Політв’язень Володимир Кружко справжній «буйний» ВІДЕО

25 жовтня 2013 року в апеляційному суді Донецької області почався розгляд справи громадського активіста Володимира Кружка, який був засуджений до 1,5 років позбавлення волі за ч.1. ст. 282 ККУ «Умисне невиконання рішення суду» – за те, що боронив свій кіоск від знесення невідомими особами у цивільному.

Кружку дали максимум, який передбачає ця стаття. Під час розгляду у суді первинної інстанції до нього не допустили запрошеного ним адвоката, нав’язавши іншого, якому Кружко на кожному засіданні давав відводи (безрезультатно), і позбавили Кружка останнього слова.

Під час минулих протестних акцій у Києві я, здається, не познайомилась з паном Володимиром, хоча обличчя його пригадую – в першу чергу, по фото. Побачивши його вживу за гратами, була вражена. Такого духовитого дядька я ще не бачила. Його протестний дух іноді схожий на божевілля. «Безумству храбрых поем мы песню».

Він вважає, що перебуває за гратами незаконно, і відстоює свої права буквально кожну хвилину. Він оголосив і витримав 40-денне голодування. Незважаючи на побиття і тортури голодом (після завершення голодування їсти тюремну їжу пан Володимир не може, а те, що приносять близькі, йому не передавали), незважаючи на майже постійне перебування в карцері – він продовжує боротись. Зокрема, у карцері розбиває кахель, ламає «сантехніку», виймає і ламає замки. Коли розповідав про це, в залі лунали оплески. Справжній «буйний», зараз таких майже не залишилось. Був, до речі, привезений у суд просто з карцеру, у тому, в чому там сидів: шорти, вишиванка і капці на босу ногу.

Ось маленький двохвилинний уривок інтерв’ю з ним – щоб усе стало зрозуміло.

А це повна версія, де Кружко розповідає усі подробиці про свою кримінальну справу, про перебування у тюрмі, стан здоров’я, побиття та інші катування, і на початку відео з пікетування.

Зламаний замок від карцеру Володимир Кружко передав на волю:

Отже, про вчорашній апеляційний суд. Склад суду: судді Гладун, Чепур, Васильєв, прокурор Сухарєва О.В., адвокат Єльчанінова Ірина.

Кружко привітав присутніх вигуком: «Слава Україні!». Під час встановлення особи підсудного додав, що він також є головою дитячого спортивного тенісного клубу.
Одразу поскаржився: «Я прибув сюди із карцеру, там не дають ні ручки, ні паперу. Я ще не уклав апеляцію через тортури, які я витримую в слідчому ізоляторі, де незаконно знаходжуся».

На початку засідання Володимир Кружко подав такі клопотання: щоб до нього допустили в якості захисників з числа близьких родичів двох його рідних братів і двох синів. Як не дивно, прокурор підтримала це клопотання, і суд, після 40-хвилинного перебування у нарадчій кімнаті, прийняв рішення його задовольнити. На наступне засідання ці родичі приїдуть (вони, наскільки я зрозуміла, не в Донецьку).

Далі Кружко просить, щоб цього разу було попереднє засідання, і щоб на ньому розглянули питання про незаконність його перебування під вартою. Зачитує також своє звернення до прокурора області щодо порушення його права на захист, зокрема, через перебування під вартою. Вимагає негайно звільнити його з-під варти.

Прокурорка каже: «Ми зараз не маємо розглядати будь-які клопотання через відсутність чотирьох захисників, яких суд постановив допустити до справи. Це буде порушення права підсудного на захист».

Судді погоджуються з цією аргументацією і переносять суд на 28 жовтня на 14:00. Хоча, наскільки я знаю, порушенням права підсудного на захист це було лише б у тому разі, якби Кружко заперечував, щоб суд проводили без цих захисників. Він, звісно, проти не був – навпаки, хотів, щоб розглянули питання про його перебування під вартою.

ПІКЕТ НА ПІДТРИМКУ ВОЛОДИМИРА КРУЖКА

З 9 ранку (бо не знали, коли суд почнеться, а почався десь між 14-ю і 15-ю) під судом тривав пікет на підтримку Володимира Кружка. З Києва прихали півтора десятки активістів Комітету визволення політв’язнів. До них долучилися місцеві патріоти зі «Свободи» та інших організацій. Були представники організації «Луганчани» і хлопці з київського «ЧорКому» (мали під’їхати ще з Дніпропетровська, але їм дуже вчасно попроколювали шини).

Судова система Донецька від такої зацікавленості її діяльністю, м’яко кажучи, отетеріла. На вхід до суду поставили силу-силенну охорони (хоча зазвичай, розповіли місцеві, там чергує лише один). Охоронці перевіряли вміст сумок, причому, якщо хтось виходив із холу на вулицю, після повернення перевіряли наново.

З одного з верхніх поверхів сусідньої будівлі за пікетом спостерігали четверо молодих чоловіків і знімали усе на камеру. Коли я почала їх знімати, сховалися :)

Підходила невелика кількість місцевих «тітушків». Мовляв, що ви тут робите у Донецьку з червоно-чорним прапором? Від них просто-напросто відмахнулися. «Тітушки» сказали: «Ну, добре, ми вам даємо ще годину, повернемось через годину, щоб вас тут не було» – і пішли. Ясна річ, з кінцями :) «Так ще трохи – і ми побачимо Януковича під червоно-чорним прапором», – жартувала я дорогою назад.

Після закінчення суду активісти, за порадою юриста Катерини Смірнової, пішли всі разом у прокуратуру і написали заяву про всі порушення у справі Кружка.

Перед тим, як повертатися до Києва, вшанували Тараса Шевченка – поклали квіти до пам’ятника.

Знаю, що на понеділок на суд над Кружком у Донецьк знову їдуть кияни. Спасибі мешканцям Донбасу за гідну захвату консолідацію.

“Тітушки”

На пікет прийшов знаменитий східноукраїнський блогер Франкенштейн

“Тіхарі”

Виступає координатор КВП Микола Коханівський

Виступає Василь Любарець

Ірина Єльчанінова – адвокат Кружка

Адвокат Єльчанінова

Шрам на нозі не загоюється

Останні три фото – Івана Качура.

bilozerska