за долари, або її мінятимуть в нелегальних „валютників- мінял”. Тобто, буде розширено тіньовий ринок обороту грошей і обороту товарів і послуг.
2. Реакція активної частини розумних громадян
-    До набрання чинності закону про оподаткування продажу валюти вони завчасно переведуть свої гривневі збереження в долари.
-    Розумні та активні громадяни збільшать армію „човникарів” і кількість їх поїздок за кордон для закупівлі товарів з метою продажу в тіньовому секторі ринку України. Продавши товар, вони отримають (з “наваром”) гривню, або долар  -  в залежності від потреби. При цьому виграють чартерні перевізники і самі громадяни. Але активізація „човникового бізнесу” спричинить додатковий відтік з українського ринку наявної іноземної валюти, розширить тіньовий сектор економіки і створить додаткову конкуренцію національним виробникам продукції, що призведе до спаду внутрішнього її виробництва. І як результат – до зменшення бюджетних надходжень, збільшення безробіття, збільшення витрат бюджету на утримання безробітних.

Будь-яка із розглянутих дій розумних громадян не принесе поповнення валютних „комірок” української економіки, а призведе до їх спорожнення.  Не забезпечить очікуваного азаровими - арбузовими ефекту. Але вимушені дії розумних і активних громадян принесуть державі збитки. Скажіть, можна назвати розумними, чи адекватними дії влади, що ставлять розумних людей в умови, в яких вони, проти власної волі, змушені будуть завдавати шкоди державі? Чому ж так влада діє? Тому що їм невідома психологія розумних і порядних громадян, бо влада - вихідці із середовища з кримінальною психологією!

Б) Реакція НЕдосвідчених громадян на запровадження податку на продаж іноземної валюти.
1. Реакція пасивної частини недосвідчених людей.
- У них немає чого міняти. Вони завчасно не потурбувалися, щоб перевести свої гривневі збереження в долари.
2. Реакція активної частини недосвідчених людей.
- Наявні доларові збереження вони негайно понесуть міняти у гривні, щоб „встигнути” до вступу в дію закону про оподаткування продажу валюти.

Тобто, введення податку на продаж валюти розраховане виключно на реакцію „активних дураків”, або як кажуть представники нинішньої влади – на лохів.

Ось саме за їх рахунок, за рахунок їхніх збережень і будуть поповнені валютні резерви нинішньої влади. Не держави, а представників влади, бо судячи з їхніх дій, гривню вони всеодно намірені „грохнути”, і „як не тепер, то в четвер”.

Виникає логічне запитання – якщо загрозою для валютного курсу є продаж валюти громадянами, то чому влада не введе податок на продаж валютної виручки підприємствами- експортерами, що є власністю олігархів?

На що ж розраховує влада, які кроки вона ще здійснить, пропонуючи запровадити згаданий податок?

Якщо влада дійсно бажає стабілізувати курс гривні, то вона має здійснити те, що я їй пропонував (для бажаючих ознайомитися - поГУГЛіть статтю „Для девальвації гривні немає ні економічних, ні юридичних підстав” - В. Пилипчук).

Якщо влада  планує в угоду олігархам- експортерам девальвувати гривню, то реклама гіпотетичного запровадження податку на продаж валюти має на меті ініціювати ажіотажну здачу валюти населенням. При цьому курс долара можуть навіть понизити, щоб дешевше скупити валюту. Потім податок на продаж валюти відмінять (або й не введуть), а вже після цього – обов’язково знецінять українську валюту. Тобто, люди програють тричі: один раз купуючи валюту за зростаючим курсом, другий – ажіотажно продаючи (бо буде  введений податок), а втретє – коли гривні від продажу валюти людьми будуть отримані  - знецінять її наступною девальвацією та інфляцією.

Ви скажете: так це ж цинічно, не людяно! Погоджусь, бо на тому влада виросла, так вони діють і діятимуть. Яку людяність можна очікувати від людей, які прийняли рішення, що в померлої людини відбиратимуть нирки, серце, очі, печінку, шкіру, сухожилля та ін., якщо вона не встигла оформити письмову ЗАБОРОНУ лікарям на демонтаж свого тіла? А для того, щоб люди не встигли оформити згадану заборону, їм ще й „допоможуть” померти раніше часу. А потім торгуватимуть її органами. Якби були людяними, якби не планували вбивати людей, то записали б, що органи можна взяти за наявності письмового ДОЗВОЛУ помираючого.

Тому моя порада співвітчизникам – думайте головою! Це ще нікому не завадило.

Володимир Пилипчук
04.12.2012.

Воля Народу