Рокіровки Віктора Федоровича

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, 37 років, політтехнолог:
Чому головою Верховної Ради став 66-річний Володимир Рибак, а уряд знову очолив 65-річний Микола Азаров

Рибак може заперечувати Януковичу без наслідків для себе

– До останнього моменту всі в Партії регіонів були переконані, що спікером стане Олександр Лавринович. До вечора четверга це була кандидатура номер один. А в п'ятницю президент викликав до себе Миколу Азарова, Володимира Рибака, Андрія Клюєва, Сергія Льовочкіна й сказав, що спікером має бути Рибак. І полетів до Індії. Як у гоголівському "Ревізорі" – німа пауза.

Цей вибір зумовлено тим, що Януковича з Рибаком пов'язує давня дружба. Рибак – один із небагатьох людей у оточенні президента, який може йому заперечувати. Без жодних наслідків для себе. Він це і робить. 2001 року Рибак, який був серед засновників Партії регіонів та очолював її, пішов у відставку й попросив обрати лідером Януковича. Не було б її – не було б -Януковича - президента. Рибак – його політичний батько, як і космонавт Георгій Береговий. Як батько людина він достатньо поміркована, консервативна в поглядах, але схильна до компромісів. Рибак жорсткий зі своїм апаратом, але м'який – із "зовнішніми".

На призначення Лавриновича працювали Фірташ і Льовочкін. І його поразка – це поразка цієї групи. Вони збиралися контро-лювати Адміністрацію президента, уряд і парламент. Тож просували Валерія Хорошковського на прем'єра, а Олександра Лавриновича – на спікера. Це не вдалося. А от Рибак – це старі донецькі. Чому так сталося, ніхто не знає. Адже Янукович ухвалює рішення через тільки йому відомі мотиви. Можливо, не сподобалися останні рухи Дмитра Фірташа, який почав виводити себе з-під удару Заходу. Запросив людей Сороса на канал "Інтер", а Хорошковський заходився критикувати Митний союз

Щодо Азарова, то Янукович не хотів ризикувати ані Арбузовим, ані Клюєвим. Сьогодні непевна ситуація з погашенням зовнішнього боргу, і він не хоче робити з молодих перспективних кандидатів Сергія Кириєнка. Єльцин призначив його прем'єром Росії незадовго до дефолту країни 1998 року. На цьому політична кар'єра Кириєнка закінчилася.

Азарова варто розглядати як перехідного прем'єра, а Рибак буде до кінця каденції Ради.

Комуністи проголосували за обох "регіоналів", бо публічно вшановують Леніна і Маркса, а не публічно – Джорджа Вашинґтона (американський президент, якого намальовано на доларових купюрах. – "Країна"). Це – їхній справжній кумир. Комуністів цікавлять лише гроші й посади. Посаду для Ігоря Калєтніка теж здобули (став першим віце-спікером. – "Країна"). Симоненківці, як герої Ільфа й Петрова, не вірять на слово. Спочатку гроші, потім – стільці. Гроші отримали, то дали стільці.

Молодші "регіонали" можуть збунтуватися

Олена СИБІРЯКОВА, 39 років, політтехнолог:

– Теперішня Верховна Рада буде цікавіша за минулу. Протистояння між опозицією та владою може набувати дуже емоційних і гострих форм, включно з масовими бійками. У Рибака є хороші якості для такого парламенту – він у віці й виглядає досить спокійно. Це може позитивно впливати на народних депутатів. Молодий енергійний голова Верховної Ради на викрик із залу міг би миттєво відповідати двома-трьома словесними випадами і це тільки розігрівало б емоції.

З іншого боку, спікер поважного віку, з радянською партійно-функціонерською історією символізуватиме застій. Лінія конфлікту між опозицією та владою може набути форми конфлікту між поколіннями. Молодші "регіонали" можуть збунтуватися. І це небезпечно, бо кінцевий результат -таких конфліктів нічого хорошого "старій" владі не дасть.

"Регіони" – це клуб інтересів. Рибак ці інтереси врівноважує

Євген ЦАРЬКОВ, 38 років, -колишній народний депутат від -Комуністичної партії України:

– Рибак є своїм майже для всіх у Партії регіонів. Він її створював. "Регіони" – це клуб інтересів. Рибак ці інтереси врівноважує – Колеснікова, Льовочкіна, Фірташа тощо. Він не належить до жодної групи. Тож Янукович вчинив раціонально. Тим більше, люди із "сім'ї" – Арбузов, Захарченко, Колобов – уже посідають ключові посади. А наші олігархи підтримують будь-яку владу. Тому впевненості в тому, що на їхню кандидатуру можна буде покластися, не має. Треба мати на увазі й імовірний перехід до парламентсько-президентської республіки. Для цього потрібен слухняний спікер.

Щодо Миколи Азарова – рішення дуже неприємне. Враховуючи те, як поводилася влада на виборах – підкуповувала, грабувала, застосовувала адміністративний ресурс. -Комуністи підтримали його минулого разу, щоб не пропустити до влади "помаранчевих". Зараз знов обирали. Бо "Регіони" могли висунути, наприклад, Сергія Тігіпка. Для нас він – абсолютно неприйнятний. У Януковича до Азарова таке саме ставлення, як і до Рибака. Він теж – донецький і теж не пов'язаний з олігархами. Іноді навіть конфліктує з ними. Влада розігруватиме виставу, що Микола Янович – це старий, тимчасовий прем'єр, якого завтра чи післязавтра знімуть. Проте цілком імовірно, що він очолюватиме уряд аж до президентських виборів. Бо – безконфліктний.

Президент отримав більше часу для маневру

Олесь ДОНІЙ, 43 роки, народний депутат України:

– Поява Рибака та переобрання Азарова говорить про те, що Янукович намагається дистанціюватись від груп впливу. Це треба для того, щоб вони довше перебували в його таборі й не переходили в опозицію. Це дає президенту більше часу для маневру. Ставка на старих донецьких означає невизначеність сценарію, за яким Янукович намагатиметься переобратися 2015 року. Рішення відклали на потім.

При переході на якийсь варіант можлива ротація. Скоріш за все, Рибак залишиться на посаді, а от Микола Янович буде зміщений на користь або майбутнього президента, або людини, що має забезпечити повторне обрання Януковича. Ближче до виборів буде зроблено ставку на якусь одну групу в оточенні президента.

Перестановки мають відбутися 2013 року

Кость БОНДАРЕНКО, 43 роки, політолог:

– Нема нічого страшного в тому, що вік посадовців досить солідний. Конрад Аденауер став канцлером Німеччини в 73 роки, Франсуа Міттеран очолив Францію в 65. Обидва були хорошими керівниками. Хоча ще теоретик українського консерватизму В'ячеслав Липинський говорив: успіх держави забезпечує поєднання енергії молодого покоління та досвіду старшого. Якщо врахувати, що у "регіоналів" є Арбузов, то говорити про перетворення влади в політбюро не можна.

Володимир Рибак – рівновіддалений від різних груп. Він пов'язаний безпосередньо з президентом. Голосування за Рибака – це випробування парламенту й еліти на наявність необхідної для президента більшості. Були розмови про те, що в Партії регіонів домінує група Ахметова, "сім'я" чи Фірташ. -Голосування за Рибака показало, що домінує тільки Янукович.

Перепризначення Миколи Азарова – вимушене. На переправі коней не міняють. -Попереду складна зима – відкрите питання ціни на газ, умови транзиту, угоди з Митним та Європейським союзами, курсова політика. В таких умовах ставити нову людину дуже ризиковано.

Чи міцний союз Азарова--Рибака--Януковича? Перестановки мають бути ще 2013 року. Але це – не тріумвірат, це одновладдя. Тобто є одна гілка влади – Віктор Федорович Янукович.

До Митного союзу зручніше йти з Азаровим

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, 65 років, політолог:

– По-перше, у такому складному парламенті Янукович хоче бачити на місці спікера стовідсотково свого, корінного донецького. Лавринович таким не є, бо має "рухівське" минуле. По-друге, ця людина має бути гнучкою і неконфліктною для опозиції. У Рибака навіть голос лагідний-лагідний. Усіх заспокоює, ніби закликає жити дружно. Хоча, як можна дружно жити з Іриною Фаріон (народний депутат від "Свободи". – "Країна") – важко уявити. Однак "регіонали" йдуть саме цим шляхом. Тому й віце-спікером став "свободівець" (Руслан Кошулинський, за якого проголосували 305 депутатів. – "Країна").

Щодо того, що Москва вимагала затвердити прем'єром Азарова, то це повна маячня. Ну, який президент погодиться, щоб хтось йому нав'язав главу уряду?

Янукович не міг призначити Хорошковського, бо його кандидатура абсолютно неприй-нятна для Москви. Він постійно займає антиросійську позицію. Якщо йти до Митного союзу, то це зручніше робити з Азаровим.

Я особисто вважав, що прем'єром буде Сергій Арбузов. Але президент вирішив: ще не час ризикувати.

Прем'єр-міністр Микола Азаров (вгорі) та голова Верховної Ради Володимир Рибак в президії парламенту. Щойно Верховна Рада затвердила їх на посадах. 13 грудня 2012 року