Директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що скандальна угода обумовлена непрофесійністю українських чиновників. "Це результат неадекватності і відсутності належної компетентності у реалізації таких проектів", – заявив Гончар у коментарі ТВі.

І проблема не тільки в "лижниках". Як виявилося, проект LNG-терміналу, який доручили Державному агенству з інвестицій та управління національними проектами під проводом Владислава Каськіва, не досяг поставленої мети: цим проектом не надто зацікавилися ні інвестори, ні потенційні постачальники скрапленого газу.

"Потенційні інвестори, бачачи достатньо невиразну, нечітку, непрозору, часто мотивовану інтересами власної наживи позицію українських урядовців чи представників корпоративних структур, вони намагаються дистанціюватися від партнерства з такою країною", – вважає Михайло Гончар. І варто на мить замислитись: як інвестори реагуватимуть на цей проект після останнього скандалу?

Це результат неадекватності і відсутності належної компетентності у реалізації таких проектів"

Тривожний дзвіночок пролунав тоді, коли українські журналісти поцікавилися у віце-президента азербайджанської державної нафтогазової компанії СОКАР Віталія Беглярбекова, чи є у Баку газ для Києва з нового родовища "Шах-Деніз-2"? Відповідь мала би розчарувати Каськіва сотоваріщі.

"Пріоритетом є трубопровідне транспортування газу, і ми на сьогоднішній день зосереджені на цьому... Наш газ із родовища "Шах-Деніз" піде у трубу. А не на LNG. Це факт із життя, і він незаперечний", – відповів Беглярбеков іще за два місяці до скандалу з підписанням "липової" угоди.

Отож, Азербайджан тримається осторонь. Хоча півтора року тому за участі президентів двох країн було підписано меморандум про постачання скрапленого газу.

Іще одним потенційним постачальником "рідкого палива" є Катар – світовий лідер на ринку скрапленого газу Катар. Із цією країною вже підписано меморандум. Утім, документ ні до чого не зобов'язує. Але дуже важливий нюанс: перш ніж дістатися України, катарське паливо мало би пройти Босфорську протоку, котра насправді є дуже вузькою.

"Висота мостів на Босфорі – 62 по центральному прольоту, на узбіччях десь 58 метрів. Ми маємо певні обмеженості по тоннажності суден", – наголосив заступник голови Експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський. На його думку, "метановози там не пройдуть, безумовно".

Наш газ піде у трубу. А не на LNG"

Туреччина стримано реагує на такі перспективи.

Колишній директор турецької державної трубопровідної компанії BOTAS Мете Гекнель відповів журналістці Анні Бабінець, що "LNG – це складний тип палива", який у разі аварії утворює "смертельну хмару" з газу і повітря. "Саме тому LNG-термінали мають такий самий ступінь небезпеки, як атомні станції. Я не думаю, що LNG-танкери можуть проходити через Босфор, з обох боків якого розташоване велике місто Стамбул. Там і без того величезний трафік. Босфор – це "водний бульвар", а не протока. Якщо допустити, що проходитиме лише один середній танкер, рух буде можливий тільки в один бік. Тому проект регазифікації LNG у Чорному морі неможливий", – констатував Генкель.

Справді, для України побудувати LNG-термінал і можна, і потрібно, але наразі немає конкретних домовленостей. Коли інші країни беруться за такі складні проекти, вони починають з найголовнішого – укладають угоди щодо постачання сировини. І, приміром, у Польщі, котра теж активно зміцнює свою енергетичну незалежність, достеменно знають дату запуску LNG-терміналу: 30 червня 2014 року.

Хоча українців запевняють, що побудова LNG-терміналу фінансуватиметься з кишень іноземців, наразі жодного законтрактованого долара чи євро немає. Натомість є розпорядження уряду від 8 серпня 2012 року, в якому ідеться про те, що з державного бюджету буде виділено 2,5 мільярди гривень у якості державних гарантій під проект терміналу. Вже витрачено 3 мільйони гривень на підготовку техніко-економічного обґрунтування. Фінансові потоки, як видно, чималі.

LNG-термінали мають такий самий ступінь небезпеки, як атомні станції

Експерти вважають: там де великі гроші, там буде конкуренція за право розпоряджатися ними.

"Класична боротьба за гроші. Раз з’являється проект, раз у цього проекту вже окреслюються достатньо чіткі контури, відповідно, на горизонті з’являється фінансовий потік. І відповідним чином відбувається зіткнення інтересів, хто буде контролювати цей фінансовий потік", – каже директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

А тим часом, свою роботу завершує спеціальна комісія з приводу обставин підписання скандальної угоди. Очолив цю комісію віце-прем’єр Валерій Хорошковський. Вже у середу на засіданні уряду комісія звітуватиме. За даними авторів сюжету, проект LNG-терміналу відберуть із відомства Каськіва і передадуть у Міністерство енергетики.